Ухвала суду № 39930613, 22.07.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

22.07.2014

Справа № 521/5669/14-ц

Провадження № 4-с/521/44/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Бобуйок І.А.,

при секретарі - Зубковій Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 до державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Рудик Тетяни Сергіївни, заінтересована особа - ОСОБА_3, про визнання та скасування розрахунку заборгованості по аліментам від 02.04.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2013 року ОСОБА_1, звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси зі скаргою до державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Рудик Тетяни Сергіївни, заінтересована особа - ОСОБА_3, про визнання та скасування розрахунку заборгованості по аліментам від 02.04.2014 року. Скаржник просив визнати неправомірним та скасувати розрахунок заборгованості по аліментам щодо ОСОБА_1, виконаний державним виконавцем першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Рудик Тетяною Сергіївною, та затверджений 02.04.2014 року начальником відділу.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Державний виконавець Рудик Т.С. Першого Малиновського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги та надала письмові заперечення в яких вказав, що розрахунок заборгованості було складено на підставі копії трудового контракту від 12.04.2013 р. укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Сокур ЛТД» та на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 27.03.2014 р. за поданням Першого Малиновського ДВС Одеського МУЮ щодо встановлення порядку та способу виконання рішення бо державному виконавцю було незрозуміло яка сума повинна бути стягнута з ОСОБА_1 відповідно до його контракту від 12.04.2013 р.

Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2013 року у цивільній справі № 521/1774/13-ц було стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/4 частини з усіх його доходів, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дати надходження позовної заяви, а саме з 07.02.2013 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до 20.01.2031 року. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на її утримання аліменти у розмірі 1/10 частини з усіх його доходів щомісячно, починаючи з дати надходження позовної заяви, а саме з 07.02.2013 року до досягнення ОСОБА_4 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

На підставі вказаного заочного рішення суду від 08.04.2013 р., що набрало законної сили 19.04.2013 р., Малиновським районним судом м. Одеси видано відповідні виконавчі листи від 19.04.2013 р.

Постановами державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Рудик Т.С. від 24.04.2013 р. № ВП №37819643, ВП № 37820032 відкриті виконавчі провадження з виконання виконавчих листів.

01.11.2013 р. був зроблений розрахунок заборгованості по стягненню аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 станом на 01.11.2013 р. у твердій грошовій сумі 12,10 грн.

ОСОБА_3 надала державному виконавцю копію трудового контракту від 12.04.2013 р. укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Сокур ЛТД» та просила його зробити перерахунок та стягнути з ОСОБА_1 відповідні суми.

25.02.2014 р. в.о. начальника першого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ звернувся до суду з поданням про встановлення способу та порядку виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08.04.2013 р., тому що державному виконавцю не зрозуміло з якої суми заробітної плати ОСОБА_1 по контракту необхідно стягувати аліменти, з 5500,00 дол. США чи з основної місячної плати в розмірі 2750,00 дол. США.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.03.2014 р. подання було розглянуто, встановлено спосіб та порядок виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08.04.2013 р., встановивши, що при складані державним виконавцем розрахунку заборгованості по стягненню аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 повинна враховуватись вся заробітна плата боржника ОСОБА_1, розмір якої складає 5500,00 дол. США.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.06.2014 р. ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27.03.2014 р. скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.07.2014 р. у задоволенні клопотання в.о. начальника першого Малиновського ВДВС Одеського МУЮ від 25.02.2014 р. про встановлення способу та порядку виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08.04.2013 р. по цивільній справі № 2/521/3471/13 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 аліментів на утримання доньки до повноліття, та на утримання ОСОБА_3 до досягнення дитиною трирічного віку - відмовлено.

Ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Суд вважає, що розрахунок суперечить вимогам пунктів 1, 2 статті 195 Сімейного кодексу України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем за місцем виконання судового рішення виходячи із фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, або заробітку (доходу), одержуваного ним на момент визначення заборгованості, згідно з якими для розрахунку використовується фактично отриманий заробіток а не заробіток запланований к отриманню в майбутньому (контрактом, угодою тощо).

Згідно статті 10 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вважаємо, що обставини фактичного отримання заявником викладеного у оскаржуваному розрахунку розміру заборгованості державним виконавцем не доведено, розрахунок здійснено у відсутність належних доказів цього.

Відповідно до пункту 6 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що з осіб, які працюють за контрактом на території іноземних держав і одержують заробітну плату (доходи) тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», відповідно до пункту 10 вказано, що з осіб, які працюють за контрактами в іноземних компаніях і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти утримуються із 100 % відсотків заробітної плати, яку платник аліментів одержував до укладення контракту, або виходячи із його заробітної плати за останній місяць роботи на момент від'їзду, або з п'ятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час проведення розрахунків.

Згідно ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд приходить до висновку, що державним виконавцем були порушенні, невиконанні та не засновані норми Закону України «Про виконавче провадження», Сімейного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146, а тому визнає неправомірним та скасовує розрахунок заборгованості по аліментам щодо ОСОБА_1, виконаний державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Рудик Тетяною Сергіївною, та затверджений 02.04.2014 року начальником відділу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 11, 74 Закону України «Про виконавче провадження», п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст. 3 Закону України «Про іпотеку», ст. 195 СК України, ст.ст. 10, 209, 210, 383, 386, 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 до державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Рудик Тетяни Сергіївни, заінтересована особа - ОСОБА_3, про визнання та скасування розрахунку заборгованості по аліментам від 02.04.2014 року - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати розрахунок заборгованості по аліментам щодо ОСОБА_1, виконаний державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Рудик Тетяною Сергіївною, та затверджений 02.04.2014 року начальником відділу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.