Ухвала суду № 39930740, 24.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5827/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М., секретар судового засідання Самсонова М.М., за участю сторін: представник позивача Павлишин М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва звернулася до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу ВП №41555307 від 16.04.2014, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магдою С.В.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не вчинив дії, на виконання вимог частини 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», для з'ясування питання чи було виконане позивачем судове рішення. Посилаються на те, що виконали постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 протягом строку, встановленого для добровільного виконання. На думку позивача, постанова від 16.04.2014 ВП №41555307 про накладення штрафу є протиправною та просили її скасувати.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2014 р. у задоволені позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про накладення штрафу ВП №41555307 від 16.04.2014, винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магдою С.В. у відповідності до положень законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2014 року як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано доводами, аналогічними позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, представник відповідача до суду не прибув.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 27.12.2013 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист №826/14377/13-а, згідно якого, зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві розглянути питання про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації: садовий будинок (літера «А») та сарай (літера «Б») в садівницькому товаристві «Трикотажник» по АДРЕСА_1 на підставі звернення ОСОБА_4 від 20.07.2012.

21.01.2014 р. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві на підставі заяви ОСОБА_4 винесло постанову про відкриття виконавчого провадження №41555307 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2013 №826/14377/13-а.

Постанова відповідача від 21.01.2014 №41555307 про відкриття виконавчого провадження була отримана позивачем 04.02.2014 за вх. №7/26-0402/11.

На виконання зазначеної постанови позивачем розглянуто питання про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації: садовий будинок (літера «А») та сарай (літера «Б») в садівницькому товаристві «Трикотажник» по АДРЕСА_1 на підставі звернення ОСОБА_4 від 20.07.2012.

За результатом розгляду даного питання встановлено, що Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 №91 (далі - Порядок №91), який діяв на час звернення ОСОБА_4 до позивача, втратив чинність 30.01.2013.

У зв'язку з втратою чинності Порядку №91 позивач листом від 10.02.2014 №7126-244/1002110 повідомив ОСОБА_4 про відсутність правових підстав для реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації на підставі його звернення від 20.07.2012.

Через невиконання позивачем рішення суду, на підставі якого видано вищезазначений виконавчий лист, відповідач виніс 16.04.2014 р. виніс постанову №41555307 про накладення на позивача штрафу у розмірі 1360,00 грн.

Не погоджуючись із постановою від 16.04.2014 №41555307 про накладення штрафу, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві оскаржила її до суду.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 21.04.1999 №606-ХІV «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Пунктом 1 статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013 №95 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж (далі - Порядок №95). Даний порядок набрав чинності 29.04.2014 та діє станом на дату розгляду даної справи.

Пунктами 3.2 Порядку №91 та Порядку №95 визначено перелік документів, які заявник має додати до заяви про прийняття в експлуатацію об'єкта. Перелік документів, наведений у пункті 3.2 Порядку №91 є абсолютно ідентичним переліку, наведеному у пункті 3.2 Порядку №95.

З огляду пунктів 3.3 Порядків №91 та №95, Інспекція розглядає документи, зазначені у пункті 3.2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення протягом 30 днів з дати їх подання, згідно Порядку №91 та протягом 10 робочих днів з дня подання заяви, згідно Порядку №95.

Відповідно до положень частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно ч.2 вказаної статті, у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав:

В матеріалах справи містяться копії вимог державного виконавця від 19.03.2014 №267/2 та від 16.04.2014 №267/2, якими він вимагав від позивача з'явитись на прийом та надати документи, що підтверджують виконання рішення суду або обґрунтовані пояснення щодо причин його невиконання. Однак, позивач доказів виконання рішення суду або пояснень щодо причин його невиконання відповідачу не надав. При цьому, позивач двічі звертався до відповідача із заявами про закінчення виконавчого провадження посилаючись на те, що питання про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації за заявою ОСОБА_4 від 20.07.2012 розглянута та на неї надана відповідь листом від 10.02.2014 №7/26-24/1002/10.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання відповідача на те, що він був позбавлений правових підстав для реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації у зв'язку з втратою чинності Порядку №91.

Позивачем також не надано і до суду доказів того, що ним було розглянуто питання про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації: садовий будинок (літера «А») та сарай (літера «Б») в садівницькому товаристві «Трикотажник» по АДРЕСА_1 на підставі звернення ОСОБА_4 від 20.07.2012 та прийнято рішення про реєстрацію декларації або її повернення.

Тобто, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013, яка набрала законної сили, не виконана позивачем у встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання, оскільки лист від 10.02.2014 №7/26-24/1002/10, на який посилається позивач, не може бути прийнятий як доказ виконання рішення суду, та він не є рішенням про реєстрацію декларації або її повернення в розумінні положень Порядку №91 та Порядку №95.

На підставі вказаного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 28.07.2014 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2014 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.