Ухвала суду № 39928276, 22.07.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №292/92/13-к Головуючий у 1-й інст. Верозуб Олена Арсенівна

Категорія ч.3 ст. 152 КК України Доповідач Заліщук М. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Заліщука М.С.,

суддів: Зав'язуна С.М., Широкопояса Ю.В.,

при секретарі: Білоус Т.А.,

за участі:

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

прокурора: Кучер Л.П.,

розгнлянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, апеляційну скаргу з доповненнями потерпілої ОСОБА_6 на вирок Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області, від 13 травня 2014 року, -

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого охоронником очисних споруд ДП «Водоканал» Червоноармійського СПЖКО, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого, -

засуджено за ч.3 ст.152 КК України до 7 років позбавлення волі.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого, -

засуджено за ч.3 ст.152 КК України до 7 років позбавлення волі.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні 3 малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, в силу ст. 89 КК України не судимого, -

засуджено за ч.3 ст.152 КК України до 7 років позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 змінено на тримання під вартою в залі суду.

Початок строку відбування покарання кожному із засуджених постановлено обчислювати з моменту їх затримання - з 13.05.2014. З обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 стягнено:

- на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України у Вінницькій області по 1838,75 грн. з кожного в рівних долях судових витрат за проведену судову молекулярно-генетичну експертизу;

- на користь УДКСУ у м. Житомирі по 212 грн. 23 коп. з кожного в рівних долях судових витрат за проведені судово - імунологічні експертизи.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Згідно вироку, 22 листопада 2012 року, близько 23 год., ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 ОСОБА_8 та ОСОБА_2 ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходились в будинку ОСОБА_6, що по АДРЕСА_4 куди вони попередньо зайшли, щоб подивитися телевізор.

В цей час у них виник злочинний умисел, спрямований на задоволення статевої пристрасті та зґвалтування ОСОБА_6 Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою попередження опору потерпілої, застосовуючи фізичну силу, що виразилося у поваленні останньої на ліжко та утриманні її силою, прив'язуванні ніг до билець ліжка, що позбавило потерпілу можливості чинити опір, всупереч її волі та бажанню, ОСОБА_1 вступив у природні статеві зносини з ОСОБА_6 Після цього, ОСОБА_2, продовжуючи застосовувати фізичне насильство до потерпілої, що виразилося в триманні її ніг прив'язаними до билець ліжка, вступив проти її волі та бажання в насильницький статевий акт природнім способом, зґвалтувавши її. Після зґвалтування ОСОБА_6 ОСОБА_2 до неї підійшов ОСОБА_7, який, розуміючи безпорадність стану потерпілої, всупереч її волі та бажанню, здійснив з нею статеві зносини природнім шляхом, зґвалтувавши її.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_6 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 4117 від 23.11.2012 року, були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців на обох сідницях, обох нижніх кінцівках, які могли утворитися від дії тупих, твердих предметів, не виключено від дії пальців рук людини та крововиливу в ділянці зовнішнього сечовипускного каналу, що міг утворитися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.

В апеляційних скаргах:

- захисник ОСОБА_3 інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 не погоджується з вироком суду в силу суворості призначеного його підзахисному покарання. Вважає, що суд належним чином не врахував те, що ОСОБА_2 не був ініціатором вчиненого щодо ОСОБА_6 кримінального правопорушення, вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, частково відшкодував потерпілій матеріальну шкоду, остання до нього претензій не має. Акцентує увагу, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується задовільно, має на утримання малолітніх дітей, одружений. Вказане свідчить про те, що призначене ОСОБА_2 покарання є занадто суворим. За результатами апеляційного розгляду провадження просить вирок скасувати, постановити новий, яким його підзахисному призначити більш м'яке покарання.

- захисник ОСОБА_5 інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 також не погоджується з вироком суду в силу суворості призначеного його підзахисному покарання. Вважає, що при прийнятті рішення у суду були всі підстави до його підзахисного застосувати положення ст.ст. 69, 75 КК України. Обґрунтовує це тим, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, вину визнав повністю та покаявся у вчиненому, потерпіла до нього на даний час претензій не має. Також вказує на те, що суд не повинен був визнавати допустимими такі докази, як протокол огляду місця події, від 23.11.2012, оскільки його було проведено без дозволу особи яка володіє приміщенням, протокол огляду речових доказів, вилучених під час цього огляду та постанову про їх визнання речовими доказами, від 11.10.2013. За результатами апеляційного розгляду провадження просить вирок змінити та призначити його підзахисному більш м'яке покарання.

- потерпіла ОСОБА_6 не погоджуючись з вироком суду вказує на те, що суд призначив обвинуваченому ОСОБА_1 занадто суворе покарання. Наголошує на тому, що ОСОБА_1 вину визнав повністю, щиро покаявся у вчиненому та вибачився перед нею, частково відшкодував їй спричинену матеріальну шкоду. За результатами апеляційного розгляду просить ОСОБА_1 згідно ст. 75 КК України від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити з випробовуванням. В доповненнях до апеляційної скарги, які надійшли у вигляді письмових клопотань, змінила свої апеляційні вимоги та просить вирок суду в частині засудження ОСОБА_7 та ОСОБА_1 скасувати. Зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно неї зґвалтування не вчиняли, претензій до останніх вона не має, з заявою про її зґвалтування даними особами до правоохоронних органів не зверталась. При цьому просить проводити апеляційний розгляд у її відсутність, так як вона не бажає давати будь яких пояснень.

Від прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, надійшли заперечення на подані апеляції, в яких вона вважає вирок суду обгрунтованим і законним, а тому просить подані по справі захисниками та потерпілою апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок щодо засуджених без зміни, наводячи відповідні доводи на обгрунтування своєї позиції.

Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_3, який підтримав свою, захисника ОСОБА_5 та потерпілої апеляції в частині пом'якшення обвинуваченим покарання, пояснення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які підтримали як апеляції захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_3, так і доповнення до апеляції потерпілої ОСОБА_6 в частині їх виправдання, думку захисника ОСОБА_4, який частково підтримав подані апеляції саме в частині виправдання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_7, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, обговоривши їх доводи та перевіривши вирок суду першої інстанції в , . 404 , колегія суддів вважає, що подані потерпілою та захисниками обвинувачених апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_10, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України відповідає обставинам кримінального провадження та ґрунтується на сукупності зібраних та належних чином оцінених судом доказах.

Доводи доповнень апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_6 про непричетність ОСОБА_1 та ОСОБА_7 до її зґвалтування безпідставні.

Як встановлено, в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_6 добровільно розповіла за яких обставин обвинувачені ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 22 листопада 2012 року її зґвалтували. При цьому конкретизувала, які саме дії вчиняв кожний із обвинувачених. Безпосередньо зазначила, що саме ОСОБА_10 був ініціатором злочину, який разом із ОСОБА_2 застосовуючи силу роздягнули її, та з мету припинення нею супротиву прив'язали її ноги до ліжка, після чого, спочатку ОСОБА_10 а потім ОСОБА_2 по черзі її зґвалтували. Після цього позвали ОСОБА_7, який використовуючи її безпорадний також здійснив зґвалтування.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 своєї вини у вчинені зґвалтування потерпілої не заперечували. Детально розповіли за яких обставин вчинили даний злочин, підтвердили правдивість показань потерпілої.

Вина обвинувачених була доведена також іншими дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що 22.11.2012 проснувся від криків своєї дружини, яка із сусідньої кімнати звала його на допомогу. Коли він намагався зайти до кімнати в якій вона перебувала, то ОСОБА_2 його не пустив, при цьому побив його. В подальшому від дружини дізнався, що ОСОБА_10, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 її зв'язали та по черзі зґвалтували;

- показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, які підтвердили, що 22.11.2012 від потерпілої дізналися про її зґвалтування обвинуваченими;

- показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, які підтвердили факт перебування обвинувачених 22.11.2012 у вечірній час в будинку потерпілої;

- висновком судмедєксперизи за № 4117 від 23.11.2012 року, згідно якого у потерпілої ОСОБА_16 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на обох сідницях, обох нижніх кінцівках, які могли утворитися від дії тупих, твердих предметів, не виключено від дії пальців рук людини та крововиливу в ділянці зовнішнього сечовипускного каналу, що міг утворитися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею;

- висновком судово-молекулярно-генетичної експертизи №218, згідно якої виявлені при обстеженні потерпілої сперматозоїди походять від ОСОБА_7 та ОСОБА_2.

Колегія суддів вважає, що вказані докази, як і інші, що зазначені у вироку, які були належним чином досліджені судом, спростовують апеляційні доводи потерпілої ОСОБА_6, як і твердження при апеляційному розгляді справи обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_7, про їх непричетність до її зґвалтування.

На підтвердження цього колегією суддів береться до уваги і висновок судово-психіатричної експертизи за № 405-2013, згідно якого, потерпіла ОСОБА_6 страждає на легку розумову відсталість (помірну дебільність) з емоційно-вольовою нестійкістю, яка позбавляє її здатності в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Зазначений висновок експертизи надає апеляційному суду обгрунтовано вважати, що зацікавлені особи, з метою надання можливості обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_7 уникнути кримінальної відповідальності, скористалися таким станом психічного здоров'я потерпілої, та умовили її вказати в доповненнях до апеляційної скарги про непричетність вказаних обвинувачених до її зґвалтування.

Також не є обґрунтованими апеляційні доводи захисника ОСОБА_5 про недопустимість доказів, якими є протокол огляду місця події, протокол огляду речових доказів, та постанова про їх визнання речовими доказами.

Як встановлено письмовий дозвіл на проведення огляду місця події від 22.11.2012, в будинку АДРЕСА_4 було надано особою, яка постійно у ньому проживає разом із своєю сім'єю, а саме ОСОБА_11.

Інші доводи апеляцій про суворість призначеного обвинуваченим покарання необґрунтовані. Суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, призначаючи обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_7 покарання, врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу кожного з них, обставини справи, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляціях.

Обвинувачені вчинили злочин в стані алкогольного сп'яніння, вину у суді першої інстанції визнали. З врахуванням вказаного суд призначив обвинуваченим покарання в мінімальних межах передбачених санкцією ч.3 ст.152 КК України, яке, з урахуванням їхнього ставлення до вчиненого у тому числі і при апеляційному розгляді провадження, колегія суддів вважає за своїм видом та розміром справедливим.

За вказаних обставин судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни вироку суду.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги з доповненнями потерпілої ОСОБА_6, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області, від 13 травня 2014 року щодо обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_2, - без зміни

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її ухвалення, а особою, яка перебуває під вартою в той же самий строк з дня вручення йому її копії.

Судді: