Рішення № 39929527, 24.07.2014, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа№328/1617/14-ц

24.07.2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 липня 2014 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області в складі:

головуючої судді: Гавілей М.М.

при секретарі: Панченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Токмак справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 04.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 14.14680, згідно якого ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 30000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.03.2013 року.

В забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 14.14680 від 04.03.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 14.14680/1 від 04.03.2008 року, предметом якого є житловий будинок загальною площею 53,10 кв.м., житловою площею 34,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Через неналежне виконання умов кредитного договору у позичальника станом на 18.04.2014 року утворилася заборгованість у розмірі 27209,54 доларів США, яка складається з наступного: 13243,31 доларів США - заборгованість за кредитом; 8085,64 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4563,68 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору: 22,28 доларів США - штраф (фіксована частина); 1294,63 доларів США - штраф (процентна складова).

В зв'язку із невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, банк звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 14.14680 від 04.03.2008 року в розмірі 27209,54 доларів США, що за курсом 11,22 відповідно до службового розпорядження НБУ від 18.04.2014 року складає 305291,07 грн. - звернути стягнення на будинок загальною площею 53,10 кв.м., житловою площею 34,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій для продажу предмету іпотеки. Також просив виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та (або) проживають у житловому будинку, що знаходиться в іпотеці.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала заяву, згідно якої просить розглядати справу без її участі, заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що спірний житловий будинок є єдиним житлом для неї та її трьох дітей, у зв'язку з цим просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, судом у відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.03.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 14.14680, згідно якого ОСОБА_2 було надано кредит у розмірі 30000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 07.03.2013 року.

Судом встановлено, що позичальник належним чином умови кредитного договору не виконує, через що станом на станом на 18.04.2014 року утворилася заборгованість у розмірі 27209,54 доларів США, яка складається з наступного:13243,31 доларів США - заборгованість за кредитом; 8085,64 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4563,68 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору: 22,28 доларів США - штраф (фіксована частина);1294,63 доларів США - штраф (процентна складова).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України врегульовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін, передбачений договором. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

04.03.2008 року, в якості забезпечення виконання умов кредитного договору, між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 14.14680/1, згідно якого остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок загальною площею 53,10 кв.м., житловою площею 34,40 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Але з 07.06.2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року.

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

2) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) інше майно (майнові права), яке відповідно до законодавства або кредитного договору підлягає стягненню з позичальника, зазначеного у підпункті 1 цього пункту, при недостатності коштів, одержаних стягувачем від реалізації (переоцінки) предмета застави (іпотеки);

3) кредитна установа не може уступити (продати, передати) заборгованість або борг, визначений у підпункті 1 цього пункту, на користь (у власність) іншої особи.

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Так, згідно умов кредитного договору № 14.14680 від 04.03.2008 року кредитні кошти позичальнику надавались в іноземній валюті на споживчі цілі (п. 1.4. договору).

Згідно договору іпотеки №14.14680/1 від 04.03.2008 року відповідач є власником житлого будинку за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу №286 від 05.05.2005 року.

Як вбачається з довідки відділу адресно-довідкової роботи Токмацького РВ УДМС України в Запорізькій області від 16.05.2014 року, відповідач зареєстрована за вище вказаною адресою.

Згідно довідки квартального комітету від 21.07.2014 року відповідач разом із сім'єю (чоловік ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4) проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Тобто спірний будинок, який є предметом іпотеки, використовується як місце постійного проживання відповідача.

Доказів того, що у відповідача як іпотекодавця у власності знаходиться інше нерухоме житлове майно суду не надано. Загальна площа вказаного будинку не перевищує 250 кв.м., згоди іпотекодавця на відчуження предмету іпотеки немає, а тому під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» спірний будинок не може бути примусово відчужений.

Тобто, на підставі викладеного суд прийшов до висновку, що позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки не може бути задоволена у зв'язку з введенням мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, а тому на даний час, ця обставина унеможливлює задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

При цьому відмова в зверненні стягнення на іпотечне майно не змінює обсяг прав банка і не є перешкодою для подання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Правовідносини між сторонами, пов'язані з виселенням відповідача та інших осіб з житлового будинку, є похідними від передбаченої законом процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, а оскільки на сьогоднішній день нерухоме житлове майно не може бути примусово стягнуте, тому суд відзначає відсутність передбачених законом підстав для примусового виселення мешканців з будинку, в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд на підставі ст.88 ЦПК України не стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 525, 526,530,572, 1054 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 року за № 1304-VII, ст.ст.3, 10, 11, 57, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Токмацький районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:/підпис/

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО

Суддя