Рішення № 39927577, 14.07.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2014 р.Справа № 922/2268/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Компанія Гамаюн", м. Київ до Валківської міської Ради, м. Валки про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Гамаюн" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Валківської міської Ради основний борг в сумі 29424,00 грн., 1928,28 грн. пені, 3% річних в сумі 652,97 грн., інфляційні втрати в сумі 2234,19 грн. та судовий збір в сумі 1827,00 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за договором поставки № Ир000402 від 05.08.13 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, 20.06.14 р. надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 29).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Гамаюн" та Валківською міською радою був укладений договір поставки № Ир000402 від 05.08.2013 р. (далі - договір)(а.с. 14), відповідно до умов якого (п. 1.1), позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця), а відповідач прийняти і сплатити комплект меблі (далі - товар), згідно накладної та специфікації, на умовах передбачених договором.

Відповідно до п. 3.1 вищезазначеного договору, товар постачається в асортименті, кількості та вартості, яка вказана в специфікації та накладній.

Згідно з п. 3.3 договору, загальна сума договору визначається об'ємом поставленого товару за весь строк дії договору та складає 29424,00 грн., в тому числі ПДВ.

На виконання умов договору, позивачем 05.08.13 р. був поставлений відповідачу товар на загальну суму 29424,00 грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною (а.с. 16), яка була підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками підприємств, та довіреністю № 5 на отримання представником відповідача матеріальних цінностей за договором №Ир000402 від 05.08.2013 р. (а.с. 20).

Сплата за товар проводиться відповідачем по факту поставки товару, але не пізніше 10-ти банківських днів від дня отримання товару (п. 3.2 договору).

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача склала 29424,00 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 30.11.13 р. (а.с. 21), який був скріплений печатками та підписаний сторонами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов спірного договору (п. 3.2), сплата за товар проводиться відповідачем по факту поставки товару, але не пізніше 10-ти банківських днів від дня отримання товару. Як вже було зазначено, відповідач отримав товар 05.08.13 р.

Проте, станом на момент розгляду справи, відповідач 29424,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 21.08.13 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором поставки Ир000402 від 05.08.13 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 29424,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 5.2 договору поставки № Ир000402 від 05.08.13 р., у випадку затримки розрахунку за поставлений товар, відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не своєчасно сплаченого товару за кожен день такого невиконання.

Перевіривши нарахування пені позивачем, враховуючи прострочення відповідача виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем з 21.08.13 р., суд визнає вимогу про стягнення з відповідача пені такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 1917,80 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача 3% річних такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 650,55 грн., а вимогу про стягнення інфляційних втрат в сумі 2234,19 грн. законною, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до приписів якої, при частковому задоволенні позову - витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, 624, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Валківської міської Ради (63002, Харківська область, Валківський район, м. Валки, вул. К. Лібкнехта, б. 16, код ЄДРПОУ 04058657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гамаюн" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, Завод "Квазар", код ЄДРПОУ 377726414) основний борг в сумі 29424,00 грн., 1917,80 грн. пені, 3% річних в сумі 650,55 грн., інфляційні втрати в сумі 2234,19 грн. та 1826,33 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.07.2014 р.

Суддя Т.В. Інте