Постанова № 39928949, 23.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2014 року № 813/3952/14

12 год. 01 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 5

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Тертичного В.Г.

за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явилася

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області про визнання нечинною та скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області, в якому просить:

- визнати нечинною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, реєстраційний номер 43350399 від 20.05.2014 року, винесену старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2;

- зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області закінчити виконавче провадження з виконання постанови ВС1 № 119695 від 23.03.2012 року, виданого ВДАІ з АОТ Пустомитівського району.

Позивач в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що старший державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 при відкритті виконавчого провадження від 20.05.2014 року № 43350399 порушила ст. 22, 24, 25 та 26 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач просить задоволити адміністративний позов повністю, оскільки сплив строк пред'явлення такого документа до виконання.

Відповідач, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового розгляду, що підтверджується розпискою про відкладення розгляду справи, після судового засідання, що відбулося 16 липня 2014 року. В судовому засіданні, що відбулось 09 липня 2014 року ОСОБА_2 усно визнала, що строк предявлення до виконання даного виконавчого листа сплив. На запитання головуючого про визнання позову поклалась на розсуд суду. Однак, в судовому засіданні 16.07.2014 року відповідачем було подане письмове заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

23 липня 2014 року за вх. № 25972 на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій просить відкласти розгляд даної справи у зв'язку із скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, одночасно просить слухати справу у її відсутності.

Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за №606-XIV (з наступними змінами та доповненнями), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 2 даної статті передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2014 року старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43350399 на підставі постанови, виданої ВДАІ № ВС119695 від 23.03.2013 року про стягнення 850,00 грн. штрафу та надано термін на добровільне виконання до 26 травня 2014 року.

Дана постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2014 року винесена на підставі заяви стягувача від 16.05.2014 року про примусове виконання постанови ВС1 № 119695 від 23.03.2012 року, виданої ВДАІ з ОАТ Пустомитівського району при ГУ МВС України у Львівській області. Виконавчий документ (постанова ВДАІ серія ВС1 № 119695 від 23.03.2012) вступив у законну силу 03 квітня 2012 року.

Положеннями ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.

Аналізуючи матеріали справи та норми вищезазначеного законодавства судом встановлено, що строк пред'явлення виконавчого документу (постанови ВДАІ серія ВС1 № 119695 від 23.03.2012) сплив.

Згідно ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Для інших виконавчих документів пропущений строк поновленню не підлягає.

Окрім того, суд зазначає, що у відповідності до положень ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що постанова про відкриття виконавчого провадження, реєстраційний номер 43350399 від 20.05.2014 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Оскільки відповідно до ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» питання про закінчення виконавчого провадження відноситься до виключної компетенції державного виконавця, суд не може перебирати на себе повноваження державного виконавця та зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області закінчити виконавче провадження з виконання постанови ВС1 № 119695 від 23.03.2012 року, виданого ВДАІ з АОТ Пустомитівського району.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до положень, закріплених ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи пояснення сторін надані в судових засіданнях, письмові докази в їх сукупності, враховуючи норми вищезазначеного законодавства та аналізуючи докази, долучені позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем повністю доведено протиправність винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, реєстраційний номер 43350399 від 20.05.2014 року, винесену старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2

Відповідно до вимог ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи по суті, може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Понесені позивачем судові витрати у формі судового збору на підставі ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 94, 151-154, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, реєстраційний номер 43350399 від 20.05.2014 року, винесену старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 182 (сто вісімдесять дві) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 29 липня 2014 року.

Суддя Тертичний В.Г.