Постанова № 39937033, 15.07.2014, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/4894/14-а

пр. № 2-а/336/120/2014

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

15 липня 2014 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Жупанової І.Б., при секретарі Брагіній І.В., за участі позивача, його представника - адвоката ОСОБА_1, представника відповідача Тараненко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд скасувати постанову № 940 по справі про адміністративне правопорушення від 20.11.2013 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

В позові пояснив, що 20.11.2013 року відповідачем винесена постанова № 940, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Вважає, що дана постанова винесена з порушенням законодавства з наступних підстав.

Відповідно до оскаржуваної постанови порушенням є: "виконання земельних робіт для улаштування фундаменту під будівництва будинків в м. Приморськ по вул. Курортна, 71 Запорізької області, без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, що є наведення недостовірних даних у такій декларації, чим порушив ч. 8 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 4 п. 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 446 від 13.04.2011 року".

Але таке твердження не відповідає дійсним обставинам, адже 18.10.2013 року в Інспекції було зареєстровано за № ЗП 081232880780 Декларацію про початок виконання будівельних робіт (будівництво «Елітного житлового будинку» в кількості 9 шт. та «Індивідуального відпочинкового будинку» в кількості 6 шт. на території бази відпочинку «Лазурна»). Зазначену декларацію реєстрував саме Оверчук О.В. - та сама особа, яка винесла постанову.

В постанові також зазначені матеріали справи, а саме: направлення від 16.10.2013 року № 2405-09, акт перевірки від 16.10.2013 року, припис № 884 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.11.2013 року, протокол про адміністративне правопорушення від 05.11.2013 року, фото 1 аркуш. Усі перелічені документи позивач ніколи не бачив, про їх існування йому не було відомо.

Крім того, розгляд справи відбувся за його відсутності, без підготовки та надання часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, що не лише порушує його права, а й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано усіх обставин.

Про існування постанови позивач дізнався 17.06.2014 року, коли на його адресу надійшов лист Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ, в якому знаходилась постанова державного виконавця про розшук майна боржника від 02.06.2014 року, яка винесена на підставі постанови № 940 від 20.11.2013 року, що видала Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

18.06.2014 року позивач приїхав до Шевченківського ВДВС Запорізького МУЮ, де і отримав ксерокопію оскаржуваної постанови.

В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити з наведених в позові підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що при винесенні постанови не було порушення закону, а тому, вона не може бути скасована.

Що стосується суті правопорушення та часу його вчинення, пояснила, що незважаючи на те, що в постанові не зазначено, коли правопорушення було скоєне, слід вважати, що воно мало місце до винесення постанови, оскільки факт правопорушення було встановлено під час позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил 16.10.2013 р., що проводилась з метою перевірки достовірності даних в поданій позивачем 15.10.2013 р. декларації, що була зареєстрована 18.10.2013 р.

За наслідками перевірки 5.11.2013 р. було видано припис про усунення порушень та одночасно складено протокол про адміністративне правопорушення.

На її переконання зі змісту і протоколу і постанови про адміністративне правопорушення випливає, що суть правопорушення полягає в недостовірних даних в декларації, а саме в її назві - про початок виконання будівельних робіт, що дійсності не відповідає, адже на час подачі позивачем декларації роботи вже були розпочаті, це ї є недостовірні дані.

Не заперечує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення позивач не був присутній, але він викликався, на підтвердження цього факту будь які докази представник надати не змогла.

Не спростовує факту того, що на момент складання як протоколу про адміністративне правопорушення, так і припису про усунення порушень декларація позивачем була подана і зареєстрована, але такий існує порядок, що інспектор не може не винести припис, якщо порушення було виявлене ним при перевірці навіть, якщо на час цього припису порушення вже було усунуте.

Надати докази про фіксування самого факту порушення, де саме, якого виду та під які будівлі земляні роботи позивачем розпочаті, не може, вважає, що акту перевірки цілком достатньо.

Підтвердити доказами факту присутності позивача як під час перевірки так і під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також відмови його від отримання їх копій та від підпису, не може. Свідки правопорушення відсутні.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності встановив наявність достатніх підстав для задоволення позову виходячи з наступного:

Відповідно да ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ч.7 ст. 96 КУпАП адміністративна відповідальність настає за два самостійні правопорушення, а саме - виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів I категорії складності. Ці дії і є суттю адміністративного правопорушення, які мають бути зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а також в постанові про адміністративне правопорушення.

Частиною 8 ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Зі змісту протоколу і оскаржуваної постанови вбачається, Азо позивач притягується до адміністративної відповідальності за вчинення обох, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 97 КУпАП правопорушень - початок робіт без реєстрації декларації, а також про внесення в таку декларацію недостовірних даних.

Однак, як вбачається зі змісту адміністративного позову 18.10.2013 року в Інспекції було зареєстровано за № ЗП 081232880780 Декларацію про початок виконання будівельних робіт (будівництво «Елітного житлового будинку» в кількості 9 шт. та «Індивідуального відпочинкового будинку» в кількості 6 шт. на території бази відпочинку «Лазурна»), що не спростоване відповідачем та підтверджено позивачем наданою копією декларації.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відсутність в протоколі і в постанові викладення суті правопорушення стосовно недостовірності даних в декларації - які саме данні, що були внесені в декларацію позивачем, не відповідають дійсності, позбавляє особу при розгляді справи з'ясувати, чи було вчинене правопорушення.

Таким чином, постанова про накладення штрафу має виноситись після дослідження відповідних доказів, які підтверджують вчинення порушення. Однак, всупереч встановленому порядку, рішення про накладення штрафу було прийняте без дослідження доказів, були з'ясовані не всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не перевірялось взагалі, чи зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт, які саме роботи розпочаті, які зафіксовані докази початку робіт.

Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і при розгляді справи були допущенні чисельні порушення прав позивача, що виключають законність оскаржуваної постанови - протокол був складений у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, справа розглянута за відсутності особи, що є порушенням ч. 1 ст. 268 КУпАП, оскільки справа про адміністративне правопорушення має розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дання про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем не надано суду доказів виконання ним вимог цієї норми.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається що ОСОБА_3 повідомлявся інспектором, що склав цей протокол Клименком В.А. про розгляд справи 6.11.2013 р., а ОСОБА_3, начебто, відмовився від підпису протоколу, що засвідчено тією ж особою, що склала протокол, а розгляд справи відбувся 20.11.2013 р. З наданої відповідачем в судовому засіданні квитанції відділення зв'язку про поштове відправлення на ім'я ОСОБА_3 з повідомленням про вручення, вбачається що невідоме поштове відправлення датоване 22.11.2013 р.. тобто вже після розгляду справи.

Будь яких даних про отриманні ОСОБА_3 повідомлення про розгляд справи 22.11.2013 р. суду відповідачем не надано.

Суд розцінює це як невиконання відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язань пункту 1 статті 6 Європейської Конвенції з прав людини у поєднанні з підпунктами "b" і "с" пункту 3 статті 6 Конвенції щодо справедливого розгляду справи з правом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту, та щодо можливості здійснення свого захисту за умови присутності при розгляді справи при завчасному та належному повідомлені.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача на його користь суму судового збору, сплачену ним при поданні адміністративного позову до суду суд виходить з наступного.

Відповідно ч.5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Таким чином, судовий збір у сумі 73,08 гривень, сплачений ОСОБА_3 за квитанцією № 13498.688.1 від 19.06.2014 року, підлягає поверненню останньому, як помилково сплачений.

Керуючись ст. ст. 96 ч.7, 280, 288 ч. 5 КУпАП, ст. ст. 6, 7, 17, 19, 69, 70, 71, 86, 158-163, 171-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову № 940 по справі про адміністративне правопорушення від 20.11.2013 року, винесену заступником начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області Оверчуком Олександром Володимировичем, якою притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП - скасувати.

Повернути ОСОБА_3 судовий збір у сумі 73,08 гривень, сплачений в ЗАП РУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Запоріжжя, квитанція № 13498.688.1 від 19.06.2014 року, код одержувача 38025367, р/р 31218206700009, МФО банку 813015, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Запорізькій області, призначення платежу - Суд. Збір ОСОБА_3 іпн НОМЕР_1, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 37408380, як помилково сплачений.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Б. Жупанова