Ухвала суду № 39924313, 28.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 липня 2014 року Справа № 903/50/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Іванової Л.Б., Саранюка В.І.перевіривши матеріали касаційної скаргиСільськогосподарського Закритого акціонерного товариства "Нива" на рішення та постановугосподарського суду Волинської області від 11.03.2014 Рівненського апеляційного господарського суду від 28.05.2014у справі№ 903/50/14за позовомОСОБА_4, ОСОБА_5до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача проСільськогосподарського Закритого акціонерного товариства "Нива" Державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області. визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Сільськогосподарського Закритого акціонерного товариства "Нива" на рішення господарського суду Волинської області від 11.03.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з частиною 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Волинської області від 11.03.2014, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.05.2014, позов задоволено повністю: визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів СГЗАТ "Нива"; скасувовано державну реєстрацію змін до установчих документів СГЗАТ "Нива".

Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник просить повністю скасувати рішення господарського суду Волинської області від 11.03.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.05.2014, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Отже, виходячи з вимог за касаційною скаргою, скаржник повинен сплатити судовий збір окрема з кожної із задоволених рішенням господарського суду Волинської області від 11.03.2014 позовних вимог немайнового характеру.

Відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" у даному випадку судовий збір за подання касаційної скарги (на день звернення) підлягав сплаті у розмірі 1 705,20 грн. (по 852,60 грн. за дві немайнові вимоги).

Проте до матеріалів касаційної скарги скаржником додана квитанція від 16.06.2014 № 06010032 про сплату судового збору лише в сумі 852,60 грн.

Відтак, судовий збір сплачений не у встановленому розмірі, що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, згідно з яким касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Проте до матеріалів касаційної скарги скаржником додані лише копії описів вкладення у цінний лист.

Так, розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Відтак, відсутність належних доказів надсилання іншим сторонам у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1113 ГПК України.

Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини 1 цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно в загальному порядку з урахуванням вимог статей 53, 110 зазначеного Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського Закритого акціонерного товариства "Нива" на рішення господарського суду Волинської області від 11.03.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 у справі № 903/50/14 повернути скаржнику.

Повернути на користь Сільськогосподарського Закритого акціонерного товариства "Нива" (код ЄДРПОУ 03737310) з Державного бюджету України 852,60 грн. судового збору, сплаченого за квитанцією від 16.06.2014 № 060100032.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Л. Іванова

В. Саранюк