Постанова № 39933255, 28.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2014 р. Справа№ 51/72

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Гарник Л.Л.

Копитової О.С.

за участю секретаря Корінної А.О.,

та представників:

від ДУ «70 Управління начальника робіт» - Шмуйло А.Д. - дов. б/н від 26.02.2014р.,

від ТОВ «Гудвіл» - Соболевська І.В. - дов. б/н від 02.06.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної установи (далі - ДУ) «70 Управління начальника робіт»

на ухвалу

господарського суду м.Києва

від 23.06.2014р.

за заявою ДУ «70 Управління начальника робіт»

про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі №51/72 (суддя Пригунова А.Б.)

за позовом (стягувача) Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -

ТОВ) «Гудвіл»

до (боржник) ДУ «70 Управління начальника робіт»

про стягнення 516478,75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 23.06.2014р. по справі №51/72 відмовлено ДУ «70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду міста Києва від 13.11.2008 р. у справі № 51/72 таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДУ «70 Управління начальника робіт" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ДУ «70 Управління начальника робіт" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 13.11.2008 р. у справі № 51/72, що виданий на виконання рішення господарського м. Києва від 01.10.2008 р. у справі №51/72, яке набрало законної сили з 11.11.2008р. таким, що не підлягає виконанню.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ДУ «70 Управління начальника робіт" про стягнення 516 478,75 грн. за договором купівлі-продажу № 70/12 від 13.12.2005 р., з яких: 415 662,18 грн. - основного боргу, 60 111,40 грн. - інфляційних нарахувань, 5 082,42 грн. - 3% річних та 35 622,75 грн. - пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару за зазначеним договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2008 р. було порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.07.2008 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. у даній справі позов було задоволено частково та присуджено до стягнення з ДУ «70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України на користь ТОВ "Гудвіл" 395 662, 18 грн. основного боргу, 5 082,41 грн. - 3 % річних, 60 111,40 грн. інфляційних нарахувань, 33 049,78 грн. пені, 4 939 грн. державного мита та 17,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; припинено провадження у справі в частині стягнення з ДУ «70 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України на користь ТОВ "Гудвіл" основного боргу у сумі 20 000 грн.

Господарським судом міста Києва було видано наказ № 51/72 від 13.11.2008 р. на виконання рішення від 01.10.2011 р.

Згідно до ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

В силу ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2010 р. було порушено справу за № 50/25-6 про банкрутство ДУ «70 Управління начальника робіт». У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 22.12.2011 р. № 4212- VI, розгляд справи здійснюється згідно до редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка діє до 19.01.2013 (надалі - Закон про банкрутство).

Згідно до ст. 12 Закону про банкрутство, одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Відповідно до абз. 23 ст. 1 цього Закону, мораторієм на задоволення вимог кредиторів є зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає не тільки зупинення погашення грошових зобов'язань, але і встановлює спеціальний порядок погашення грошових вимог кредиторів. Це означає, що поза межами справи про банкрутство жоден кредитор не може задовольнити свої грошові вимоги.

Згідно з п. 15 ст. 11 Закону про банкрутство після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Оголошення про банкрутство Державної установи «70 Управління начальника робіт» опубліковано в газеті «Урядовий Кур'єр» 19.03.2011 р. за № 50.

Грошові вимоги TOB «Гудвіл» до ДУ «70 Управління начальника робіт" грунтуються на рішенні господарського суду міста Києва від 01.10.2008 р. у справі №51/72, яке набрало законної сили з 11.11.08.

Таким чином, позивач відносно ДУ «70 Управління начальника робіт" у відповідності до абз. 5 ст. 1 Закону про банкрутство, був конкурсним кредитором.

Статтею 14 вказаного Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Наявність судового рішення та наказу на його виконання не звільняє Позивача від обов'язку звернення із відповідною заявою про визнання його грошових вимог до боржника.

Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника, у передбачений строк, встановлені ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство, відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

TOB «Гудвіл», як конкурсний кредитор ДУ «70 Управління начальника робіт" по стягненню заборгованості, що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство, звернулося із встановленою заявою до господарського суду у справі № 50/25-6 про включення його вимог до реєстру вимог кредиторів із пропуском місячного строку передбаченого ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ухвала господарського суду міста Києва від 03.08.2011 р. за наслідками попереднього засідання суду у справі № 50/25-6).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 598 Господарського кодексу України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В даному випадку Закон про банкрутство встановлює додаткові підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, у зв'язку з припиненням грошових зобов'язань в силу названого закону відповідно до ст. 598 ЦК України, ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим ст. 117 ГПК України підлягає застосуванню з урахуванням особливостей Закону про банкрутство, на що, в порушення наведених норм, господарський суд першої інстанції не звернув уваги.

З наведеного вище, вбачається, що господарський суд міста Києва в порушення вимог ст. 43 ГПК України не надав належної оцінки всім доводам, які викладені у поданій заяві, не повно з'ясував всі обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ДУ «70 Управління начальника робіт" підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню. Заявлені боржником вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ДУ «70 Управління начальника робіт" задовольнити.

Ухвалу господарського суду м.Києва від 23.06.2014р. по справі №51/72 скасувати.

Заяву ДУ «70 Управління начальника робіт" про визнання наказу господарського суду міста Києва від 13.11.2008 р. у справі № 51/72, що виданий на виконання рішення господарського м. Києва від 01.10.2008 р. у справі №51/72, яке набрало законної сили з 11.11.2008 р., задовольнити і визнати наказ господарського суду м.Києва у справі №51/72 від 13.11.2008р., виданий на виконання рішення господарського суду м.Києва від 01.10.2008р. у справі №51/72, яке набрало законної сили з 11.11.2008р., відповідно до якого вирішено стягнути з Державної установи «70 Управління начальника робіт» Міністерства оборони України (04053, м.Київ, вул.Артема, 59, код: 07763913) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвіл» (02099, м.Київ, вул.Ялтинська, 5-Б, код 32769087) 395662,18 грн. - основного боргу, 5082,41 грн. - 3% річних, 60111,40 грн. - інфляційних нарахувань, 33049,78 грн. - пені, 4939,05 грн. - державного мита, 117,38 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу таким, що не підлягає виконанню повністю.

Справу №51/72 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Л.Л. Гарник

О.С. Копитова