Постанова № 39922876, 14.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2014 року 18:31 810/3174/14

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Мкртчян Н.Ц., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" (далі-позивач, товариство) до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкових зобов’язань. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність надання послуг. Позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у задоволенні адміністративного позову просив відмовити, надав письмові заперечення, які ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" є юридичною особою. Платником податку на додану вартість зареєстроване Броварською ОДПІ Київської області з 05.07.2007, перебуває на податкову обліку з 16.06.2007 за №3666 в Броварської ОДПІ.

На підставі наказу від 04.12.2013 №525 податковим органом проведено документальну невиїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Зв'язок БУД», ТОВ «Флорена Плюс», ТОВ «Едвартайзінг Консалт», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Тікрам» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013. За результатами перевірки складено акт від 23.04.2014 №236/10-06-22-02/35234409, згідно з яким зроблено висновок про порушення позивачем: ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, встановлено відсутність об’єктів оподаткування при реалізації ТМЦ ТОВ «Алютех-К» покупцям ТОВ «Зв'язок БУД», ТОВ «Флорена Плюс», ТОВ «Едвартайзінг Консалт», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Тікрам» та не встановлено факту реального здійснення господарських операцій; п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, в результаті чого ТОВ «Алютех-К» занижено податок на прибуток на загальну суму 1018311 грн в т.ч. за 2 квартал 2011 року на суму 320509 грн, за 3 квартал 2011 року на суму 509015 грн, за 4 квартал 2011 року на суму 151976 грн, за 1 квартал 2012 року на 19742 грн, за 2 квартал 2012 року на 17068 грн.

У ході перевірки встановлено, що податковим органом від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва отримано акт від 03.06.2013 №1886/22-221-33542476 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЗВ’ЯЗОК-БУД" з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по придбанні товарів (робіт, послуг) у підприємств постачальників за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 року та подальшої їх реалізації підприємствам покупцям за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, згідно з яким від ГВПМ у Дніпровському районі м. Києва ДПС отримано висновок щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "ЗВ’ЯЗОК-БУД". Зазначено, що за результатами відпрацювання не встановлено фактичної адреси ТОВ "ЗВ’ЯЗОК-БУД". Вказано, що в СВ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС відносно контрагентів ТОВ «ЗВ’ЯЗОК-БУД» порушено кримінальну справу №71-00241 за ч.3 ст.212 КК України. Ці факти свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "ЗВ’ЯЗОК-БУД". До податкового органу надійшов також акт від 07.03.2012 №103/22-9/35851839 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ФЛОРЕНА-ПЛЮС" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2009 року по 29.02.2012 року», згідно з яким у ході досудового слідства в результаті проведених оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення осіб, які мають відношення до реєстрації та подальшої незаконної діяльності виявлено ТОВ "ФЛОРЕНА-ПЛЮС", яке має ознаки фіктивності, зареєстровано з метою прикриття незаконної діяльності та використовується як інструмент мінімізації податкових зобов’язань. Отже фінансово-господарська діяльність ТОВ "ФЛОРЕНА-ПЛЮС" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ "ФЛОРЕНА-ПЛЮС", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "ФЛОРЕНА-ПЛЮС" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Податковим органом від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва отримано акт від 21.03.13 № 1020/22-221-36972694 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Едвертайзінг Консалт" з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по придбанні товарів (робіт, послуг) у підприємств постачальників за період з 26.03.2010 по 31.12.2012 року, згідно з яким в ході досудового слідства вилучено первинні бухгалтерські документи ТОВ «Едвертайзінг Консалт» щодо проведення сумнівних фінансово-господарських операцій, а саме, невідповідність придбаного товару реалізованому. У ТОВ "Едвертайзінг Консалт" відсутні будь-які технічні та інші можливості здійснювати будь-які поставки товарів чи надавати послуги. Також встановлено, що в СВ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС відносно контрагентів ТОВ "Едвертайзінг Консалт" порушено кримінальну справу №71-00241 за ч.3 ст.212 КК України. Отже, ці факти свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "Едвертайзінг Консалт". До Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області надійшов акт від 23.04.2013 №1399/22-521/33298366 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Статус люкс» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) у підприємств - постачальників та їх подальшої реалізації підприємствам - покупцям за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, згідно з яким встановлено, що будь-яких транспортних засобів, якими можливо здійснювати поставки товарів, на ТОВ «Статус люкс» відсутні. Також встановлено, що в СВ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС відносно контрагентів ТОВ «Статус люкс» порушено кримінальну справу №71-00241 за ч.3 ст.212 КК України. Отже, встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Статус люкс» по операціях з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) із зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. Податковим органом отримано акт від 14.06.2013 №75/22.8-15/36857386 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Спрос Юей» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012, з якого вбачається, що не встановлено наявності жодних складських, виробничих приміщень, а також транспортних засобів «Спрос Юей». За місцем реєстрації ТОВ «Спрос Юей» не знаходиться. Все це свідчить про відсутність у ТОВ «Спрос Юей» будь-яких технічних та інших можливостей здійснювати будь-які поставки товарів чи надавати послуги. До Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області надійшов акт від 25.09.2012 №1576/2200/37496130 ДПІ у Вишгородському районі «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тікрам» з питань перевірки дотримання вимог податкового, цивільного та іншого законодавства і правильності призначення об’єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.10.2011 року по 20.07.2012 року», згідно з яким під час розслідування кримінальної справи встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «ТІКРАМ» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «ТІКРАМ», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «ТІКРАМ» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

На підставі Акту перевірки від 23.04.2014 №236/10-06-22-02/35234409 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 №0004942202, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на суму 1036716 грн, у тому числі за основним платежем – 1018311 грн, за штрафними санкціями – 18405 грн.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Алютех-К» (постачальник) з ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Спрос Юей», (покупець) 04.05.2011 укладено договори №5/0405, №3/0405, №2/0405, №06/0405 та з ТОВ «Флорена-Плюс» (покупець) 01.07.2011 укладено договір №1/0507 на поставку товару (т.2 а.с.168-187). Факт продажу товару підтверджується видатковими та податковими накладними, довіреностями на осіб, рахунками-фактурами. Всі документи мають заповнені реквізити, підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача (т.1 а.с.85-230, т.2 а.с.1-167).

Наявність у позивача складських та виробничих приміщень підтверджується договорами оренди та суборенди з ТОВ «ДК МЕД» №26/12-О від 26.12.2011, №23-О від 01.01.2010 з додатковим угодами та з ВАТ «Київський ДОК» №6-12/09, №3-12/09 та №2-12/09 від 01.12.2009 з додатковими угодами та актами прийому-передачі (т.3 а.с.9-28). Крім того, на підтвердження наявності кваліфікованого персоналу, зайнятого на прийомі на видачі товарів, надано штатний розпис (т.3 а.с.29-34).

Наявність технічних можливостей на здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт підтверджується видатковими накладними на придбання автонавантажувача, візків, електротельфера, кран-балки та електричного погрузчика, робочою інструкцією з навантаження транспортних засобів (т.3 а.с.35-45).

Так як позивач є виробником товару, до матеріалів справи долучено паспорт на готову продукцію та сертифікати на матеріали (т.3 а.с.46-57).

На підтвердження надходження та оприбуткування придбаних товарів позивачем надано відповідні картки рахунку: 361 (т.2 а.с.197-203).

Суму податку на прибуток позивачем включено до складу валових витрат відповідного періоду та включено до податкової декларації з податку на прибуток за відповідний період (т.1 а.с.45-84).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Суд бере до уваги, що первині документи позивача містять всі обов’язкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Як вже зазначалось судом, рішення про визначення грошового зобов’язання з податку на прибуток прийнято податковим органом у зв’язку з господарськими операціями з ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Флорена-Плюс», які податковий орган вважає нікчемними. При цьому, висновок податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарської операції, відсутністю наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків.

Таким чином, вирішення цієї справи залежить від доведеності суду факту постачання товару за господарськими операціями, за результатами здійснення яких податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, факт поставки товарів між позивачем та вказаними контрагентами - ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Флорена-Плюс» - підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право позивача на віднесення понесених витрат до складу валових витрат підтверджується представленими суду первинними фінансово-господарськими документами та наявністю очевидного зв’язку витрат з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов’язує виникнення цивільної правоздатності.

Як встановлено судом, на момент вчинення та виконання господарського договору ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Флорена-Плюс» є належним чином зареєстрованими юридичними особами, які мають право вчиняти правочини, на дату здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані платниками податку на додану вартість і мали право виписувати податкові накладні.

При цьому суд враховує вимоги статті 18 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують наявність в Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення реєстрації юридичної особи ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Флорена-Плюс» на час вчинення цих правочинів.

Суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов’язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Оскільки ст. 228 ЦК України передбачено, що для правочину, який порушує публічний порядок, передбачено наявність умислу сторін на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватися під час розслідування кримінальної справи і розгляду її судом або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасників такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав законної сили, чи постанова суду (компетентних органів) про притягнення названих осіб до адміністративної відповідальності. Відомостей про наявність таких судових рішень відповідачем не надано.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами правочини не віднесено законом до нікчемних та відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Позивачем на підставі первинних документів по господарських відносинах ТОВ ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Флорена-Плюс» було визначено податкові зобов’язання з податку на прибуток.

Згідно з п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судом з’ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарської операції; установлення зв’язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд бере до уваги, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи копії податкових, видаткових, рахунки-фактури, договори, довіреності на осіб, сертифікати відповідності та встановлено, що наведені у них відомості є достатніми для встановлення суті цих господарських операцій. Вказані накладні та інші первинні документи суд визнає належними та допустимими доказами, що підтверджують реальність господарських операцій позивача з ТОВ ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Флорена-Плюс».

Судом встановлено: факт здійснення господарської операції, спеціальну податкову правосуб’єктність учасників господарської операції, зв’язок між купівлею-продажем товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (при цьому досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку), дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум доходів та витрат.

Суд також бере до уваги, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, дослідженими у справі доказами підтверджено рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, установлено наявність спеціальної податкової правосуб’єктності учасників господарських операцій, підтверджено зв’язок між фактом надання послуг і господарською діяльністю платника податку.

Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товару на користь позивача було спростовано наданими позивачем первинними бухгалтерськими документами.

Що стосується твердження податкового органу що ознакою нереальності господарських операцій є відсутність товарно-транспортних накладених як доказів транспортування товару, то суд відкидає їх з наступних підстав. Суд не погоджується з твердженням податкового органу про те, що відсутність товарно-транспортних накладних є доказом відсутності транспортування товару, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на формування валових витрат і податкового кредиту від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, а так само наявності в них певних недоліків. Крім того, суд враховує, що згідно з наявними у справі та дослідженими судом доказами позивач мав необхідні трудові ресурси для транспортування товару та проведення навантажувально-розвантажувальних робіт.

Посилання відповідача в Акті перевірки на акт про неможливість проведення зустрічної звірки зазначеного контрагента позивача по ланцюгу постачання суд не бере до уваги, оскільки не визнає цей акт належним та допустимим доказом в розумінні приписів ст. 70 КАС України.

Так, відповідно до п.73.5 ст.75 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, як вбачається з Акта перевірки, податковий орган, який надіслав відповідачу акт про неможливість провезення зустрічної звірки контрагента позивача, безпосереднього дослідження первинних бухгалтерських та інших документів цього суб'єкта господарювання не здійснював, наявність у нього виробничих потужностей, місць зберігання і відпуску товару, орендованих транспортних засобів чи осіб, які працюють за наймом або на підставі інших договорів, не перевіряв, відтак висновки, викладені в цьому акті, суперечать приписам п.73.5 ст.73 ПК України та не є належними і допустимими доказами відсутності вчинених цим контрагентом господарських операцій з позивачем.

Отже, податковим органом всупереч вимог статті 71 КАС України не доведено суду належними та достатніми доказами, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, не доведено фактів неправильного формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Флорена-Плюс» та неправомірне віднесення коштів, сплачених за отримання послуг, до валових витрат, не спростовано твердження позивача з цих обставин справи, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування валових витрат, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування, а відтак, не доведено правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Під час судового розгляду справи суду було надано всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ ТОВ «Зв'язок-Буд», ТОВ «Едвертайзінг Консалт», ТОВ «Статус Люкс», ТОВ «Спрос Юей», ТОВ «Флорена-Плюс»., отже твердження відповідача про порушення позивачем вимог ч.1, 5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України є безпідставними.

Зазначена позиція узгоджується і з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004942202 від 14.05.2014, видане Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Київській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алютех-К" судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 липня 2014 р.