Постанова № 39922903, 21.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 липня 2014 року 09:48 №826/7324/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

приватного підприємства «Бест Фарма»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2014 №0000652201 та від 23.01.2014 №0000662201,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Бест Фарма» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.01.2014 №0000652201 та від 23.01.2014 №0000662201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.01.2014 №0000652201 та від 23.01.2014 №0000662201.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 23.01.2014 №0000652201 та від 23.01.2014 №0000662201, з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом. За посиланням відповідача позивачем безпідставно сформовано дані податкового обліку на підставі первинних документів, які не відображають рух активів.

Всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Бест Фарма» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» у період з 01.04.2012 по 30.04.2012.

Перевіркою встановлено порушення приватним підприємством «Бест Фарма» пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток у сумі 17 202 грн., а також порушення пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 16 383 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 27.12.2013 №2593/26-59-22-01/30929769 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 23.01.2014 №0000652201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 21 503 грн., у тому числі: 17202 грн. – основний платіж, 4 301 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

від 23.01.2014 №0000662201, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 20 479 грн., у тому числі: 16383 грн. – основний платіж, 4 096 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між приватним підприємством «Бест Фарма» та товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» за договором від 01.03.2012 №1.

З матеріалів справи вбачається, що між приватним підприємством «Бест Фарма» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» (виконавець) укладено договір від 01.03.2012 №1, відповідно до якого виконавець зобов’язується виконати замовнику роботи по виготовленню поліграфічної продукції, а саме: коробки EAZY TEST тест на вагітність, EAZY TEST стрічки на овуляцію, EAZY TEST тест на вагітність (касети).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано суду копію договору від 01.03.2012 №1, копію накладних від 20.04.2012 №56 та від 28.04.2012 №57, копію податкових накладних від 20.04.2012 №56 та від 28.04.2012 №57.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між приватним підприємством «Бест Фарма» та товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» вказано на акт державної податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 21.06.2013 №164/2240/36282249, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» за відсутності трудових, виробничих потужностей створювало видимість фінансово-господарських взаємовідносин із контрагентами з метою мінімалізації податкового навантаження.

Аналізуючи доводи сторін щодо реальності господарських взаємовідносин за договором від 01.03.2012 №1, суд наголошує на наступному.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності приватного підприємства «Бест Фарма» є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів, оптова та роздрібна торгівля фармацевтичними товарами. Разом з тим, основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

Під час судового розгляду справи позивачем не наведено суду доказів щодо наявності економічної мети, ділової доцільності на укладання приватним підприємством «Бест Фарма» з товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» договору від 01.03.2012 №1, а також руху активів в процесі здійснення господарської операції.

Так, представник позивача під час судового розгляду справи не зміг надати суду пояснення яким чином між сторонами погоджувався дизайн упаковки медичного препарату, яким чином здійснювалась сама поставка, облік поставленої продукції та її зберігання.

Умовами договору від 01.03.2012 №1 передбачена наявність оригінал-макетів продукції, рахунків-фактур, які у позивача відсутні.

Також, суд наголошує на тому, що предметом договору від 01.03.2012 №1 була не лише упаковка, а фактично і сам медпрепарат: EAZY TEST стрічки на овуляцію, EAZY TEST тест на вагітність (касети).

Позивачем не надано суду доказів щодо наявності у його контрагента ліцензії на виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів, наявності відповідної виробничої можливості на виконання взятих на себе за договором від 01.03.2012 №1 зобов’язань.

На підтвердження доводів контролюючого органу щодо відсутності реальності господарських операцій між приватним підприємством «Бест Фарма» та товариством з обмеженою відповідальністю «Магреб Україна» свідчить і той факт, що основним видом діяльності саме позивача є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів, оптова та роздрібна торгівля фармацевтичними товарами.

Отже позивачем не наведено суду доказів щодо реальної наявності предмету договору від 01.03.2012 №1.

Враховуючи, що в силу приписів пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, відсутність реального здійснення господарської операції за договором від 01.03.2012 №1, на підставі якої позивачем сформовані дані податкового обліку, суд погоджується із висновками контролюючого органу щодо заниження позивачем своїх податкових зобов’язань із податку на прибуток та податку на додану вартість внаслідок неправомірного формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

За таких обставин, позовні вимоги приватного підприємства «Бест Фарма» не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 24.07.2014