Рішення № 39930818, 16.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10239/14 16.07.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" простягнення 78 321,15 грн.Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Грищенко А.А. - дов. № 2-553д від 30.04.2014 р.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" (надалі - ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГУ "Шебелинкагазвидобування") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (надалі - ТОВ "Карпатигаз") про стягнення 78 321,15 грн., з яких 73 512,62 грн. основного боргу, 1 417,89 грн. пені, 735,12 грн. штрафу, 229,60 грн. три відсотки річних, 2 425,92 грн. інфляційних втрат у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про виконання робіт № 2/2013-П від 21.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.07.2014 р.

В судове засідання 16.07.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 29.05.2014 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 16.07.2014 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 29.05.2014 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 29.05.2014 р., яка надіслана за адресою вказаною в позовній заяві та повідомленням про вручення поштового відправлення №29568921 (23778540).

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2013 року між ТОВ "Карпатигаз" (замовник) та ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГУ "Шебелинкагазвидобування" (виконавець) було укладено Договір про виконання робіт №2/2013-П (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, виконувати роботи на свердловинах, які знаходяться на відновленні та в капітальному ремонті та належать до Об'єктів Спільної діяльності за ДСД №3 від 10.06.2002 р., а саме: профілактичні роботи з промивки свердловин, профілактичні роботи по закачуванню ПАР та інгібітору корозії, проведення інтенсифікації свердловин (надалі - роботи), згідно з планами виконання робіт, графіками проведення робіт, які є невід'ємними частинами договору, або/чи за листами-замовленнями замовника, погодженими виконавцем, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 2.1.1 Договору визначено, що роботи виконуються згідно із підписаними обома сторонами планами, графіками виконання робіт або згідно з листами-замовленнями замовниками погодженими виконавцем.

Відповідно до п. 2.2 Договору факт виконання робіт підтверджується шляхом складання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 2.3 Договору сторони погодили, що виконавець направляє акт приймання-передачі виконаних робіт у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони, а замовник, у разі відсутності зауважень, підписує і повертає протягом 5-ти робочих днів один примірник акту виконавцю. Якщо протягом 5-ти робочих днів замовник не підписав акт та не надав обґрунтованих заперечень проти його підписання, роботи вважаються виконаними належним чином, а такий акт вважається прийнятим замовником.

Умовами пункту 3.1 Договору передбачено, що вартість робіт визначається на підставі підписаних обома сторонами кошторисів вартості робіт, що є невід'ємними частинами даного договору. Вартість робіт з проведення інтенсифікації свердловин визначається на підставі окремо розроблених кошторисів вартості робіт, які підписуються обома сторонами (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору розрахунки за роботи здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до підпункту 4.3.1 Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість робіт на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 р. за умови погодження його в ПАТ "Укргазвидобування", а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов Договору у березні 2014 р. було виконано профілактичні роботи з промивки свердловин на загальну суму 73 512,62 грн., про що сторонами 31.03.2014 р. було підписано акт приймання-передачі наданих послуг.

Проте, як вказує позивач, відповідач свого грошового зобов'язання у встановлений Договором строк не виконав, у зв'язку із чим за ним існує заборгованість у розмірі 73 512,62 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, вартість яких становить 73 512,62 грн.

Вказаний договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується надання у березні 2014 р. позивачем відповідачу послуг за Договором на суму 73 512,62 грн.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту п. 3.3 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг за Договором на момент розгляду справи настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 73 512,62 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Карпатигаз" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовна вимога ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГУ "Шебелинкагазвидобування" про стягнення з ТОВ "Карпатигаз" заборгованості у розмірі 73 512,62 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 417,89 грн., штраф у розмірі 735,12 грн., 3% річних у розмірі 229,60 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 12.04.2014 р. по 19.05.2014 р. та інфляційні втрати у розмірі 2 425,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 12.04.2014 р. по 01.05.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В пункті 6.3 Договору визначено, що за порушення строків оплати виконаних робіт замовник сплачує на користь виконавця за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі 1 417,89 грн.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6.4 Договору за порушення строків оплати виконаних робіт більше ніж на 30 календарних днів замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від суми боргу.

Таким чином, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати штрафних санкцій.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічне застосування наведених норм міститься в постановах Верховного Суду України від 27.04.2012 р. у справі №06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 р. у справі №20/246-08, що згідно ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим при розгляді інших справ.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем строків оплати наданих позивачем послуг, то стягнення з відповідача штрафу у розмірі 735,12 грн. є правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних втрат та 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 425,92 грн. та 3% річних у розмірі 229,60 грн. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГУ "Шебелинкагазвидобування" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 13-19, ідентифікаційний код: 30162340) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ-53, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9, ідентифікаційний код 00153146) основну заборгованість у розмірі 73 512 (сімдесят три тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 62 коп., пеню у розмірі 1 417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) грн. 89 коп., штраф у розмірі 735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 12 коп., 3% річних у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 425 (дві тисячі чотириста двадцять п'ять) грн. 92 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 21.07.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко