Ухвала суду № 39937964, 24.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/15128/14

24.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ДніпроВНІПІенергопром»

до 1. Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба української державної будівельної експертизи»

2. Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

Українська державна корпорація по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд»

про визнання авторства та зобов’язання вчинити дії

Суддя Блажівська О.Є.

Без виклику представників учасників судового процесу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут ДніпроВНІПІенергопром» (далі – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організована – Центральна служба Української державної будівельної експертизи» (далі – відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (далі – відповідач-2) про:

- визнання позивача автором проекту будівництва «ДТЕК «Дніпроенерго» ДТЕК Криворізька ТЕС» Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 1»;

- зобов’язання відповідача-1 повернути без розгляду проект будівництва «ДТЕК «Дніпроенерго» ДТЕК Криворізька ТЕС» Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 1», який наданий відповідачем-2 на державну будівельну експертизу відповідно до Договору № 00-0537-14/ПБ від 06.06.2014 р., укладеного між відповідачами;

- зобов’язання відповідача-2 знищити всі примірники будівництва «ДТЕК «Дніпроенерго» ДТЕК Криворізька ТЕС» Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 1», автором (розробником) яких зазначені будь-які інші особи, крім позивача та/або які містять зміни, внесені до проекту «ДТЕК «Дніпроенерго» ДТЕК Криворізька ТЕС» Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 1» без згоди позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що між ним та Українською державною корпорацією по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд» було укладено Договір підряду на проведення проектних та вишукувальних робіт № 10-03/12 від 25.06.2012 року, відповідно до якого позивач зобов’язався виконати на замовлення УДК «Укрмонтажспецбуд» роботи: розробку проектно-кошторисної документації «Технічне переоснащення енергоблоку ст. 1 ДТЕК Криворізька ТЕС. Проект», які в свою чергу, включали в себе розробку Технічного завдання на проектування стадії «Проект» і виконання проектно-вишукувальних робіт на розробку проектної документації стадії «Проект» «Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 1 ДТЕК Криворізька ТЕС». Розробку проектно-кошторисної документації УДК «Укрмонтажспецбуд» замовило на виконання Договору підряду № 1356 від 23.09.2011 р., укладеного з відповідачем-2, який виступає кінцевим замовником будівельних і пошукових робіт. Як зазначає позивач, він протягом 2012 – 2014 р.р. здійснював розробку проектно-кошторисної документації, замовлену за Договором підряду і остаточно закінчив роботи із її розробки та передав останні зміни УДК «Укрмонтажспецбуд» у червні 2014 року, оскільки до того відповідач-2 неодноразово вносив зміни в технічне завдання. Факт виконання ним відповідних робіт, згідно з твердженнями позивача, підтверджується Актами передачі-приймання проектної продукції № 1.1 від 16.08.2013 р., № 1.2. від 30.09.2013 р., № 2.1 від 16.08.2013р., № 2.2. від 30.09.2013 р., № 3 від 27.06.2014 р., № 4 від 27.06.2014 р., № 5 від 27.06.2014 р. Як зазначає позивач, у червні 2014 року УДК «Укрмонтажспецбуд» одержало від ДП «Укрдержбудекспертиза» лист, копія якого передана позивачу, в якому йде мова про те, що після передачі УДК «Укрмонтажспецбуд» на державну експертизу проектно-кошторисної документації, розробленої позивачем, кінцевий замовник робіт – відповідач-2, передав для проведення державної експертизи ще іншу проектну документацію, яка стосується того ж самого об’єкту, та як зазначено в листі ДП «Укрдержбудекспертиза» передбачає аналогічні проектні рішення, але розроблена іншою проектною організацією. Враховуючи зазначені обставини, позивач стверджує про те, що відповідач-2 подав на проведення державної експертизи документацію, розроблену позивачем, але при цьому визначив автором іншу особу. При цьому, позивач звертає увагу на те, що виготовлення спірного проекту є праце- та часо- містким процесом, який неможливо виготовити силами іншого проектанта за кілька місяців, проте як робота позивача проводилась з постійним узгодженням відповідача-2 та УДК «Укрмонтажспецбуд». Позивач зазначає, що спірна проектна документація є об’єктом авторського права в галузі архітектури, яка ним розроблена, а отже, він є її автором і саме йому належать немайнові права на неї, в тому числі право вимагати зазначення свого імені, у зв’язку з використанням твору. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2014 р. порушено провадження у справі № 910/15128/14, розгляд справи призначено на 13.08.2014 р. При цьому, в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) було вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Українську державну корпорацію по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт «Укрмонтажспецбуд».

Також, разом з позовною заявою до суду позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої він просить до вирішення спору по суті зобов’язати відповідача-1 зупинити проведення державної будівельної експертизи проекту будівництва «ДТЕК «Дніпроенерго» ДТЕК Криворізька ТЕС» Технічне переоснащення енергоблоку ст. №1», який наданий відповідачем-2 на державну будівельну експертизу відповідно до Договору № 00-0537-14/ПБ від 06.06.2014 р., укладеного між відповідачами.

Заява обґрунтована тим, що із завершенням проведення державної будівельної експертизи будуть порушені не тільки права позивача на зазначення його автором проектної документації, а також будуть порушені і інші особисті майнові та немайнові права позивача та УДК «Укрмонтажспецбуд».

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Так, слід зазначити, що норми ст.ст. 66-68 ГПК України не містять вимог щодо розгляду заяви сторони про вжиття заходів до забезпечення позову в судовому засіданні, з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як зазначалось вище, позивач вказує на те, що відповідачем-2 наразі подано відповідачу-1 на держану експертизу проектну документацію, яка нібито розроблена іншим проектантом, але за своїми проектними рішеннями співпадає з проектом, розробленим позивачем, що дає підстави останньому вказувати на можливе порушення його авторських прав.

Так, як вбачається з матеріалів позовної заяви, Листом за № 963 від 19.06.2014р. відповідач-1 звернувся до відповідача-2, надіславши його копію третій особі, з проханням прийняти рішення і надати пояснення стосовно чинності доручення відповідача-2 № 02/394/1 від 10.02.2014 р. та необхідності проведення експертизи проектної документації стадії «П», що розроблена двома різними проектними організаціями, але передбачає аналогічні проектні рішення, що уточнюють ТЕО, схвалене Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 240-р від 25.04.2012р.

При цьому, у вказаному Листі відмічається, що між відповідачами 06.06.2014р. було укладено Договір № 00-0537-14/ПБ на виконання експертизи проекту будівництва «ДТЕК «Дніпроенерго» ДТТЕК «Криворізька ТЕС» Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 1» на суму 13 607, 30 грн., а також, що при попередньому розгляді проектної документації було з’ясовано, що станом на 16.06.2014 р. відповідач-1 виконує експертизу проекту «ВАТ «Дніпроенерго» Криворізька ТЕС» Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 1» за Договором на виконання експертизи № 00-0297-14/ПБ від 01.04.2014 р., укладеного між відповідачем-1 та третьою особою, яка діяла відповідно до доручення відповідача-2 № 02/394/1 від 10.02.2014 р.

З урахуванням зазначеного, а також наведених вище доводів позивача, суд погоджується з тим, що в даному випадку є обґрунтовані підстави, що не вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може призвести до перешкод у виконанні рішення суду, якщо за наслідками розгляду спору позов буде задоволено.

Так, зокрема, у випадку завершення відповідачем-1 проведення державної експертизи спірної проектної документації вимоги позивача про зобов’язання відповідача-1 повернути без розгляду проект будівництва «ДТЕК «Дніпроенерго» ДТЕК Криворізька ТЕС» Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 1», який наданий відповідачем-2 на державну будівельну експертизу відповідно до Договору № 00-0537-14/ПБ від 06.06.2014 р., укладеного між відповідачами, не зможуть бути виконані.

Позов, згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є, зокрема, вимоги позивача про зобов’язання відповідача-1 повернути без розгляду проект будівництва «ДТЕК «Дніпроенерго» ДТЕК Криворізька ТЕС» Технічне переоснащення енергоблоку ст. № 1», який наданий відповідачем-2 на державну будівельну експертизу відповідно до Договору № 00-0537-14/ПБ від 06.06.2014 р., укладеного між відповідачами.

Оцінюючи ефективність вищевказаного заходу до забезпечення позову, про який подана відповідна заява, на предмет захисту прав позивача, суд вважає за необхідне в даному випадку її задовольнити у повному обсязі.

Так, суд визнав наявність зв'язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом спору, співрозмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами.

Вжиття наведеного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову – забезпечить можливість відновлення його порушених прав.

При цьому, суд враховує, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

У даному випадку, на думку суду, зупинення до вирішення спору по суті відповідачем-1 проведення державної будівельної експертизи спірного проекту будівництва, не може призвести до припинення господарської діяльності відповідного суб’єкта господарювання.

Таким чином, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданого заходу до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача-1 у справі чи інших осіб, в тому числі тих, що не є учасниками даного судового процесу.

За вказаних обставин, та беручи до уваги те, що позивачем вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ДніпроВНІПІенергопром» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. До винесення рішення суду у справі та набрання ним законної сили вжити заходи до забезпечення позову, а саме: зобов’язати Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба української державної будівельної експертизи» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код 35691621) зупинити проведення державної будівельної експертизи проекту будівництва «ДТЕК «Дніпроенерго» ДТЕК Криворізька ТЕС» Технічне переоснащення енергоблоку ст. №1», який наданий Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго» (69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Добролюбова, будинок 20, ідентифікаційний код 00130872) на державну будівельну експертизу відповідно до Договору № 00-0537-14/ПБ від 06.06.2014 р., укладеного між ними.

3. Дана ухвала набирає чинності з дня її винесення судом і виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження” є виконавчим документом.

4. Стягувачем за даною ухвалою є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут ДніпроВНІПІенергопром» (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Барнаульська, будинок 2 «А», ідентифікаційний код 04840748).

5. Боржником за даною ухвалою є - Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба української державної будівельної експертизи» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, ідентифікаційний код 35691621).

6 Строк пред’явлення виконавчого документа до виконання – один рік до 24.07.2015р.

7. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.

Суддя О.Є. Блажівська