Ухвала суду № 39924779, 16.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2014 року м. Київ К/800/27800/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України (далі - Департамент)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.04.2013

у справі № 2а/0570/15599/2012

за позовом Департаменту

до приватного підприємства "Зевс" (далі - Підприємство)

про стягнення фінансових санкцій.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Департамент звернувся до Донецького окружного адміністративного суду України з позовом, в якому просив стягнути з Підприємства фінансові санкції у сумі 757 212,96 грн., застосовані до відповідача за рішенням про застосування фінансових санкцій від 26.09.2012 № 000223.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.04.2013, у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що назване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було скасовано в судовому порядку.

Посилаючись на неправильне застосування судами положень чинного законодавства, Департамент звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що судові рішення у справі № 2а-13821/12/2670 оскаржені Департаментом в касаційному порядку, тоді як висновки судів, викладені у цих рішеннях, не мають преюдиційного значення для вирішення даного спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що за наслідками проведення Департаментом фактичної перевірки Підприємства з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, оформленої актом від 09.08.2012 № 0247/01/31578034, відповідача було притягнуто до відповідальності у вигляді штрафних санкцій в сумі 757 212,96 грн. за порушення статей 15, 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за рішенням про застосування фінансових санкцій від 26.09.2012 № 000223.

Зазначений акт індивідуальної дії було скасовано за наслідками його оскарження Підприємством в судовому порядку згідно з постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2012 у справі № 2а-13821/12/2670 (яку було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013).

Наведений факт було цілком об'єктивно розцінено судами як такий, що виключає можливість стягнення з відповідача оспорюваної за цим позовом суми штрафних санкцій.

Так, згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною четвертою цієї ж статті Закону встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

В силу вимог частини п'ятої статті 17 названого Закону у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

З наведених законодавчих положень випливає, що підставою виникнення у суб'єкта господарювання обов'язку сплатити штрафні санкції за порушення вимог названого Закону є рішення податкового органу про накладення відповідних штрафних санкцій.

У справі, що переглядається, рішення Департаменту, згідно з яким до Підприємства застосовано оспорювані штрафні санкції, скасовано в судовому порядку, що спростовує твердження скаржника про існування у відповідача обов'язку зі сплати цього штрафу до бюджету.

Посилання позивача на факт оскарження рішень у справі № 2а-13821/12/2670 в касаційному порядку об'єктивно були відхилені попередніми судовими інстанціями.

Адже згідно з частинами третьою, п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, на час вирішення даного спору рішення суду зі справи № 2а-13821/12/2670 набрало законної сили.

Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов'язковості (що передбачає обов'язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов'язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочної особи.

З урахуванням викладеного суди правомірно відмовили у задоволенні даного позову.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваних рішень не вбачається.

З огляду на реорганізацію позивача у справі за його клопотанням Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити Департамент його правонаступником - Міністерством доходів і зборів України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 220, 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Замінити Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України його правонаступником - Міністерством доходів і зборів України.

2. Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України відхилити.

3. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.04.2013 у справі № 2а/0570/15599/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько