Постанова № 39938679, 10.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 р. Справа № 804/8811/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: позивача представника відповідача ОСОБА_3, Грунт Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання незаконними дії та стягнення коштів у сумі 13340,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання незаконними дії та стягнення коштів у сумі 13340,00 гривень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2014р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У адміністративному позові позивач просить:

- за результатами розгляду справ ухвалити постанову, якою визнати незаконними дії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з приводу невиплати ОСОБА_3 грошової допомоги державним службовцям при виході на пенсію в розмірі 10 місячних посадових окладів;

Стягнути з Дніпропетровського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_3 грошову допомогу в розмірі 13340 грн. (тринадцять тисяч триста сорок гривень).

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.03.2014 року ОСОБА_3 було звільнено з посади заступника директора Бабушкінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська у зв'язку з виявленням невідповідності займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи. З 01.04.2014 року позивачу призначено пенсію державного службовця за віком. При виході на пенсію ОСОБА_3 не було виплачено допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів, яка належить державним службовцям при виході на пенсію, як це передбачено ст. 37 Закону України "Про державну службу". На день звільнення з займаної посади позивач мала вислугу державної служби понад 13 років. З огляду на вищевикладене позивач вважає, що дії відповідача, пов'язані з відмовою виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, не ґрунтуються на нормах Закону та значною мірою порушують її права.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що підстав для виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів не має, так як з 01.04.2014р. набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-VII, яким виключено норму щодо виплати грошової допомоги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Статтею 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади АР Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 15.05.2000 року ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) прийняла присягу державного службовця та їй було присвоєно 15 ранг державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» (наказ № 43-ос від 12.05.2000 року).

17.03.2010 року ОСОБА_3 переведено на посаду заступника директора Бабушкінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська як таку, що пройшла стажування (наказ № 33-ос від 17.03.2010 року).

Згідно з витягом з наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 31.03.2014р. №37-ос ОСОБА_3 звільнено з посади заступника директора Бабушкінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська 31 березня 2014р. у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи - п.2 ст.40 КЗпП України.

Цим же наказом встановлено - виплатити ОСОБА_3 грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів, згідно ст.37 Закону України «Про державну службу».

У ході судового засідання представник відповідача зазначила, що положення наказу про призначення грошової допомоги не скасовувались, цей наказ, у частині щодо позивача, досі чинний у повному обсязі.

У відповідності з довідкою від 23.05.2014 року № 324 позивач знаходиться на обліку в управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська як пенсіонер по віку, пенсія призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.04.2011 року.

Позивач звернулась до відповідача з проханням виплатити їй грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до положень чинного законодавства України.

Листом від 10.06.2014 року №12/10-2288 відповідач відмовив в виплаті вищезазначеної допомоги пославшись на те, що з 01.04.2014р. набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-VII, яким виключено норму щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Відповідно до абз. 13 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (Закон № 3723) державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

У судовому засіданні представник відповідача наголошувала на тому, що відмова відповідача у здійсненні позивачеві виплат 10 місячних посадових окладів є правомірною, у зв'язку з тим, що положення Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", яким частину 13 ст. 37 Закону України № 3723-XII було виключено - набрало чинності з 01.04.2014 року, відтак позивач звернувся із заявою про виплату йому зазначеної допомоги під час дії Закону України, яким було виключено положення про виплату вказаних коштів. Однак, дане твердження представника відповідача не знайшло свого підтвердження, у зв'язку з наступним.

У відповідності до абз. 2 пп. 2 п. 24 розділу ІІ Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" було виключено частину 13 статті 37 Закону України №3723-XII, якою передбачалася виплата державним службовцям грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Разом з тим, у відповідності до абз. 1 п. 2 до Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року №1166-VII визначено, що зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 1 квітня 2014 року, крім: абзацу другого підпункту 3 пункту 3, підпунктів 2 і 3 пункту 8, пункту 23, абзацу другого підпункту 2 пункту 24, пункту 25, підпункту 2 пункту 28 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 травня 2014 року.

Відтак, у відповідності до абз. 1 п. 2 до Прикінцевих положень Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" абзац 2 підпункту 2 пункту 24 Закону України від 27.03.2014 року №1166-VII, яким було виключено частину 13 статті 37 Закону України №3723-XII набрав чинності з 1 травня 2014 року, а не з 1 квітня 2014 року, як наголошувала представник відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відтак, у відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 26.11.2013 року № 11-рп/2013 "У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України "Про державну службу" в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"" (далі - Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2013) було дано офіційне тлумачення положенню частини 13 стаття 37 Закону України №3723-XII.

У відповідності до Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2013 грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується державному службовцю за умов виходу на пенсію з посади державного службовця та наявності страхового стажу, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років. Жодних додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцю у разі виходу його на пенсію в частині тринадцятій статті 37 Закону №3723 не встановлено. Конституційний Суд України зазначає, що грошова допомога, передбачена вказаним законодавчим положенням, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця та припиненням цієї роботи у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця. Тому розірвання трудового договору з державним службовцем з підстав, визначених у пункті 2 частини першої статті 40 Кодексу (зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи), не може нівелювати право державного службовця на отримання зазначеної грошової допомоги за умови наявності стажу державної служби не менше 10 років. Отже, державний службовець у разі дострокового (не раніше ніж за півтора року до встановленого законодавством строку) виходу на пенсію державного службовця на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу у зв'язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я та неможливістю переведення, за його згодою, на іншу роботу відповідно до частини другої статті 40 Кодексу, за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, як і інші державні службовці, які виходять на пенсію з посад державних службовців після досягнення віку, зазначеного в частині першій статті 37 Закону №3723, має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Згідно Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2013 Конституційний Суд України вирішив, що у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону України "Про державну службу".

Таким чином, умовою виплати державному службовцю грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів є вихід на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років.

Аналіз вищенаведених правових норм вказує на те, що необхідною умовою для отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів на підставі абз. 13 ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ є наявність права на вихід на пенсію державного службовця на момент звільнення з роботи.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_3 на день звільнення з посади стаж державної служби складав понад 13 років.

Відповідно до витягу з наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 17.03.2014р. №30-ос ОСОБА_3 встановлено посадовий оклад у розмірі 1334 грн. на місяць. Відтак, відшкодуванню позивачеві підлягають 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію, як державному службовцеві, а саме: в сумі 13340,00 гривень.

Отже, листом від 10.06.2014 року №12/10-2288 відповідач протиправно відмовив ОСОБА_3 в виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд згідно ч.4 ст. 11 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими у частині визнання противоправною бездіяльність Дніпропетровського обласного центру зайнятості щодо не виплати ОСОБА_3 грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів та зобов'язання Дніпропетровський обласний центр зайнятості здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, що складає 13340 (тринадцять тисяч триста сорок) гривень, з огляду на те, що рішення від 10.06.2014 року №12/10-2288 прийняте не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

З огляду на викладені факти, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

У зв'язку з тим, що позивач не сплачувала судовий збір - відповідні докази відсутні у матеріалах справи, а також враховуючи те, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" за № 3674-VI від 08.07.2011р. від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин, відповідно до вимог ст. 94 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню з відповідача.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання незаконними дії та стягнення коштів у сумі 13340,00 грн. задовольнити частково.

Визнати противоправною бездіяльність Дніпропетровського обласного центру зайнятості щодо не виплати ОСОБА_3 грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Зобов'язати Дніпропетровський обласний центр зайнятості здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, що складає 13340 (тринадцять тисяч триста сорок) гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15 липня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 15.07.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Вовчанська