Рішення № 39928559, 22.07.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4286/14-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

22 липня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.12.2007 року ПАТ «Дельта Банк» (правонаступник ТОВ «Комерційний Банк «Дельта»), та фізична особа - резидент України ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 001-09066-251207.

Зазначають, що відповідно до пунктів 1.1., 2.3. вищевказаного Договору, Кредитор зобов'язується надати Позичальникові кредит у сумі 1003,00 грн. на придбання певного майна/послуг, на умовах визначених Договором. За користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти, виходячи зі ставки 12 % в рік, а також, за ведення кредитної справи Позичальник сплачує Кредитору плату в розмірі 2,25 % в місяць.

Посилаються на те, що Банк свої зобов'язання за Договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 1003,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 47295667 від 25.12.2007 року, а відповідач, отримав у своє розпорядження Майно, що підтверджується накладною № КVР-016349 від 25.12.2007 року.

Звертають увагу суду на те, що станом на 24.02.2014 року відповідач не виконав належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість на загальну суму 1146,75 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту 1033,09 грн.; заборгованість за відсотками: 20,70 грн.; заборгованість за комісіями: 92,96 грн.

Зазначають, що відповідач був повідомлений про виникненням зазначеної заборгованості, однак на даний час вона останнім не погашена.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 22, 526, 530, 631, 1046-1056 ЦК України звертаються з даним позовом до суду та просять стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором в сумі 1 146, 75 грн. та судові витрати.

Представник позивача та відповідач в судове не з'явилися, про день час та місце слухання справи повідомлені вчасно та належним чином, згідно прохальної частини позовної заяви представник позивача просить розглядати справу без його присутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Причини неявки відповідача суду невідомі.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.12.2007 року між ТОВ «Комерційний Банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 001-09066-251207 (а.с. 5-7).

Як вбачається зі змісту умов зазначеного Договору, Кредитор зобов'язується надати Позичальникові кредит у сумі 1003,00 грн. на придбання майна (послуг), згідно з переліком, що зазначений у рахунку-фактурі № KVP-00000660 від 25.12.2007 року. Кредит надається строком на 3 місяці, з кінцевим терміном повернення та сплати всіх плат не пізніше ніж 24.03.2008 року. За користування Кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти, виходячи зі ставки 12 % в рік, а також, за ведення кредитної справи Позичальник сплачує Кредитору плату в розмірі 2,25 % в місяць. Позичальник зобов'язується сплачувати Платежі в троки, визначені цим Договором та виконати своєчасно та в повному обсязі зобов'язання за цим Договором не пізніше кінцевого терміну повернення Кредиту.

Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2007 року позивачем було надано відповідачу кредитні кошти в розмірі погодженому сторонами в кредитному Договорі 001-09066-251207, а саме 1 003, 00 грн., що підтверджується Меморіальним ордером № 47295667 від 25.12 2007 року (а.с. 14) та Видатковою накладною № КVР-016349 від 25.12.2007 року (а.с. 12).

Суд вважає, що вищевикладене об'єктивно підтверджує пояснення позивача про належне виконання Банком своїх зобов'язань за Договором.

Судом встановлено, а відповідачем в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не спростовано, що останній отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушив свої зобов'язання за Договором, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 24.02.2014 року становить 1 146,75 грн. і складається з: заборгованість за сумою кредиту 1 033,09 грн.; заборгованість за відсотками: 20,70 грн.; заборгованість за комісіями: 92, 96 грн., що об'єктивно підтверджується наданим суду Розрахунком заборгованості від 24.02.2014 року (а.с. 15-16), який суд бере до уваги як належний та допустимий доказ в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України.

Статті 526, 525, 610 ЦК України визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також ті обставини, що судом достовірно встановлено факт отримання відповідачем кредитних коштів та факт не повернення їх у строк визначений кредитним Договором, суд приходить до висновку про доведеність вимог позивача.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 202, 509, 525, 526, 610, 611, 612, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», код ЄДРПОУ: 34047020:

- заборгованість по кредитному Договору № 001-09066-251207 від 25.12.2007 року в розмірі 1 146, 75 грн.;

- судовий збір в розмірі 243, 60 грн.;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Декаленко