Постанова № 39933320, 17.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/463/14 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області , третя особа: Соснівський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області , третя особа: Соснівський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності щодо невиконання платіжного доручення № 5358 від 11.10.2013 Соснівського ВДВС про перерахування на розрахунковий рахунок № 37392011033006, МФО 380764, код 20025456 ПАТ «КБ «Надра» коштів у сумі 157 767 грн. 61 коп.; зобов'язання виконати платіжне доручення № 5358 від 11.10.2013 Соснівського ВДВС про перерахування на розрахунковий рахунок № 37392011033006, МФО 380764, код 20025456 ПАТ «КБ «Надра» коштів у сумі 157 767 грн. 61 коп..

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконанні у Соснівському відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 боргу на загальну суму 394 948,96 грн. До складу вказаного зведеного виконавчого провадження входять виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-2685, виданого 13.09.2010 року Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з боржника на користь ВАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 274 830,59 грн. та виконавчого листа № 2-2318, виданого 12.03.2012 року Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з боржника на користь ВАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 13 534,22 грн.

В межах процедури виконавчого провадження було прийнято рішення про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яку передано в іпотеку банку для забезпечення виконання грошових зобов'язань.

27.09.2013 року відбулися прилюдні торги по реалізації вищезгаданого арештованого майна боржника, та 03.10.2013 року на депозитний рахунок органу ДВС надійшли кошти в сумі 178 695,00 грн., отримані від реалізації майна.

09.10.2013 року головним державним виконавцем Шаригіною Н.М. видано розпорядження № 32545208/14 про перерахування на користь позивача кошти в сумі 157 767,61 грн., які надійшли від реалізації арештованого майна боржника.

11.10.2013 року органом ДВС до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області було надано платіжне доручення № 5358 про перерахування на розрахунковий рахунок № 37392011033006, МФО 380764, код 20025456 ПАТ «КБ «Надра» коштів у сумі 157 767 грн. 61 коп.

Зазначене платіжне доручення про перерахування коштів, отриманих від реалізації майна на користь позивача в сумі 157 767 грн. 61 коп., направлено для виконання до Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області, однак станом на час розгляду справи по суті не виконано відповідачем.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діючи на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими зазначеними нормативними актами України щодо виконання платіжного доручення третьої особи не здійснював владних управлінських функцій стосовно позивача і не мав з окреслених обставин правовідносин за якими необхідно було би вирішувати публічно-правовий спір.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 45 Закону грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Приписами ст. 3 Закону визначено, що районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами, мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, гербову печатку. Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі мають відповідні рахунки в органах Державного казначейства України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Відповідно до пп. 12.1-12.2 п. 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року (далі - Інструкція № 512), органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках. Розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС.

Положеннями пп.12.11 п. 12 Інструкції № 512 при надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис «ознайомлений», підпис та дату ознайомлення. Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис.

Згідно пп. 12.12 п. 12 Інструкції № 512 у разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача.

Приписами пп. 12.13-12.14 п. 12 Інструкції № 512 закріплено, що після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні. Копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.

Відповідно до пп. 12.15, 12.18, 2.21 п. 12 Інструкції № 512 підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється особою, відповідальною за ведення книги, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання розпорядження державного виконавця. При перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень. Платіжне доручення підписується керівником органу ДВС та особою, яка уповноважена на ведення відповідного рахунку органу ДВС.

Згідно ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Положеннями абз. 3 п. 1 Положення про державну казначейську службу в Україні Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Приписами п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, розрахункові документи (документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача), що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Враховуючи те, що органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби, а також те, що розрахунки з таких рахунків здійснюються тільки в безготівковій формі і не допускаються видача та переказ стягнутих державними виконавцями сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок органу ДВС, то невиконання відповідачем Платіжного доручення № 1151, поданого з дотриманням всіх необхідних вимог, зумовлює неможливість виконання рішення суду.

Крім того, оцінюючи доводи відповідача щодо виконання розрахункових документів перш за все за захищеними видатками бюджету, необхідно зазначити наступне.

Згідно абз. 2 п. 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затверджене наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 року № 122 (далі - Положення № 122), єдиний казначейський рахунок - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до п. 2.1 п. 2 Положення № 122 єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, за платіжним дорученням № 5358 здійснюється переказ коштів з рахунку органу Державної виконавчої служби, які були стягнуті з боржника в межах виконання судового рішення з метою їх виплати стягувачу. Тобто, такі кошти не належать до державного чи місцевого бюджету, а також до бюджету будь-якого фонду чи іншої організації, оскільки зараховуються на відповідний рахунок внаслідок реалізації конкретного іпотечного майна в межах виконавчого провадження з метою переказу отриманих внаслідок такої реалізації коштів стягувачу.

Отже, посилання відповідача на забезпечення виконання розрахункових документів перш за все за захищеними видатками бюджету є необґрунтованим.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами ст. 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями ст. 8 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок. Асигнування на виплату державних боргів може спричинити певні затримки у виконанні рішень з бюджету Уряду, але неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1. Державний орган влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про повернення боргу. За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 права. Не можна, посилаючись на стверджуванні фінансові труднощі, яких зазнавала держава, перешкоджати заявникові отримати вигоду від ухваленого на його користь судового рішення. Відсутність бюджетних коштів не може виправдати таке упущення («Іммобільяре Саффі» проти Італії» [GC], N 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V, «Бурдов проти Росії» (Заява N 59498/00) від 07.05.2002, Войтенко проти України» (Заява N 18966/02) від 29.06.2004 року).

Як вбачається з матеріалів справи, платіжне доручення № 5358 від 11.10.2013 залишилось відповідачем без виконання, кошти від реалізації майна відповідачем не перераховані на рахунок позивача, а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»- задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області , третя особа: Соснівський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області щодо невиконання платіжного доручення № 5358 від 11.10.2013 Соснівського ВДВС про перерахування на розрахунковий рахунок № 37392011033006, МФО 380764, код 20025456 ПАТ «КБ «Надра» коштів у сумі 157 767 грн. 61 коп.

Зобов'язати управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області виконати платіжне доручення № 5358 від 11.10.2013 Соснівського ВДВС про перерахування на розрахунковий рахунок № 37392011033006, МФО 380764, код 20025456 ПАТ «КБ «Надра» коштів у сумі 157 767 грн. 61 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Карпушова О.В.