Рішення № 39930838, 16.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/11902/14 16.07.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"доПриватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз"провідшкодування шкоди в порядку регресу 50 000 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Різунов Р.С. - представник за дов.;

від відповідача: Мамедова І.Р. - представник за дов.;

У судовому засіданні 16.07.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" про відшкодування шкоди в порядку регресу 50 000 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2014 порушено провадження у справі №910/11902/14, розгляд справи призначений на 16.07.2014.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти заявлених позовних вимог та зазначив, що заявлена сума повинна бути зменшена на суму франшизи передбачена полісом АЕ/1127263. Також відповідач зазначив, що позивач передчасно заявив даний позов.

В судовому засіданні 16.07.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

08.11.2012 між ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» (далі - позивач, страховик) та Представництвом «Юніфарм Інк.» (далі - страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0661561/9067/12 (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль «Фольсксваген» державний номер НОМЕР_3.

05.11.2013 о 09 год. 10 хв. в м. Києві по вул. Глибочицькій, 44, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Фольсксваген» державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 та «Даймлер» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4.

05.11.2013 страхувальник звернувся до страховика із заявою про факт настання події та виплати страхового відшкодування.

Відповідно до рахунку №С4207069-1 від 06.12.2013 вартість виконаних робіт застрахованого автомобіля становить 69 503,59 грн.

Згідно звіту №835 від 11.11.2013 та калькуляції 0299 від 20.11.2013 вартість матеріального збитку завданого власнику застрахованого автомобіля складає 76 354,60 грн. Звіт складений оцінювачем ТОВ "Сальватор" ОСОБА_5 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 12.09.2009 НОМЕР_4, сертифікат НОМЕР_5 від 31.05.2013, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_6 від 22.10.2009).

На підставі вищевказаного договору від 08.11.2012, заяви страхувальника від 05.11.2013, рахунку №С4207069-1 від 06.12.2013, страхового акту №2300027857 від 17.12.2013, позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 69 503,59 грн. на рахунок ТОВ "Атлант-м Дніпровська набережна" згідно платіжного доручення №0064955 від 19.12.2013.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування в сумі 69 503,59 грн., набув права потерпілої особи, в межах суми 50 000 грн. враховуючи ліміт відповідальності відповідача за договором (полісом) №АЕ/1127263.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно внаслідок експлуатації автомобіля «Даймлер» державний номер НОМЕР_2, як вбачається з постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 18.11.2013.

Вищезазначеною постановою районного суду ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до відповідності за ст. 124 КпАП України і накладено штраф у розмірі 340,00 гр.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Даймлер» державний номер НОМЕР_2 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АЕ/1127263 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АЕ/1127263, діючим на дату ДТП (05.11.2013).

Отже, відповідач є особою на яку полісом АЕ/1127263 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Даймлер» державний номер НОМЕР_2 на час спірної ДТП.

14.05.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою №490-13/ФПА про сплату страхового відшкодування в сумі 69 503,59грн.

Відповідач надав суду лист №08-02/358 від 17.06.2014, в якому він повідомив позивача про необхідність надання додаткових документів. Вказаний лист надісланий на адресу позивача 14.07.2014, згідно фіскального чеку №0924 від 14.07.2014.

При цьому відповідач зазначає, що позивач не дочекавшись відповіді на свою вимогу звернувся до суду з позовом, у зв'язку з чим строк виплати страхового відшкодування не настав, з чим суд не погоджується з огляду на наступне.

В резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Інші твердження відповідача викладені у відзиві на позов суд визнає обґрунтованими враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Отже, враховуючи вартість відновлювального ремонту, слід також враховувати розмір франшизи за страховим полісом АЕ/1127263, що становить 510,00 грн., що не враховано позивачем при визначенні суми позовних вимог.

За встановленими судами обставинами справи, позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспорту у розмірі 69 503,59 грн., однак просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. (ліміт обмеження страхової суми встановленої полісом №АЕ/1127263), враховуючи викладене позивач отримав право вимоги в сумі 49 490, 00 грн. (50 000,00грн. - 510,00 грн. (франшиза), яке особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував заявлені позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині 49 490,00грн.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із частковим задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, оф.1 код 33552636) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (01032, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25, код 23510137) 49 490,00 грн. (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто гривень 00 коп.) відшкодування шкоди та 1 808,36 грн. (одна тисяча вісімсот вісім гривень 36 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.07.201

Суддя М.Є. Літвінова