Ухвала суду № 39937995, 29.07.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16

тел. 235-24-26

______________________________

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви без розгляду

"29" липня 2014 р. Справа № 911/3133/14

Суддя О.В.Конюх, розглянувши позовні матеріали

за позовом приватного підприємства «Велідіт» (02160, м. Київ, пр-т Возз’єднання, 7а, офіс 320, код ЄДРПОУ 37292373)

до відповідача приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Пушкінська, 59б, оф. 127, код ЄДРПОУ 19408548)

про стягнення 229 728,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

позивач - приватне підприємство “Велідіт”, м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача - приватного комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс”, м. Буча, в якому просить суд стягнути з приватного комунально-побутового підприємства “Теплокомунсервіс” 229 728,52 грн. заборгованості за надані послуги за Договором про надання юридичних послуг від 24.05.2011р. №24/05/11-06, з яких: основний борг в сумі 213 054,80 грн., 4 048,03 грн. інфляційних втрат, три проценти річних в сумі 12 629,69 грн.

Згідно із пунктами 4, 6 частини першої ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, не подано доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до пункту 3 частини першої ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно частини 1, підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, а із позовних вимог немайнового характеру – 1 розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до Закону України від 06.12.2012р. №5515-VІ “Про державний бюджет України на 2013 рік” станом на 1 січня 2014 року (з 01.12.2013р.) місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1 218,00 грн.

Позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення заборгованості в сумі 229 728,52 грн. Таким чином, поданий до суду позов мав бути оплачений судовим збором в сумі 4 594,57 грн. (2% від ціни позову). Оригінал платіжного доручення має бути доданий до позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, в порушення вищезазначених вимог, на підтвердження сплати суми судового збору позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 23.05.2014р. №N16EF57110 на сплату судового збору в сумі 4 261,10 грн., тобто в розмірі, меншому, ніж передбачено законом. Зазначена обставина вже встановлювалась судом в ухвалі від 30.05.2014р. у справі № 911/2050/14, якою позовні матеріали були повернуті позивачу без розгляду. Позивач про повторному зверненні до суду із зазначеним позовом, встановлені судом недоліки не виправив.

За таких обставин, позивачем не подано доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України.

Згідно із пунктом 6 частини першої ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог частини першої ст. 56 ГПК України позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів листом з описом вкладення. На відміну від редакції вказаної статті згідно із Законом України від 13.05.1997р. № 251/97-ВР, чинна редакція статті (після 19.05.2011р.) містить вимогу надсилати відповідачу листом з описом вкладення позовну заяву з усіма доданими документами, а не лише з тими, яких у відповідача немає. Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивачем до позовної заяви додано оригінал опису вкладення в лист від 24.05.2014р. Так, згідно даного опису, позивачу рккомендованим листом № 0100106327879 були надіслані лише позовна заява та розрахунок до неї, без всіх інших доданих до позовної заяви додатків, що було встановлено господарським судом в ухвалі від 30.05.2014р. № 911/2050/14, якою дана позовна заява вже поверталася судом приватному підприємству «Велідіт» без розгляду. Отримавши вказану ухвалу та позовні матеріали, позивач дописав у вказаний опис деякі з додатків до позовної заяви та виправив зазначений в описі загальний підсумок предметів.

За таких обставин, суд в порядку ст. 32-34 ГПК України не приймає в якості належного та допустимого доказу направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів опис вкладення в лист від 24.05.2014р., який містить ознаки виправлень та підробки, та звертає увагу позивача на те, що вказані дії тягнуть за собою в тому числі і кримінальну відповідальність.

Відповідно до вищевикладеного, суд робить висновок про те, що позивачем – приватним підприємством «Велідіт» не подано належних та допустимих доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачу приватному комунально-побутовому підприємству «Теплокомунсервіс» копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 4, 6 частини першої статті 63 ГПК України.

Додатково суд звертає увагу позивача на те, що позивачем до позову не додано жодних доказів фактичного надання послуг, вартість яких позивач просить суд стягнути з відповідача. Також жодним чином не підтверджена дата отримання субвенції та зазначена позивачем сума субвенції 2 959 095,00 грн., яку нібито отримав відповідач, і від якої позивачем розрахована вартість послуг (не більше 10% і не менше 6% від суми субвенції). Також позивачем не доведено, що відповідач отримав субвенцію саме завдяки наданим позивачем юридичним послугам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктами 4, 6 частини першої, частиною третьою статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву приватного підприємства “Велідіт” без номеру та дати разом з доданими до неї матеріалами (всього на 27 аркушах, в тому числі оригінали: фіскального чеку «Укрпошти» від 24.05.2014р. №3015, опису вкладення від 24.05.2014р., квитанції від 23.05.2014р. №N16EF57110 та поштового конверту, в якому надійшли позовні матеріали) повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя Конюх О.В.