Рішення № 39930822, 16.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9340/14 16.07.14Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при помічнику судді Угленко Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто» про стягнення страхової виплати

Представники:

від Позивача: Давидков Д.А. (представник за довіреністю);

від Відповідача: Волчек Н.М. (представник за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Державне підприємство «ЗАВОД 410 ЦА» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто» (надалі також - «Відповідач») про (з урахуванням Заяви про збільшення позовних вимог) стягнення страхової виплати в розмірі 29 423 гривні 98 копійок.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 13.09.2013 року на 39км+200м автодороги Київ-Знам'янка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Фольцваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Державному підприємству «ЗАВОД 410 ЦА», під керуванням ОСОБА_5 В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Фольцваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Державному підприємству «ЗАВОД 410 ЦА». Постановою Обухівського районного суду Київської області від 23 вересня 2013 року у справі №372/4365/13-п ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень 00 копійок. Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1454132, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків в розмірі 29 423 гривні 98 копійок, з яких: 25 433 гривні 20 копійок - сума основної заборгованості, 1 553 гривні 17 копійок - пеня та 2 437 гривень 61 копійка - інфляційні витрати, покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2014 р. порушено провадження у справі № 910/9340/14, судове засідання призначено на 11.06.2014 р.

30.05.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

03.06.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

11.06.2014 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення, якими підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення, якими заперечив проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.06.2014 року відкладено розгляд справи на 02.07.2014 року.

25.06.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивача додаткові докази для долучення до матеріалів справи.

02.07.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивача Заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначено, що загальна заборгованість Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто» перед Позивачем, станом на 02.07.2014 року, складає 29 423 гривні 98 копійок (розмір страхового відшкодування 27 870,81 грн. з урахуванням індексу інфляції + 1 553 гривні 17 копійок пеня).

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 02.07.2014 року справу № 910/9340/14 передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.07.2014 року справу № 910/9340/14 прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 16.07.2014 рік.

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з відпустки, Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 16.07.2014 року справу № 910/9340/14 передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.07.2014 року справу № 910/9340/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 16.07.2014 рік.

В судовому засіданні 16.07.2014 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, проте Відзив на позовну заяву Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» не надав. Також, представник Відповідача надав Розрахунок утилізаційної вартості автомобіля № 13440 та Розрахунок коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ.

Суд зазначає, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що Заява Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» про збільшення позовних вимог підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 16 липня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

13.09.2013 року на 39км+200м автодороги Київ-Знам'янка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Фольцваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Державному підприємству «ЗАВОД 410 ЦА», під керуванням ОСОБА_5

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Фольцваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Державному підприємству «ЗАВОД 410 ЦА».

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 23 вересня 2013 року у справі №372/4365/13-п ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень 00 копійок.

Як вбачається з Листа Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто» Вих. № 240/4 від 12.02.2014 року, Розрахунку утилізаційної вартості автомобіля № 13440 та Розрахунку коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ, розмір страхового відшкодування на користь Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» становить 25 433 гривні 20 копійок.

Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «засобу «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1454132, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 0 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що обов'язок з відшкодування збитків в розмірі 29 423 гривні 98 копійок, з яких: 25 433 гривні 20 копійок - сума основної заборгованості, 1 553 гривні 17 копійок - пеня та 2 437 гривень 61 копійка - інфляційні витрати, покладається на Відповідача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку Постановою Обухівського районного суду Київської області від 23 вересня 2013 року у справі №372/4365/13-п.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги те, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Хюндай», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/1454132, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» в частині стягнення 25 433 гривні 20 копійок - сума основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, Суд зазначає, що позовні вимоги Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» в частині стягнення 1 553 гривні 17 копійок пені та 2 437 гривень 61 копійка інфляційних витрат підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Аналізуючи положення глави 47 Цивільного кодексу України, можна зробити висновок, що грошовим зобов'язанням є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Відтак, грошове зобов'язання - це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виходячи з викладеного, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, із правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Вказана позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 04.02.2014 у справі 3-1гс14.

Враховуючи зазначене та положення статей 11, 509 Цивільного кодексу України, грошові зобов'язання можуть виникати з цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються за невиконання грошових зобов'язань та знаходиться в 51 Главі Цивільного кодексу України, яка має назву "Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання", а дана глава міститься у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги п'ятої Цивільного кодексу України. Наведене свідчить, що положення такої статті стосуються як договірних, так і не договірних зобов'язань, тобто до порушення грошових зобов'язань, незалежно від визначених статті 11 Цивільного кодексу України підстав їх виникнення.

Таким чином, правомірним є нарахування інфляційних втрат та 3% річних у випадку несвоєчасної виплати страховиком за полісом ОСЦПВВНТЗ суми страхового відшкодування.

Також, відповідно до пункту 36.5 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» в частині стягнення 1 553 гривні 17 копійок пені та 2 437 гривень 61 копійка інфляційних витрат підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» (03151, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 94, ідентифікаційний код 01128297) 29 423 (двадцять дев'ять тисяч чотириста двадцять три) гривні 98 копійок, з яких: 25 433 гривні 20 копійок - сума основної заборгованості, 1 553 гривні 17 копійок пеня та 2 437 гривень 61 копійка інфляційні витрати.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» (03151, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 94, ідентифікаційний код 01128297) 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18 липня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин