Постанова № 39933300, 21.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2014 р.Справа № 5016/3733/2011(5/95)Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Жекова В.І., Сидоренка М.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

За участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від ПАТ "Дельта Банк" - Мелехова О.С. за довіреністю.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Комерц" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 р.

у справі №5016/3733/2011(5/95)

за заявою публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

до боржника дочірнього сільськогосподарського підприємства "Миколаївська птахофабрика" Закритого акціонерного товариства "АВАЛЬ-ЕТАЛОН"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.11.2011 р. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаир Юг", Фермерського господарства "Сабар", Товариства з обмеженою відповідальністю АК "СП Укрсоя" порушено провадження у справі №5016/3733/2011(5/95) про банкрутство Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Миколаївська птахофабрика" Закритого акціонерного товариства "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" (далі - ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН").

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.12.2011 р. введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Проскуріна Сергія Івановича.

Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника опубліковано в газеті "Голос України" від 21.12.2011 р. № 241 (5241).

06.01.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк") в особі Миколаївської філії ПАТ "Кредитпромбанк" звернулося до господарського суду з заявою про визнання кредиторських вимог у сумі 18 410 540,62 грн., яку ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.01.2012 р. прийнято до розгляду.

06.02.2012 р. ПАТ "Кредитпромбанк" звернулось до господарського суду Миколаївської області з заявою про уточнення кредиторських вимог та просив збільшити заявлені кредиторські вимоги до 20 012 306,78 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.08.2013 р. визнано грошові вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії ПАТ "Кредитпромбанк" до боржника частково в сумі 51 472,00 грн., з включенням їх до шостої черги задоволення; решту суми заявлених кредиторських вимог відхилено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.08.2013 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2013 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 15.08.2013 р. у справі № 5016/3733/2011(5/95) скасовано, справу в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ "Кредитпромбанк" передано на розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.01.2014 р. задоволено клопотання ПАТ "Дельта Банк" від 28.01.2014 р. про заміну кредитора його правонаступником, замінено в справі про банкрутство ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" кредитора - ПАТ "Кредитпромбанк" його правонаступником - ПАТ "Дельта Банк".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 р. (суддя Адаховська В.С.) визнано грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" до Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Миколаївська птахофабрика" Закритого акціонерного товариства "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" у загальному розмірі 19 943 170,08 грн. - перша черга, окремо (вимоги, забезпечені заставою).

Судова ухвала мотивована тим, що ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" має заборгованість перед ПАТ "Дельта Банк" (з урахуванням усіх уточнень та пояснень) у розмірі 19 943 170,08 грн., з яких: 14 012 959,97 грн. - сума поточної заборгованості по кредиту, 900 833,13 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту, 1 043 055,84 грн. - сума поточної заборгованості по відсоткам, 3 131 732,66 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам, 404 588,48 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та сплати процентів, 450 000,00 грн. - штраф за ненадання договору страхування предмета застави, що утворилась у зв'язку із неналежним виконанням Боржником, за кредитним договором №03.1/099/08-Z від 21.05.2008 р. взятих на себе зобов'язань перед Банком, що відображено у наявних в матеріалах справи розрахунках, а тому на думку суду першої інстанції дані грошові вимоги підлягають визнанню із включенням їх до першої черги, окремо (вимоги, забезпечені заставою).

Не погоджуючись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Комерц", апеляційну скаргу якого було прийнято до провадження та призначено до розгляду ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Комерц" (далі - ТОВ "Ерідан-Комерц") в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 року у справі №5016/3733/2011(5/95) та відмовити ПАТ «Дельтабанк» у визнанні його кредиторських вимог в сумі 19 943 170,08 грн. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що у справі про банкрутство Боржника свої вимоги заявили більше тридцяти кредиторів, вимоги яких визнані судом, та які є сторонами у даній справі, проте про розгляд справи в частині заявлених Банком кредиторських вимог, ніхто з кредиторів повідомлений не був. Посилаючись на приписи ст.ст. 18, 64 ГПК України апелянт зазначає, що не повідомивши всі сторони справи про дату, час та місце розгляду судом заяви Банку, судом було порушено процесуальні права інших кредиторів у справі та позбавлено їх можливості, як рівноправних учасників справи, на викладення в судовому засіданні своєї позиції щодо заявлених Банком вимог.

Окрім того, ТОВ "Ерідан-Комерц", посилаючись на приписи ч.1. ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вказує, що судом не вірно визначена сума кредиторських вимог Банку, що підлягає задоволенню, з тих підстав, що оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника було опубліковано в газеті «Голос України» від 21.12.2011 р., ПАТ «Кредитпромбанк» звернулося до господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання кредиторських вимог у сумі 18 410 540, 62 грн., а потім 06.02.2012 р. кредитор звернувся до суду із заявою №12/110 про уточнення кредиторських вимог та просив збільшити заявлені кредиторські вимоги до 20 012 306,78 грн. Ухвалою суду від 10.06.2014 року визнано кредиторські вимоги Банку в сумі 19 943 170, 08 грн. На думку апелянта, Банком було пропущено встановлений законом тридцяти денний строк для подання конкурсних кредиторських вимог в частині заявленої суми в розмірі 20 012 306,78 грн., так як така заява про уточнення кредиторських вимог була подана вже після спливу вказаного вище тридцяти денного строку, а саме 06.02.2014 р., а тому, апелянт вважає, що розгляд кредиторських вимог Банку повинен був здійснюватися судом, виходячи із заявленої суми у 18 410 540,62грн., яка була заявлена Банком у встановлений Законом строк, а саме 06.01.2012 р. ТОВ "Ерідан-Комерц" вважає, що вказана обставинна є доволі суттєвою, так як різниця в сумі між двома заявами складає більше 1,5 млн.грн., а задоволення судом вимог Банку в розмірі 19 943 170, 08 грн. може суттєво вплинути на інтереси інших кредиторів у справі, окрім Банку.

09.07.2014 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ту ж саму ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 р. апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" прийнято до провадження і призначено її для сумісного розгляду з апеляційною скаргою ТОВ "Ерідан-Комерц", зобов'язано скаржника Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" надати докази надсилання апеляційної скарги кредитору по справі ТОВ "Ерідан-Комерц".

18.07.2014 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов супровідний лист разом доказами направлення копії апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк" на адресу кредитора по справі ТОВ "Ерідан-Комерц".

ПАТ "Дельта Банк" в апеляційній скарзі просить задовольнити апеляційну скаргу повністю та змінити ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 р., виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: «Задовольнити заяву ПАТ "Дельта Банк" про визнання кредиторських вимог повністю, Визнати грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" у загальному розмірі 19 943 170, 08 грн., з яких кредиторські вимоги на суму 14 225 700, 00 грн. (іпотека у сумі 9317006,00 грн. + застава у сумі 4 908 694,00 грн.) включивши до першої черги окремо, як вимоги забезпечені заставою + 51 472,00 судового збору (перша черга); кредиторські вимоги банку на суму 4 862 881,60 грн. включити до четвертої черги (нараховані відсотки (4 174 788,50 грн.) + частина основної заборгованості , не забезпечена заставою (688 093,10 грн.); кредиторські вимоги банку на суму 854 588,48 грн. (штраф та пеня) включити до шостої черги». Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим. що оскаржувана ухвала прийнята з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник зазначає, що під час судового засідання 10.06.2014 p., на якому здійснювалась відеоконференція та фіксування судового процесу, судом було оголошено про те, що заява банку задоволена повністю. Водночас, в матеріалах справи і в заяві банку на виконання вимог суду про надання детального розрахунку кредиторських вимог без урахування 1 дня (дня порушення провадження у справі) та визначення і обґрунтування черговості кредиторських вимог, Банком було чітко визначено, що заборгованість перед ПАТ "Дельта Банк" (з урахуванням усіх уточнень та пояснень) у розмірі 19 943 170,08 грн., з яких: 14 012 959,97 грн. - сума поточної заборгованості по кредиту, 900 833,13 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту, 1 043 055,84 грн. - сума поточної заборгованості по відсоткам, 3 131 732,66 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам, 404 588,48 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та сплати процентів, 450 000,00 грн. - штраф за ненадання договору страхування предмета застави.

Апелянт зазначає, що враховуючи вимоги чинного законодавства щодо черговості задоволення вимог кредиторів кредитор просив суд при прийнятті відповідного рішення визнати кредиторські вимоги на суму 19 943 170,08 грн. у повному обсязі та зобов'язати арбітражного керуючого включити їх до реєстру кредиторських вимог наступним чином: кредиторські вимоги банку на суму 14 225 700,00 грн. (іпотека у сумі 9317006,00 грн. + застава у сумі 4 908 694,00 грн.) включити до першої черги окремо, як вимоги забезпечені заставою + 51 472,00 судового збору (перша черга); кредиторські вимоги банку на суму 4 862 881,60 грн. включити до четвертої черги (нараховані відсотки (4 174 788,50 грн.) + частина основної заборгованості, не забезпечена заставою (688 093,10 грн.); кредиторські вимоги банку на суму 854 588,48 грн. (штраф та пеня) включити до шостої черги. Зазначена черговість, на думку апелянта, була визначена (сформована) з урахуванням положень ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Водночас, скаржник зазначає, що судом повністю суму заборгованості віднесено до 1 черги, окремо, як вимоги, забезпечені заставою, хоча загальна сума вартості заставного майна складає лише 14 012 959,97 грн. (іпотека у сумі 9 317 006,00 грн. + застава у сумі 4 908 694,00 грн.), а інша сума не забезпечена заставою і повинна бути розподілена в загальній черговості, визначеній ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апелянт вказує, що безпідставне та необґрунтоване віднесення всієї суми заборгованості до вимог, забезпечених заставою, в повній мірі позбавляє кредитора від участі та голосування на комітеті кредиторів. Крім того, зазначені кредиторські вимоги розглядаються судом з січня 2012 року, тобто вже майже 2 роки суди, всупереч чітким вказівкам Вищого господарського суду Україніста вимогам чинного законодавства України, уникають належного розгляду заяви банку, чим порушують права банку та безпідставно затягують час розгляду справи.

До того ж, на думку скаржника, в оскаржуваній ухвалі суду взагалі нічим не обґрунтовано віднесення всієї суми заборгованості до вимог, забезпечених заставою, всупереч обґрунтуванням кредитора.

Крім того, як зазначає апелянт оскаржувана ухвала суду має ряд процесуальних недоліків, а саме: в мотивувальній частині зазначено про заміну кредитора, а в резолютивній частині зовсім проігноровано зазначену обставину, що суперечить необхідності відповідності резолютивної частини ухвали суду мотивувальній; не зазначено: повністю або частково задоволено заяву банку в резолютивній частині; в мотивувальній частині ухвали не зазначено жодного обґрунтування визначення черговості кредиторських вимог з урахуванням наданих деталізованих пояснень суду тощо.

У судовому засіданні представник ПАТ "Дельта Банк" підтримала вимоги апеляційної скарги на наполягала на їх задоволенні.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство, у т.ч. й скаржник ТОВ "Ерідан-Комерц" у судове засідання не з'явились.

ТОВ "Ерідан-Комерц" було належним чином повідомлено про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.07.2014 р., яке було вручено ТОВ "Ерідан-Комерц" 14.07.2014 р., проте скаржник своїх представників у судове засідання не направив, про поважні причини неявки не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи строки розгляду ухвали господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 р. у справі про банкрутство ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, судова колегія вважає, що неявка представника скаржника ТОВ "Ерідан-Комерц" та інших представників учасників провадження у справі про банкрутство, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ТОВ "Ерідан-Комерц" та ПАТ "Дельта Банк" підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.11.2011 р. порушено провадження у справі №5016/3733/2011(5/95) про банкрутство ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" за заявою ТОВ "Альтаир Юг", ФГ "Сабар", ТОВ АК "СП Укрсоя" в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 18.01.2013 р. включно).

Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника опубліковано в газеті "Голос України" від 21.12.2011 р. №241 (5241).

06.01.2012 р. ПАТ "Кредитпромбанк" в особі Миколаївської філії ПАТ "Кредитпромбанк" звернулось до господарського суду Миколаївської області з заявою про визнання кредиторських вимог у сумі 18 410 540,62 грн.

06.02.2012 р. кредитор звернувся до господарського суду Миколаївської області з заявою про уточнення кредиторських вимог та просив збільшити заявлені кредиторські вимоги до 20 012 306,78 грн.

Свої вимоги кредитор обґрунтував тим, що 21.05.2008 р. між ВАТ "Кредитпромбанк" (правонаступником якого в подальшому був ПАТ "Кредитпромбанк") та громадянином ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №03.1/099/08-Z.

Відповідно до п.п. 1.1. даного Договору Банк надає Позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 15000000,00 грн. строком по 20 травня 2023 р. включно. Процентна ставка за кредитом дорівнює 18,00% процентів річних.

Згідно з п. 1.5. даного Договору забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором є: іпотека нежитлових приміщень виставочного центру, що знаходиться за адресою м. Миколаїв, площа Суднобудівників, буд. 3Б, загальною площею 2338,80 кв.м., які належать АТЗТ «ЕкспоНиколаев» (23618961), згідно з Іпотечним договором; іпотека нежитлового об'єкту, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 72111,10 кв.м., який належить ДСП «Миколаївська птахофабрика» ЗАТ «Аваль-Еталон» (30124834), згідно з Іпотечним договором; застава обладнання, машин та інвентарю, автотранспортних засобів, сільгосптехніки та поголів'я птиці, які належать ДСП «Миколаївська птахофабрика» ЗАТ «Аваль-Еталон», згідно з додатками №1, №2, №3 до Договору застави та Договором застави.

22.05.2008 р. між ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" (майновий поручитель, іпотекодавець) та ВАТ "Кредитпромбанк" (правонаступник ПАТ "Кредитпромбанк") (іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір, який зареєстровано в реєстрі за №1634, в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором № 03.1/099/08-Z від 21.05.2008 р.

23.05.2008 р. між ВАТ "Кредитпромбанк" (правонаступник ПАТ "Кредитпромбанк") (заставодержатель) та ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" (майновий поручитель, іпотекодавець) було укладено договір застави № 03.1/099/1/08-Z, в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором № 03.1/099/08-Z від 21.05.2008 р.

29.05.2008 р. між ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" (майновий поручитель) та ВАТ "Кредитпромбанк" (правонаступник ПАТ "Кредитпромбанк") (банк) було укладено договір поруки № 03.1/099/2/08-Z, згідно якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором № 03.1/099/08-Z від 21.05.2008 р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.01.2014 р. в рамках розгляду справи № 5016/3733/2011(5/95) про банкрутство ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН", замінено кредитора ПАТ "Кредитпромбанк" його правонаступником - ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до матеріалів справи, 27.09.2013 р. між ПАТ "Кредитпромбанк" (Продавець) та ПАТ "Дельта Банк" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстровано за №2466.

Згідно з умовами даного Договору, Продавець надав кредити Позичальникам за Кредитними договорами; Продавець бажає продати (відступити), а Покупець бажає купити (прийняти) Права вимоги за винагороду та на умовах, визначених у цьому Договорі.

Як вбачається із Додатку I (Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги) ОСОБА_3 являється позичальником за кредитним договором №3.1/099/08-Z від 21.05.2008 р. у національній валюті України; основна непогашена сума кредиту 14 913 793,10 грн.; сума нарахованих, але не сплачених процентів 9 330 466,37 грн.; фактичний розмір невиконаного грошового зобов'язання (Приведена вартість майнових прав вимоги за кредитним договором) 24 244 259,47 грн.

Згідно заяви кредитора, ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" має заборгованість перед ПАТ "Дельта Банк" (з урахуванням усіх уточнень та пояснень) у розмірі 19 943 170,08 грн., з яких: 14 012 959,97 грн. - сума поточної заборгованості по кредиту, 900 833,13 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту, 1 043 055,84 грн. - сума поточної заборгованості по відсоткам, 3 131 732,66 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам, 404 588,48 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та сплати процентів, 450 000,00 грн. - штраф за ненадання договору страхування предмета застави.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Системний аналіз статей 553, 554 Цивільного кодексу України свідчить про те, що порука - це забезпечувальне зобов'язання, яке виникає внаслідок невиконання боржником основного зобов'язання і у цьому випадку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, сутність солідарного обов'язку полягає в тому, що у випадку невиконання боржником грошового зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор має право вимагати виконання цього грошового зобов'язання одночасно як від боржника, так і від поручителя.

Разом з тим, майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 Закону України "Про іпотеку").

Викладене свідчить, що майновий поручитель за іпотечним договором несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, а іпотекодержатель має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь - кого з них окремо. У разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає перед іпотекодержателем в межах взятих на себе зобов'язань.

При цьому положення Закону про банкрутство не обмежують право кредитора (заставодержателя) на звернення з грошовими вимогами до поручителя у випадку, якщо основний боржник не сплатив борг.

Таким чином, заставодержатель може задовольнити свої вимоги за рахунок майнового поручителя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) (ст. 590 Цивільного кодексу України), а у разі порушення щодо майнового поручителя справи про банкрутство - шляхом заявлення до такого боржника грошових вимог у встановленому порядку. Незаявлення грошових вимог у справі про банкрутство має наслідком їх погашення, внаслідок чого такий кредитор (заставодержатель) втратить можливість задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Вимогами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Із змісту пп. 1 п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України вбачається, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема до стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно вимог ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, судом першої інстанції визнано, що грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" до ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" у загальному розмірі 19 943 170,08 грн. заявлені правомірно, обґрунтовані та підтверджені належними доказами, що містяться у матеріалах заяви, та підлягають визнанню у заявленій сумі. Таким чином, суд першої інстанції визнав заявлені вимоги ПАТ "Дельта Банк" у повному обсязі у загальному розмірі 19 943 170,08 грн. - перша черга, окремо (вимоги, забезпечені заставою).

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не погоджується повністю із даним висновком господарського суду Миколаївської області, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, тощо; у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Задовольняючи заяву ПАТ "Дельта Банк" судом першої інстанції було віднесено грошові вимоги у загальному розмірі 19 943 170,08 грн. до першої черги, окремо (вимоги, забезпечені заставою).

З матеріалів справи вбачається, що сума кредиторських вимог ПАТ "Дельта Банк" складається з суми поточної заборгованості по кредиту у розмірі 14 012 959,97 грн., суми простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 900 833,13 грн., суми поточної заборгованості по відсоткам, розрахованої по 06.11.2011 р. (дати порушення провадження у справі про банкрутство) у розмірі 1 043 055,84 грн., суми простроченої заборгованості по відсоткам, розрахованої по 06.11.2011 р. (дати порушення провадження у справі про банкрутство) у розмірі 3 131 732,66 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та сплати процентів розрахованої по 06.11.2011 р. (дати порушення провадження у справі про банкрутство) у розмірі 404 588,48 грн. та штрафу за ненадання договору страхування предмета застави у розмірі 450000,00 грн., що загалом складає 19 943 170,08 грн.

У той час загальна сума вартості заставного майна кредитора складає 14 225 700,00 грн., що складається із сум за іпотекою у розмірі 9 317 006,00 грн. та застави у розмірі 4 908 694,00 грн., інша ж частина вимог ПАТ "Дельта Банк" не забезпечена заставою, а тому повинна бути розподілена за загальною черговістю встановленою ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи наведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції було порушено приписи ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в частині віднесення вимог ПАТ "Дельта Банк" до першої черги, та зазначає, що вимоги кредитора повинні були бути розподілені наступним чином, 14 012 959,97 грн. перша черга, окремо, як вимоги забезпечені заставою, 51 472 перша черга (судовий збір), 4 862 881,60 грн. (нараховані відсотки у сумі 4 174 788,50 грн. та 688 093,10 частина основної заборгованості, не забезпечена заставою) четверта черга та 854 588,48 грн. шоста черга.

Колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду відхиляються посилання скаржника ТОВ "Ерідан-Комерц" на те, що Банком було пропущено встановлений законом тридцяти денний строк для подання конкурсних кредиторських вимог в частині заявленої суми в розмірі 20 012 306,78 грн., так як така заява про уточнення кредиторських вимог була подана вже після спливу вказаного тридцяти денного строку, а саме 06.02.2014 р., а тому, розгляд кредиторських вимог Банку повинен був здійснюватися судом, виходячи із заявленої суми у 18 410 540,62 грн., яка була заявлена Банком у встановлений Законом строк, а саме 06.01.2012 р., оскільки Банком був уточнений лише розмір (сума) заявлених кредиторських вимог, при цьому, не було змінено правових підстав та доказів на підтвердження цих кредиторських вимог, тобто і для заявлених попередньо, і для заявлених згідно заяви про уточнення кредиторських вимог Банком визначені одні й ті самі правові підстави та надані докази на їх підтвердження, а збільшення суми, як вказав Банк, було обумовлено технічною помилкою в обрахуванні вимог, виходячи із періоду, за який здійснені відповідні нарахування.

Згідно з ч.3 ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Пунктом 2 частини 2 ст. 104 ГПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Так, статтею 18 ГПК України встановлено, що до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Частиною 4 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у разі визнання кредитора конкурсним він має право отримати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та /або розпорядником майна. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку.

Таким чином, приймаючи до розгляду заяву ПАТ "Дельта Банк" до ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" та призначаючи її розгляд у судовому засіданні господарський суд Миколаївської області повинен був повідомити усіх учасників провадження у справі про банкрутство ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" про розгляд вимог даного кредитора, оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами, сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, а саме ухвали господарського суду Миколаївської області від 02.06.2014 р., якою було відкладено розгляд заяви ПАТ "Дельта Банк" на 10.06.2014 р. (дата винесення оскаржуваної ухвали), копії даної ухвали було виготовлено у кількості 5 примірників, що підтверджується штампом та надписом на зворотній стороні останньої сторінки даної ухвали (т.2 а.с.174-175). У той час як в ухвалі господарського суду Миколаївської області від 15.08.2013 р. зазначено кредиторів ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" у кількості 40 осіб, а також боржника та розпорядника майна.

Таким чином, не повідомивши усіх учасників провадження у справі про банкрутство ДСГП "Миколаївська птахофабрика" ЗАТ "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" про час, дату та місце розгляду заяви ПАТ "Дельта Банк" судом було порушено процесуальні права інших кредиторів у справі, що полягає у позбавлені їх можливості на надання пояснень стосовно заявлених вимог, можливості бути присутніми у судовому засіданні та висловити свою думку стосовно заявлених вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при розгляді заяви ПАТ "Дельта Банк" з кредиторськими вимогами до боржника, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 р. по даній справі підлягає скасуванню, апеляційні скарги ТОВ "Ерідан-Комерц" та ПАТ "Дельта Банк" задоволенню частково, а заява ПАТ "Дельта Банк" про визнання кредиторських вимог задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Комерц" та публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 р. у справі №5016/3733/2011(5/95) скасувати.

Заяву публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання кредиторських вимог до боржника задовольнити у повному обсязі.

Визнати грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (ідентифікаційний код 34047020, індекс 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39) до дочірнього сільськогосподарського підприємства "Миколаївська птахофабрика" Закритого акціонерного товариства "АВАЛЬ-ЕТАЛОН" (ідентифікаційний код 30124834, індекс 57134, Миколаївська область, Миколаївський район, с.Весняне, вул.Центральна, 1-А) у загальному розмірі 19 943 170,08 грн.

Кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" у сумі 14 012 959,97 грн. включити до першої черги, окремо, як вимоги забезпечені заставою; вимоги у сумі 51 472 грн., що складають судовий збір, включити до першої черги, 4 862 881,60 грн. включити до четвертої черги та 854 588,48 грн. до шостої черги реєстру вимог кредиторів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 28.07.2014 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Сидоренко М.В.