Постанова № 39923038, 28.07.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1527/14-п Провадження №33/773/161/14 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М. Категорія:ст.ст.471, 472 МК України Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2014 р. місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Опейди В.О.,

представника митниці - Пікалюка М.С.,

особи притягнутої до відповідальності - ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 26 червня 2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_1, приватного підприємця, РНОКПП НОМЕР_1, закордонний паспорт НОМЕР_4, за ст.ст.471, 472 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови Любомльського районного суду Волинської області від 26 червня 2014 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України і на підставі ч.2 ст.36 КУпАП на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 16028 (шістнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 13 копійок із конфіскацією в дохід держави 1000 (однієї тисячі) Євро, вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів № 0563/20502/2014 від 01.06.2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він слідуючи 01 червня 2014 року близько 10 години 17 хвилин з України в Республіку Польща через митний пост "Ягодин" Ягодинської митниці автомобілем «Шевролет», реєстраційний номер НОМЕР_3 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а саме в порушення постанови НБУ №148 від 27.05.2008 року переміщував через кордон 1000 Євро, що по курсу НБУ станом на 01.06.2014 р. становить 16028,13 гривень, що знаходилась в поясній сумочці разом з задекларованою валютою, понад встановлену Нацбанком України норму вивезення іноземної валюти 10000 Євро дозволену до переміщення через митний кордон України без письмового декларування та без надання дозвільних документів (п.2.1 Інструкції Нацбанку України від 27.05.2008 р. №148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України) по смузі спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, він при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказані 1000 Євро, які за їх сумою із усно задекларованою валютою на суму в еквіваленті 10000 Євро підлягали обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст.257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дії, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не оспорюючи вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України є незаконним і необґрунтованим. Зазначає, що в постанові суду не розкрито об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Вказує, що вчинене ним діяння повністю охоплюється диспозицією ст.471 МК України та додаткової кваліфікації за ст.472 МК України не потребує. Крім того, при винесенні постанови судом не дотримано вимог ст.ст.33, 34 КУпАП, зокрема не зазначено жодної обставини, що помішує йог відповідальність - до адміністративної відповідальності притягується вперше, вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України визнав повністю і у вчиненому щиро розкаявся. Стверджує, що вилучену валюту він перевозив в поясній сумочці та жодним чином не приховував від працівників митниці. Він повідомив про наявність валюти та на вимогу інспектора митниці пред'явив наявну іноземну валюту. Після перерахунку було встановлено, що загальна сума складає 11000 Євро, хоча вважав, що має лише 10000 Євро. Вказує, що помилково прорахувався, оскільки був дуже втомлений. Зазначає, що скоєне ним правопорушення під положення Постанови КМУ від 21.05.2012 року №436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України» не підпадає, у зв'язку з тим, що зазначені у вказаній постанові обмеження встановлені для банків, а не для фізичних осіб. Крім того, відповідно до п.2 розділу 2 Інструкції Нацбанку України від 27.05.2008 р. №148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, переміщення через митний кордон України готівки не є забороненим та обмеженим. Просить постанову суду в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП; за ст.471 МК України накласти на нього стягнення у виді штрафу, а вилучену іноземну валюту повернути.

Заслухавши думку ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію і просив її задовольнити, міркування представника митниці, який просив залишити постанову суду щодо ОСОБА_2 без змін, дослідивши матеріали вищевказаної справи про адміністративне правопорушення, приходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Однак, вказані вимоги закону судом першої інстанції не були виконані, при прийнятті рішення обставини справи досліджено неповно та однобічно, не перевірено об'єктивність та повноту провадження у справі, а тому висновок суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України є передчасним.

Визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, суд належним чином не мотивував свого рішення з цього приводу і не зазначив доказів, якими підтверджується вина останнього.

Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, за переміщення через митний кордон України понад норму іноземної валюти в сумі 1000 Євро, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України, за що ОСОБА_2 обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності. Крім того, обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України ОСОБА_2 не оспорюються.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є не декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

З протоколу про порушення митних правил №0563/20502/2014 від 01 червня 2014 року вбачається, що ОСОБА_2 слідуючи 01 червня 2014 року близько 10 години 17 хвилин з України в Республіку Польща через митний пост "Ягодин" Ягодинської митниці автомобілем «Шевролет», реєстраційний номер НОМЕР_3 порушив порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а саме в порушення постанови НБУ №148 від 27.05.2008 року переміщував через кордон 1000 Євро, що по курсу НБУ станом на 01.06.2014 р. становить 16028,13 гривень, що знаходилась в поясній сумочці разом з задекларованою валютою, понад встановлену Нацбанком України норму вивезення іноземної валюти 10000 Євро дозволену до переміщення через митний кордон України без письмового декларування та без надання дозвільних документів (п.2.1 Інструкції Нацбанку України від 27.05.2008 р. №148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України) по смузі спрощеного митного контролю «зелений коридор», чим вчинив правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Він же, при тих же обставинах не задекларував за встановленою формою вказані 1000 Євро, які за їх сумою із усно задекларованою валютою на суму в еквіваленті 10000 Євро підлягали обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст.257, 366, 374 МК України «зелений коридор» як форму декларування шляхом вчинення дії, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Разом з тим, в даному протоколі не розкрито об'єктивної сторони правопорушення за ст.472 МК України, яка передбачає відповідальність за незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. З протоколу незрозуміло, в чому полягало дане правопорушення, якими діями правопорушника воно вчинено і чим це підтверджується.

Суд, розглядаючи справу не звернув на це увагу, а в своїй постанові при викладенні суті вчиненого правопорушення безпідставно зазначив, що ОСОБА_2 "використавши «зелений коридор», не задекларував за встановленою формою товар", так як згідно ч.6 ст.366 МК України, обравши проходження через "зелений коридор", особа звільняється від подання письмової митної декларації. Разом з тим у відповідності до а.с.7 вбачається, що ОСОБА_2 був виданий контрольний талон для проходження по червоному коридору, однак не надано можливості заповнити митну декларацію.

Крім того, як вбачається з показань ОСОБА_2 після переведення його працівниками митниці на смугу «червоний коридор» він був позбавлений можливості задекларувати кошти у встановленому порядку, однак, дана обставина залишилася поза увагою суду.

Суд першої інстанції доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України у своїй постанові не навів.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини за яких ОСОБА_2 був позбавлений можливості заповнити митну декларацію, в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, а саме, незаявлення за встановленою формою точних і достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому декларуванню.

З огляду на вищенаведене вважаю, що ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України необґрунтовано, а тому в цій частині постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Разом з тим, ОСОБА_2 обґрунтовано визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, тому на нього слід накласти стягнення у виді штрафу з конфіскацією валюти, яка вивозилась понад встановлену Нацбанком України норму, відповідно до санкції даної статті МК України.

Наведені обставини стверджуються поясненнями ОСОБА_2 безпосередньо після вчинення правопорушення (а.с.9), протоколом про порушення митних правил від 01.06.2014 року (а.с.1-5), контрольним талоном на проходження по "зеленому коридору" транспортного засобу без товарів, що підлягають обов'язковому декларуванню (а.с.6), актом про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 01.06.2014 року (а.с.8), у відповідності до якого виявлено не задекларований товар, а саме, іноземну валюту на суму 1000 євро.

При накладенні на ОСОБА_2 стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, суд апеляційної інстанції враховує характер вчиненого ним правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, дані про його особу, обставини пов'язані з вимушеним переселенням його сім'ї у зв'язку з військовими діями, ступінь вини, майновий стан, те, що до адміністративної відповідальності притягується вперше, обставини, які б обтяжували його відповідальність, в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст. 530 МК України, ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 26 червня 2014 року в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Цю ж постанову в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України змінити.

На підставі ст.471 МК України накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави 1000 (однієї тисячі) Євро вилучених згідно протоколу № 0563/20502/2014 від 01 червня 2014 року.

В решті постанову Любомльського районного суду Волинської області від 26 червня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.О. Опейда