Рішення № 39935669, 23.07.2014, Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 745/1108/13-ц

Провадження № 2/745/17/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2014 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Данькова О.М., при секретарі Петрикій І.Ю., за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачів ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, відділу Держземагенства у Сосницькому районі, Сосницької селищної ради, третьої особи ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи позовні вимоги тим, що вони проживають однією сім'єю в домоволодінні, яке складається із житлового будин ку, літньої кухні, сараю, гаражу, погребу та присадибної земельної ділянки, загальною площею 0,12 га, що знаходиться у їхньому постійному користуванні, та знаходяться по АДРЕСА_1, НОМЕР_2, в смт. Сосниця Чернігівської області.

При цьому, на першій частині земельної ділянки, площею 0,05 га, знаходиться житловий будинок із погосподарськими спорудами, а друга земельна ділянка, площею 0,07 га, знаходиться за 10 метрів від першої земельної ділянки, до якої є окремий вихід, довжиною близько 3-5 метрів та шириною близько 1 метра, через приватизовану земельну ділянку відповідача ОСОБА_4, яка проживає у будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в смт. Сосниця.

В 2010 році відповідач ОСОБА_4 при вирішенні питання щодо приватизації своєї присадибної земельної дідянки запевнила позивачів, що приватизує земельну ділянку лише до місця виходу із їх двору до їхньої земельної ділянки, а тому ніяких перешкод для користування земельною ділянкою не буде, оскільки прохід нею не буде приватизований. З 2010 року до 2013 року, тобто на протязі трьох років, коли відповідач ОСОБА_4 приватизувала земельну ділянку по АДРЕСА_1. НОМЕР_1, між ними були добросусідські відносини, ніяких спірних питань щодо користування земельними ділянклми не виникало. На початку листопада 2013 року вона перегородила сіткою прохід, дов жиною 3-5 метрів та шириною 1 метр, який давав можливість їм проходить до земельної ділянки, та заявила, що все зроблено відповідно до Державного акту на право приватної власності на земльну ділянку. Такі дії відповідача позбавили позивачів можливості вільного користування присадибною ділянкою.

Своїми діями відповідач також завдала моральної шкоди, яка полягає в тому, що своїми діями умисно створила перешкоду шляхом відгородження їх від присадибної земельної ділянки, таким шляхом позбавляючи їх можливості нею користуватись, вирощувати сільськогосподарські культури для харчування та забезпечення продуктами на весь рік.

Моральну шкоду оцінюють в 5000 грн.

Просять усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,07 га, по АДРЕСА_1, НОМЕР_2, в смт. Сосниця Чернігівської області шляхом знесення відповідачем металевої сітки в ділянці виходу з двору до земельної ділянки, стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн., та судові витрати.

Під час розгляду справи позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги змінили та просили усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,15 га, по АДРЕСА_1, НОМЕР_2, в смт, Сосниця Чернігівської області шляхом зобов'язання відповідача ОСОБА_4 знести металічну сітку шириною в 1 (один) метр в ділянці виходу із двору через хвіртку та проходу до земельної ділянки, що межують із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_4 по АДРЕСА_1, НОМЕР_1, в смт. Сосниця, та повернути відповідачем ОСОБА_4 незаконно захоплену земельну ділянку, шириною 1 метр та довжиною 13 метрів, загальною площею 13 кв. метрів, згідно з висновками судової земельно-технічної експертизи №816-818/14-24 від 27 травня 2014 року, та не чинити перешкод у майбутньому у вільному доступу до своєї земельної ділянки, яка знаходиться в їх користуванні.

Визнати недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯК №994661 від 23.04.2010 року, виданий на підставі рішення 36 сесії 5 скликання Сосницької селищної ради землевласнику ОСОБА_4.

Стягнути на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з відповідача ОСОБА_4, в рахунок повного відшкодування моральної шкоди - 5000 (п'ять тисяч) гривень, тобто по 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень кожному позивачу; в рахунок вішкодування судових витрат в сумі 458 грн. 80 коп., понесених нами при сплаті судового збору; 2361,60 грн. (дві тисячі триста шістдесят одну гривну 60 копійок) витрат за судову земельно-технічну експертизу, та 1600 грн. (одну тисячу шістьсот гривень) за надання адвокатом ОСОБА_3 правової допомоги, а всього: 9420 грн. 40 коп. (девять тисяч чотириста двадцять гривень 40 копійок).

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовних заявах.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позицію позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях проти позову, з яких вбачається, що відповідач просить застосувати позовну давність, відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 підтримав позицію відповідача ОСОБА_4

Представник відповідача відділу Держземагенства у Сосницькому районі ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги в частині визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним не визнав.

Представник відповідача Сосницької селищної ради в судове засідання надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_8 в судове засідання надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником домоволодіння НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в смт. Сосниця та має в користуванні земельну ділянку 1200 кв. м. на підставі договору міни від 17.07.1996 року, відповідно до свідоцтва про право власності серії САА №110561, а відповідач ОСОБА_4 є власником домоволодіння за НОМЕР_2- А по АДРЕСА_1 в смт. Сосниця, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії ААЕ №953862, та є власником 1/3 земельної ділянки, площею 0,1500 га, розташованої по АДРЕСА_1, НОМЕР_1, в смт. Сосниця, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №994661.

(а.с. 19, 30, 109-110, 116) З комісійного акту від 13.11.2013 року вбачається, що при обстеженні земельних ділянок в АДРЕСА_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_1, де проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_4, був проведений обмір земельних ділянок, згідно з інвентарною справою та державнтм актом на землю, комісією запропоновано дотримання добросусідства, згідно з чинним законодавством, в разі незгоди рекомендовано звернутися в суд. (а.с. 33)

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», спори щодо додержання правил добросусідства - обов'язку власників і землекористувачів обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо), - розглядаються судами відповідно до статей 103- 109 ЗК і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням. Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З показань допитаних в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 вбачається, що на земельній ділянці позивачів спочатку був прохід повз земельну ділянку відповідача, але потім він був перегороджений. Відповідно до ст. 143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Ухвалою суду від 12.02.2014 року була призначена судова земельно - технічна експертиза. (а.с. 143-144) Так, з висновку експерта №816-818/14-24 від 27.05.2014 року вбачається, що на час проведення огляду земельні ділянки мають спільні межові лінії. (додаток - 4 та 5). Межова лінія між земельними ділянками НОМЕР_2 ОСОБА_1 та НОМЕР_1 ОСОБА_4

Фактично становить: 19,57+23,09+1,0+10,04+35,96 = 89,66м.п. Межова лінія між земельними ділянками НОМЕР_2 ОСОБА_1 та по АДРЕСА_2, ОСОБА_8

Фактично становить: 3,00 + 10,04 +15,00 = 28,04 м.п. Межова лінія між земельними ділянками НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 по АДРЕСА_2

Фактично становить: 2,96 м.

Згідно з державним актом серії ЯК №994661 від 23.04.2010 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0,1500 га, або 1500 кв.м. (додаток - 2).

Згідно з державною системою координат та опису зовнішніх меж земельної ділянки вона межує з: земельною ділянкою ОСОБА_1;

Межова лінія між земельними ділянками НОМЕР_2 ОСОБА_1 та НОМЕР_1 ОСОБА_4 повинна бути 23,21+23,09+13,00+36.96 = 96,26м.п.

Фактично становить 19,5 7+23, 09+1,0+10,04+36,96 = 89,66м.п. Зменшилась на 96,26 - 89,66 = 6,6 м.п.

Зменшення відбулося частково за рахунок створення нової межової лінії між земельними ділянками НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 довжиною 2,96м. Що привело до збільшення площі земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_4 на

1,0x13,00= 13,00м. кв. Згідно з описом меж:

- Державним актом серії ЯК №994661, виданого ОСОБА_4, та

- Державним актом ІІ-ЧН № 042201 ОСОБА_8

спільної межової лінії між земельними ділянками НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 по АДРЕСА_2 не повинно бути.

Межова лінія між земельними ділянками НОМЕР_1 ОСОБА_4, та НОМЕР_2 ОСОБА_1, зменшена на

6,6-2,96 = 3,64м.п.

Земельна ділянка НОМЕР_1 виходить частково на землі загального користування (в бік АДРЕСА_1) на 3,64м.п. Що привело до зменшення площі земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_4 на 45,7 м.кв.

3,64 х 25,14: 2 = 45,7м.кв.

Що також підтверджується зведеним планом фактичного землекористування (додаток -4).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ІІ-ЧН №042201 від 28 листопада 2000 р. ОСОБА_8 є власником земельної ділянки, площею 0,08га, або 800 кв.м., розташованої по АДРЕСА_2. (додаток -3)

Згідно 3 описом зовнішніх меж земельної ділянки вона межує з:

- земельною ділянкою ОСОБА_1;

Межова лінія між земельними ділянками НОМЕР_2 ОСОБА_1 ОСОБА_8 повинна становить 3.00+ 13,00 + 15,00 = 31,00м.п. Фактично становить 3,00 +10,04 + 15,00 = 28,04 м.п

Що менше на 31,00 - 28,04 = 2.96 м.п.

Зменшення відбулося за рахунок створення нової межової лінії між земельними ділянками НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 по АДРЕСА_2, довжиною 2,96м.п. (додаток - 4 та 5). Межова лінія між земельними ділянками НОМЕР_2 ОСОБА_1 та НОМЕР_1 ОСОБА_4 зменшилась за рахунок перенесення огорожі на 1,0 м.п ОСОБА_4 в бік земельної ділянки ОСОБА_8, за рахунок чого утворилася нова межова лінія між земельними ділянками НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_8 по АДРЕСА_2, довжиною 2,96м.п. (додаток - 4 та 5).

Що привело до невідповідності правовстановлюючих документів а саме:

- державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК №994661 ОСОБА_4

- державного акту на право приватної власності на земельну ділянку

ІІ-ЧН № 042201 ОСОБА_8

Під час складання технічної документації із землеустрою гр. ОСОБА_4 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, НОМЕР_1, в смт. Сосниця; була допущена невідповідність а саме : відповідно з Актом погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_4 були погоджені землекористувачами сусідніх земельних ділянок (додаток - 6).

При цьому була невиконана одна вимога: не були винесені в натурі (на місцевість) розміри земельної ділянки, передбачені проектом відведення, із встановленням землевпорядною організацією межових знаків, які передаються власнику на зберігання.

Відновлення зовнішніх меж земельної ділянки гр. ОСОБА_4, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, НОМЕР_1, в смт. Сосниця, відповідно до правовстановлюючих документів (додаток 7).

(а.с.165-179).

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, надати суду докази, якими вона обґрунтовує свої вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи : роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених кодексом.

Відповідно до ст.ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Враховуючи наведене та те, що позивачі про своє порушене право дізналися лише в листопаді 2013 року, коли відповідач ОСОБА_4 перегородила прохід на земельну ділянку, суд вважає, що позивачі звернулися до суду в межах позовної давності. Відповідно до ст. 125, ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Відповідно до вимог ст. 378 ЦК України право власності на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, суд вважає вимоги позивачів про визнання недійсним Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК №994661 такими, що не відповідають вимогам законодавства і не підлягають задоволенню. Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Таким чино, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень діючого законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачами земельною ділянкою, відповідно до висновку судової земельно - технічної експертизи №816-818/14-24 від 27.05.2014 року (додаток № 7). Окрім того, суд вважає, що позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяно моральну (немайнову) шкоду, яка полягає у моральних стражданнях внаслідок порушення їх права на землю відповідачем ОСОБА_4, а тому, дотримуючись принципів розумності та справедливості при визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд вважає, що ОСОБА_4 необхідно відшкодувати на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1000 гривень моральної шкоди. Також необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачів понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 458 грн. 80 коп., а також витрати, пов'язані з проведенням земельно - технічної експертизи, в сумі 2361,60 грн. Відповідно до постанови КМ України №590 від 27.04.2006 року "Про граничні розміри компенсацій витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", що при розгляді цивільних справ, якщо компенсація сплачується іншою стороною, граничний розмір компенсації не перевищує суму, що обчисляється з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Враховуючи час судових засідань, в яких адвокат ОСОБА_3 приймав участь, необхідно стягнути з ОСОБА_4 судові витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката, на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в сумі 1600 грн.

Керуючись ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 103, 125, 152, 212 ЗК України, ст.ст. 10, 11, НОМЕР_2, 60, 61, 88, 143, 213-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, відділу Держземагенства у Сосницькому районі, Сосницької селищної ради, третьої особи ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання державного акту про право власності на земельну ділянку недійсним та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_4 знести металічну сітку шириною в 1 (один) метр в ділянці виходу із двору через хвіртку та проходу до земельної ділянки, що межує із земельною ділянкою відповідача ОСОБА_4, по АДРЕСА_1, НОМЕР_1, в смт. Сосниця, та повернути незаконно захоплену земельну ділянку шириною 1 метр та довжиною 13 метрів, загальною площею 13 кв. метрів, згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи №816-818/14-24 від 27 травня 2014 року.

Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, тобто по 500 гривень кожному з позивачів. Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 458,80 грн., витрати, пов'язані з проведенням судової земельно-технічної експертизи в сумі 2361,60 грн. та витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката, в сумі 1600 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області через Сосницький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,- протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: О.М.Даньков