Ухвала суду № 39925951, 25.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 липня 2014 року м. Київ № 826/10795/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Санін Б.В., ознайомившись з позовною заявою

за позовом

Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча

компанія "Енергоатом"

до

Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного

управління юстиції у м.Києві

про

визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

25.07.2014 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (надалі – позивач/ДП «НАЕК «Енергоатом») до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (надалі – відповідач/Відділ ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 15.07.2014 р. №40486041 про арешт коштів ДП «НАЕК «Енергоатом» при примусовому виконанні наказу Господарського суду м. Києва від 07.05.2008 р. №21/20 про стягнення боргу в сумі 1 651 74,90 грн. на користь СУНП «Та.Ма.Ка.So».

Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а вразі неможливості – зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Так, при усуненні недоліків даної позовної заяви позивачу необхідно буде надати документи на які він посилається у своїй позовній заяві, зокрема: наказ Господарського суду м. Києва від 07.05.2008 р. №21/20 про стягнення боргу в сумі 1 651 74,90 грн. на користь СУНП «Та.Ма.Ка.So».

Крім того, відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем було заявлено позовні вимоги майнового характеру, однак до суду було надано платіжне доручення №8061 від 22.07.2014 р. на суму лише 73,08 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» станом на 01.12.2013 р. встановлено розмір мінімальної заробітної плати, яка діяла на 01.01.2014 р. становить 1218,00 грн.

Відтак, ставки судового збору мають обраховуватись від мінімальної заробітної плати у розмірі 1218,00 грн.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 0.06 розміру мінімальної заробітної плати, майнового характеру встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (відповідно до змін, внесеними згідно із Законом України від 19.09.2013 р. №590-VII).

При цьому, у ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги (відповідно до доповнень, внесеними згідно із Законом України від 19.09.2013 р. №590-VII).

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 р. № 165/11/13-12 де вказано, що окремі рішення, прийняті суб’єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Так, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та інших штрафних санкцій, тощо. При цьому, зазначено, що звернені до суду вимоги про скасування рішення суб’єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, позивачу при усуненні недоліків адміністративного позову, належить надати документ на підтвердження сплати судового збору за заявлені позовні вимоги майнового характеру на наступні реквізити:

- отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва;

- код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897;

- банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві;

- код банку отримувача - 820019;

- рахунок отримувача - 31218206784007;

- код класифікації доходів бюджету - 22030001;

- призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ___ (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689».

В той же час, відповідно до ч.4 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 15.07.2014 р. ВП №40486041 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 07.05.2008 р. №21/20 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» боргу у сумі 1 651 474,90 грн.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушені їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 4 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13.12.2010 р. «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (надалі - Постанова №3).

Водночас, як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач посилається на абз.3 п.3 Постанови №3 відповідно до якого всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об’єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належить до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Так, при усуненні недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати письмові пояснення з відповідними доказами, щодо оскарження позивачем рішення прийнятого з метою виконання саме зведеного провадження, у якому об’єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунуті позивачем шляхом надання через канцелярію суду (або надіслання поштою) з посиланням на реквізити даної ухвали (№826/10795/14 від 25.07.2014 р.), зокрема надати:

- документ на підтвердження сплати судового збору за майнові вимоги;

- документи, на які позивач посилається у позовній заяві (у відповідності до кількості відповідачів по справі);

- письмові пояснення з відповідними доказами, щодо юрисдикції до якої належить розгляд даного спору (зокрема, докази наявності зведеного провадження).

Керуючись ст.106, ч.1 ст.108, ст.160 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - залишити без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у п’ятиденний строк з дня отримання ухвали №826/10795/14 від 25.07.2014 р.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст.ст.185-187 КАС України відповідно.

Суддя Б.В. Санін