Постанова № 39927604, 16.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2014 року Справа № 912/1097/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Дарміна М.О. (доповідача),

суддів: Березкіна О.В., Подобєда І.М.

при секретарі судового засідання Литвин А.П.

Зміна складу колегії відбулася на підставі розпорядження. голови суду Євстигнеєва О.С. від 16.07.2014 р.

Представники сторін у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Трест "Олександріярозрізобуд" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.05.2014р. у справі №912/1097/14

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Олександрійському районі

до державного підприємства "Трест "Олександріярозрізобуд"

про визнання грошових вимог в сумі 1092271,18 грн. та зобов'язання включити грошові вимоги до ліквідаційного балансу,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду :

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.05.2014р. у справі №912/1097/14 (суддя Балик В.М.) позов задоволено повністю, визнано грошові вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрійському районі Кіровоградської області до державного підприємства "Трест "Олександріярозрізобуд" в сумі 1092271,18 грн. та зобов'язано державне підприємство "Трест "Олександріярозрізобуд" включити грошові вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрійському районі Кіровоградської області в сумі 1092271,18 грн. до ліквідаційного балансу та віднести до першої черги задоволення вимог кредиторів. Стягнуто з державного підприємства "Трест "Олександріярозрізобуд" на користь Державного бюджету України - 1218 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що позивачем доведено законність та обґрунтованість позовних вимог, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з вказаним рішенням, державне підприємство "Трест "Олександріярозрізобуд" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.05.2014р. у справі №912/1097/14 та припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду у господарських судах України.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що господарський суд при винесенні рішення помилково зазначив, що оскільки законодавством не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації юридичної особи, то суд вважає за можливим застосувати аналогію Закону, а саме - Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000р. № 765 «Про реалізацію статей 45 і 92 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» . Зазначає, що ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» - є спеціальним Законом, та може бути застосований тільки в процедурі банкрутства, тобто після порушення справи про банкрутство відносно юридичної особи, або фізичної особи-підприємця.

На думку апелянта, обов'язковою умовою застосування Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю є факт визнання підприємства банкрутом. Оскільки, відповідач не є банкрутом, припинення юридичної особи відбулось за рішенням загальних зборів учасників товариства, а тому підстави припинення юридичної особи у такому порядку не регулюються Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідач вважає, що господарський суд помилково прийняв до провадження справу адміністративної юрисдикції, оскільки Фонд соціального страхування має функцію органу управління та контролю за своєчасним нарахуванням та сплатою внесків на соціальне страхування з втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на підприємстві, що підтверджує ст. З КАС України: «Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією стороною зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого управління, їхня посадова або службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Олександрійському районі надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.05.2014р. у справі №912/1097/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві зазначає, що твердження та вимоги апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, з урахуванням усіх фактичних обставини справи, в межах наданих суду повноважень. Окрім того, відділення Фонду вважає, що господарським судом Кіровоградської області вірно застосовано норми як процесуального, так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному їх розгляді в сукупності.

На думку позивача, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку стосовно наявності у страхувальника обов'язку проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадку ліквідації неплатоспроможного страхувальника (банкрута), як це вказано в апеляційній скарзі, та застосувати аналогію закону в частині визначення процедури капіталізації платежів відповідно до Порядку-765.

Таким чином, вважає посилання відповідача на неправильне застосування норм матеріального права та неможливість застосування Порядку-765 є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Зазначає, що при прийнятті позовної заяви та вирішенні питання щодо порушення справи за позовом відділення Фонду, судом першої інстанції враховано вимоги стосовно підвідомчості справ господарським судам України, а справу розглянуто без порушення правил ст. 12 ГПК України.

Обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією:

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.04.2014 ДП "Трест "Олександріярозрізобуд" є юридичною особою і з 05.12.2013 перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

Відповідно до даних Державної служби статистики України, яка надала інформацію про середню очікувану тривалість життя чоловіків та жінок в Україні у 2011 році (а.с. 25-26), позивачем зроблені розрахунки очікуваної тривалості життя, осіб які перебувають на його обліках.

Відповідно до розрахунків відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Олександрійському районі Кіровоградської області загальна потреба в капіталізації коштів ДП "Трест "Олександріярозрізобуд" для розрахунку з потерпілим на виробництві ОСОБА_2 становить 228697,01 грн.; для розрахунку з ОСОБА_3 потреба в капіталізації коштів становить 174781,38 грн.; для розрахунку з ОСОБА_4 потреба в капіталізації коштів становить 125942,32 грн; для розрахунку з ОСОБА_5 потреба в капіталізації коштів становить 60887,38 грн. ; для розрахунку з ОСОБА_6 потреба в капіталізації коштів становить 118114,84 грн.; для розрахунку з ОСОБА_7 потреба в капіталізації коштів становить 63011,52 грн.; для розрахунку з ОСОБА_8 потреба в капіталізації коштів становить 46960,27 грн.; для розрахунку з потреба в капіталізації коштів становить 273876,46 грн.

11.12.2013 в газеті "Вільне Слово" № 50 було опубліковано повідомлення про припинення діяльності шляхом ліквідації за рішенням власників державного підприємства "Трест "Олексанрдіярозрізобуд" та встановлено строк для заяви претензій кредиторами протягом двох місяців з дня опублікування оголошення.

Державним реєстратором 05.12.2013 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про рішення засновників про припинення юридичної особи державного підприємства "Трест "Олександріярозрізобуд", про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що міститься в матеріалах справи (а.с. 83-85).

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрійському районі Кіровоградської області зроблено розрахунок потреби в капіталізації коштів Державного підприємства "Трест "Олександріярозрізобуд" для розрахунку з потерпілими на виробництві ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 станом на 11.12.2013. Відповідно до такого розрахунку загальна потреба в капіталізації коштів складає 1092271,18 грн.

24.12.2013 позивач направив на адресу голови ліквідаційної комісії Державного підприємства "Трест "Олександріярозрізобуд" ОСОБА_10 претензію про грошові вимоги до боржника по капіталізованим платежам з вимогою включити грошові вимоги позивача на суму 1257900,95 грн. до ліквідаційного балансу ДП "Трест "Олександріярозрізобуд" та перерахувати капіталізовані платежі та страхові кошти у сумі 1257900,95 грн. на розрахунковий рахунок відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Олександрійському районі Кіровоградської області.

У відповідь державним підприємством "Трест "Олександріярозрізобуд" направлено повідомлення за підписом провідного юрисконсульта ОСОБА_11, у якому відповідач частково визнає грошові вимоги позивача, а саме: 135836,72 грн. основного боргу, що віднесено до третьої черги та 29793,05 грн. пені, що віднесено до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. У визнанні інших вимог позивача та включенні їх до ліквідаційного балансу відповідач відмовився. У зв'язку із зазначеною відмовою позивач звернувся до господарського суду із вимогою про включення до ліквідаційного балансу залишку, а саме 1092271,18 грн.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною третьої статті 110 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до Преамбули Закону № 1105-XIV цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Відповідно до положень статей 15, 46 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що здійснює страхування від нещасного випадку, провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 46 Закону № 1105-XIV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення та строки сплати страхових внесків до Фонду визначено Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134; чинною на час виникнення спірних відносин), пунктом 5.9 якої встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765 (далі - Порядок).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Ця правова позиція викладена в постанові ВАСУ від 21.11.2012 року прийнятій у справі К/9991/46388/12 розглянутій після скасування постановою Верховного суду України від 26.06.2012 року постанови ВАСУ від 7.02.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

Відповідно до ч.1 ст. 80 Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 104 ГПК України , порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу;

Враховуючи викладене, судом приймаються до уваги доводи викладені в апеляційній скарзі, щодо припинення провадження в справі в зв'язку із тим, що дана справа не підлягає розгляду у господарських судах, що у відповідності до вимог п.2 ч. 1 ст. 103 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду і прийняття нового рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Трест "Олександріярозрізобуд" - задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.05.2014р. у справі №912/1097/14 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким провадження у справі №912/1097/14 припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 28.07.2014 року.

Головуючий суддя М.О.Дармін Суддя О.В.Березкіна Суддя І.М.Подобєд