Вирок № 39922434, 28.07.2014, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа №390/960/13-к

Провадження №1-кп/390/4/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2014 року. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Гершкул І.М.,

при секретарях Турчин Д.В., Муравському О.В.,

за участю:

прокурорів: Кій А.О., Літвін А.Ю., Клюкіной С.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника цивільного відповідач ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальне провадження №12012120310000013 по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, лікаря Смілянської станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, не маючого судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.140 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, за наступних обставин.

29.10.2012 року до гінекологічного відділення Олександрівської ЦРЛ поступила ОСОБА_5 зі скаргами на болі внизу живота. Після проведення обстеження ОСОБА_5 лікарями гінекологами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було встановлено, що хвора потребує негайного оперативного втручання для ушивання правового яєчника. Цього ж дня, близько 13.10 год. у приміщенні операційної кімнати реанімаційного відділення Олександрівської ЦРЛ за участю лікаря - анестезіолога ОСОБА_4 та лікарів - гінекологів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було розпочато оперативне втручання щодо хворої ОСОБА_5 Під час проведення наркозу лікарем - анестезіологом ОСОБА_4 було введено ендотрахіальну трубку в стравохід хворій та не проведено верифікацію наявності стояння ендотрахіальної трубки в дихальних шляхах, внаслідок чого ОСОБА_5 о 13.45 год. померла. Згідно висновку експертів №126 від 25.01.2013 року встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок неправильної постановки ендотрахіальної трубки (в стравохід) при дачі наркозу, про що свідчить наявність циркулярно розташованого крововиливу і садна на слизовій оболонці стравоходу, заповнення газом перерозтягнутого шлунку і кишечника, піджаті до коренів легені, набряк головного мозку, ознаки швидкої смерті (мілко крапкові крововиливи під плевру легенів і зовнішню оболонку серця, рідка темно - червона кров, повнокров'я внутрішніх органів). При цьому, акушерсько - гінекологічна допомога ОСОБА_5 надана своєчасно та в повному обсязі, методика оперативного втручання, згідно встановленого діагнозу, обрана правильно та виконана вчасно.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав і суду пояснив, що 29.10.2012 року вранці він побачив хвору ОСОБА_5 у прийомному відділенні, після чого пішов у своє відділення. Потім йому зателефонували та повідомили, що планується проведення операції у гінекологічному відділенні. Він пішов у гінекологічне відділення, де оглянув хвору ОСОБА_5, яка була не підготовлена до наркозу, оскільки був низький тиск і проведено не всі аналізи, а тому відбулась сварка із лікарем гінекологом ОСОБА_6, після чого він погодився взяти хвору на операцію. Решту аналізів принесли в операційну. При проведенні операції йому допомагала медсестра - анестезістка ОСОБА_8 В операційній хворій тиск підняти не вдавалось, проте загальний стан хворої дозволяв ввести наркоз, а тому він розпочав вводити наркоз. Спочатку був введений ввідний наркоз із медичних препаратів, а потім розпочато інтубацію трахеї. Перша спроба введення ендотрахіальної трубки у трахею була не вдалою, зважаючи на коротку шию хворої та зайву вагу, а тому він попав у стравохід, що ним встановлено при прослуховуванні легенів, оскільки він не почув дихання. Він витягнув трубку та провів роздихування. Потім, він повторно провів інтубацію трубкою №3, яка була вдалою, після чого замінив трубку №3 на трубку №7. Після введення хворої в наркоз він дозволив хірургам розпочати операцію. У ході операції у хворої сильно піднявся тиск, а тому застосовано відповідні медичні препарати, які знизили тиск. Через деякий час тиск почав різко знижуватись та пропав. Він розпочав реанімаційні дії, шляхом введення медичних препаратів, які спрямовані на відновлення роботи серця, проте вони не дали змоги врятувати хвору. Під час операції він виходив на 2-3 хвилини до ординаторської за медичним препаратом - адреналіном. При здійсненні операції він повинен вирішувати питання про зупинку операції у разі погіршення стану хворої, проте ним операція не зупинялась, а вчинялись реанімаційні заходи, які не дали змоги врятувати хвору. При проведенні операції медсестра - анестезістка вела наркозну карту та заповнила її одразу після операції, а він підписав наркозну карту на наступний день, оскільки після операції, зважаючи на смерть хворої, він поїхав додому через погане самопочуття.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що померла ОСОБА_5 є її сестрою. 29.10.2012 року вона перебувала на роботі та їй зателефонувала мати, яка повідомила, що в ОСОБА_5 дуже болить живіт. Оскільки вона працювала разом із чоловіком ОСОБА_5 - ОСОБА_9, то вона повідомила його, після чого він одразу поїхав додому за ОСОБА_5, а потім вони поїхали у лікарню, де довго проводилось обстеження, що їй відомо, оскільки вона телефонувала кожні 30-40 хвилин. Вона приїхала до лікарні близько 11.00 год. в цей же день та побачила ОСОБА_5, яка була бліда та мала дуже низький тиск. Потім вона підійшла до лікаря-гінеколога ОСОБА_6 і запитала про стан ОСОБА_5 Лікар спочатку повідомила їй, що проводиться обстеження, оскільки не зрозуміло, що з хворою, а потім повідомила, що необхідно проведення термінової операції. Далі прийшов лікар ОСОБА_4, який оглянув разом із лікарем ОСОБА_6 хвору ОСОБА_5, а також оглянув історію хвороби, після чого лікарі посперечались. Потім, їй дали список медикаментів необхідних для операції, які вона пішла та придбала і передала медсестрі. У подальшому, близько 13.00 год., ОСОБА_5 забрали в операційну, а вона залишилась біля операційної. У 14.10 год. вийшов ОСОБА_4, який перебував у стані сп'яніння, та повідомив, що ОСОБА_5 померла. Цивільний позов підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Представник цивільного відповідача за довіреністю ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позову та зазначив, що позовні вимоги не обґрунтовано належними доказами, що підтверджують всі обставини про які вказано в позовній заяві, а тому позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що працює операційною сестрою Олександрівської ЦРЛ. 29.10.2012 року об 11.00 год. вона зустріла ОСОБА_6, яка повідомила їй, що можливо через годину буде проведена термінова операція хворої ОСОБА_5, а приблизно в 12.40 год. ОСОБА_4 сказав готуватись до операції. Близько 13.00 год. у операційну привезли хвору ОСОБА_5, яка була в свідомості, та поклали на операційний стіл. З першого разу ОСОБА_4 не вдалось ввести інтубаційну трубку, а тому проведено ще одну чи дві спроби, точно вона не пам'ятає, після чого ОСОБА_4 дозволив оперувати. При проведенні операції відбулась незначна втрата крові хворою, хірургами було проведено всі необхідні дії. Будь-яких ускладнень щодо хірургічного втручання не було. У ході операції близько 13.30 год. ОСОБА_4 повідомив, що тиск хворої зник, а тому він із медсестрою - анестезісткою перейшли до проведення реанімаційних заходів, проте останні не врятували хвору і вона померла.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що працює старшою медсестрою відділення інтенсивної терапії Олександрівської ЦРЛ. 29.10.2012 року вона була дублером по операційній та виконувала обов'язки медсестри - анестезістки. ОСОБА_4 наказав готуватись до операції, а тому вона пішла в операційну та почала готуватись. Потім привезли хвору ОСОБА_5, яка була підключена до крапельниці, а тому вона підготувала іншу вену та розпочалась операція і ОСОБА_4 намагався встановити інтубаційну трубку, проте виникли труднощі, а тому ОСОБА_4 встановив інтубаційну трубку лише з третьої спроби. Потім ОСОБА_4 сказав, що можна розпочати операцію. У ході операції при вимірюванні тиску було встановлено його підвищення, а потім зниження тиску та його зникнення, а тому розпочали реанімаційні заходи, які не дозволили врятувати хвору. Наркозна карта була нею заповнена після операції, а під час операції записи нею робились на чорновик. ОСОБА_4 підписав наркозну карту на наступний день вранці, після того, як перевірив записи та погодився із написаним.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що працює медсестрою гінекологічного відділення Олександрівської ЦРЛ. 29.10.2012 року зранку ОСОБА_5 прибула до лікарні із скаргами на болі внизу живота та була оглянута лікарем - гінекологом ОСОБА_6 Після огляду хворої за вказівкою лікаря були взяті необхідні аналізи та проведено УЗД. Спочатку тиск хворої був нормальний, а потім почав знижуватись, а тому хворій вводились медичні препарати, що підвищують тиск - рефортан. Потім повторно взято аналізи і зроблено пункцію заднього своду та виявлено кров, після чого лікарями було вирішено провести операційне втручання. Хвору відвезли до операційної разом із підключеною крапельницею в якій знаходився препарат для підтримання тиску. Після того, як розпочалась операція, через деякий час вона принесла аналізи до операційної, проте які саме не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона працює санітаркою прибиральницею операційної Олександрівської ЦРЛ. 29.10.2012 року вона перебувала на робочому місці та за вказівкою ОСОБА_4 розпочала готуватись до операції. Потім розпочалась операція ОСОБА_5 про хід якої вона нічого не може пояснити, оскільки вона не підходить до операційного столу та не приймає участь у проведенні операції, а лише забезпечує проведення операції в частині промивання інструментів і винесення використаних серветок та подібне. Під час операції вона не бачила щоб хтось із лікарів виходив.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона працює лаборантом клінічної лабораторії Олександрівської ЦРЛ. 29.10.2012 року зранку вона за заявкою гінекологічного відділення робила забір крові хворої ОСОБА_5 для проведення клінічного аналізу. Результати аналізу вона не пам'ятає. Потім іншими співробітниками лабораторії ще двічі брались аналізи, проте які саме аналізи та їх результати вона не знає.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона працює фельдшером - лаборантом Олександрівської ЦРЛ. 29.10.2012 року зранку вона за заявкою гінекологічного відділення робила вдруге забір крові хворої ОСОБА_5 для проведення загального аналізу. Результати аналізу показали, що підвищені лейкоцити та понижений гемоглобін. Іншими співробітниками лабораторії ще брались аналізи, проте скільки та які саме аналізи, а також їх результати, вона не знає.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона працює лаборантом клінічної лабораторії Олександрівської ЦРЛ. 29.10.2012 року близько 12.30 год. вона за заявкою гінекологічного відділення робила забір крові хворої ОСОБА_5 для проведення аналізу. За результатами проведених аналізів гемоглобін був низьким, лейкоцити значно більші від норми, гематокрит у межах норми.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що він є співмешканцем ОСОБА_5, яка 29.10.2012 року зранку зателефонувала йому на роботу та повідомила, що в неї болить живіт, а тому він приїхав, забрав її з дому та відвіз у Олександрівську ЦРЛ, де почали обстеження ОСОБА_5 і зробили УЗД, а потім ОСОБА_5 повели у гінекологічне відділення, а він сидів та чекав її. Близько 10.00 год. його покликали у палату, де лежала ОСОБА_5, яка втратила свідомість. ОСОБА_5 мала низький тиск. Лікарями надано список ліків, які він одразу придбав, після чого ОСОБА_5 за допомогою крапельниці почали вводити ліки, проте ОСОБА_5 гіршало, а тому його відправили за тестом на позаматкову вагітність, який він придбав. Через деякий час лікарі повідомили, що необхідно проведення операції. ОСОБА_4 оглядав історію хвороби ОСОБА_5 Потім він стоячи біля кабінету лікарів чув, як ОСОБА_4 та ОСОБА_6 посварились щодо аналізів. Він чув, як ОСОБА_4 сказав, що з цього нічого хорошого не вийде, проте що він мав на увазі пояснити не може. Близько 13.00 год. ОСОБА_5 повезли до операційної, а він чекав поряд. Через 10 хвилин вийшов ОСОБА_4, який мав ознаки сп'яніння, та запитав у нього чому вони не приїхали раніше, а потім повернувся до операційної. Через деякий час ОСОБА_4 знову вийшов із операційної та повернувся, а втретє ОСОБА_4 вийшов і повідомив, що ОСОБА_5 померла. ОСОБА_1 перебувала з ним разом у лікарні.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона працює лікарем акушером - гінекологом Олександрівської ЦРЛ. 29.10.2012 року до гінекологічного відділення Олександрівської ЦРЛ на прийом звернулась ОСОБА_5, яка скаржилась на болі внизу живота та мала низький тиск. Вона разом із лікарем ОСОБА_6 оглянули та з'ясували, що стан хворої стабільний та необхідно взяти аналізи. Потім вона пішла до поліклінічного відділення, а ближче до обіду їй зателефонувала ОСОБА_6 і повідомила, що необхідно готуватись до операції, оскільки хворій ОСОБА_5 погіршало в неї діагностовано розрив яєчника. Вона піднялась до операційної та бачила, що хвора перед операцією була у свідомості. Потім, прийшов лікар ОСОБА_4 та розпочав вводити наркоз, проте провести інтубацію з першого разу йому не вдалось, а лише з третьої спроби. Після цього, ОСОБА_4 дозволив проведення операції та розпочалась операція. У ході операції анестезістка повідомила, що не чує тиску хворої, проте ОСОБА_4 був відсутній в операційній, а тому анестезістка покликала ОСОБА_4, який повернувся до операційної, оглянув хвору та повідомив, що хвора померла. Чи проводились ОСОБА_4 та анестезісткою реанімаційні заходи вона сказати не може, оскільки не бачила. Чи приносили до операційної аналізи не пам'ятає.

Експерт ОСОБА_16 пояснив, що він працює лікарем - анестезіологом Кіровоградської обласної лікарні та приймав участь у проведенні комісійної судово-медичної експертизи щодо смерті ОСОБА_5 Фактичні обставини проведення операції та обставини смерті йому не відомі. При вивченні медичної документації по вказаному факту при проведенні експертного дослідження було встановлено, що на тілі хворої маються достатні ознаки, які свідчать, що ендотрахіальну трубку встановлено не в трахею, а в стравохід, що стало причиною смерті хворої. Наркозна карта ним не вивчалась, проте дані, що містить остання, дають змогу всебічно та повно проаналізувати та оцінити дії анестезіолога. При проведенні операції лікар - анестезіолог не має права залишати хворого та повинен постійно перебувати біля останнього і контролювати його стан. Перед проведенням операції лікар - анестезіолог повинен дослідити аналізи хворого та вирішити питання щодо можливості проведення операції. Всі необхідні медикаменти обов'язково повинні перебувати в операційній, а тому вихід лікаря за ліками свідчить про неналежну підготовку до операції, проте зважаючи на необхідність врятування життя людини, він повинен був взяти необхідні ліки.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працювала на посаді лікаря - акушера Олександрівської ЦРЛ. 29.10.2012 року до гінекологічного відділення Олександрівської ЦРЛ на прийом звернулась ОСОБА_5, яка скаржилась на болі внизу живота. Вона оглянула хвору та з'ясувала, що стан хворої стабільний та необхідно взяти аналізи. Потім, хворій стало погано та виявлено кров, а тому вирішено провести операцію, оскільки наявна внутрішня кровотеча. Вона піднялась до операційної та бачила, що хвора перед операцією була у свідомості. Потім, прийшов лікар ОСОБА_4 та розпочав вводити наркоз, проте провести інтубацію з першого разу йому не вдалось, а скільки саме спроб було вона не бачила. Після цього, ОСОБА_4 дозволив проведення операції та розпочалась операція. При розтинанні передньої стінки кров була темна, а тому вона запитала про стан хворої та анестезістка повідомила, що все добре. У ході операції анестезістка повідомила, що не чує тиску хворої, проте ОСОБА_4 був відсутній в операційній, а тому анестезістка покликала ОСОБА_4, який повернувся до операційної, оглянув хвору та дозволив продовжити операцію, а потім у кінці операції ОСОБА_4 повідомив, що хвора померла. Вона не проводила реанімаційні дії. Чи проводились ОСОБА_4 та анестезісткою реанімаційні заходи вона сказати не може, проте вони щось робили. Чи приносили до операційної аналізи не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що він працює заступником головного лікаря з медичної частини Олександрівської ЦРЛ. 29.10.2012 року до нього звернулась лікар ОСОБА_6 щодо хворої ОСОБА_5, яка скаржилась на болі у животі невідомого походження. Він порекомендував провести повне обстеження хворої, консультації з лікарями та консиліум. Було проведено додаткове обстеження та призначено операцію, консиліум не проводився. Проведення консиліуму не є обов'язковим. Потім у обідній час його викликали до операційної та повідомили, що хвора ОСОБА_5 померла. На наступний день проведено службове розслідування, яким встановлено, що невчасно заведено історію хвороби, яка була неповно оформлена, а також відсутні записи первинного огляду анестезіолога в історії хвороби, відсутня наркозна карта та лікар - анестезіолог ОСОБА_4 виходив із операційної під час проведення операції. Обставини проведення операції йому не відомі, оскільки він не приймав участь у проведенні операції. Йому здалося, що після проведення операції, ОСОБА_4 можливо вжив алкоголь.

Експерт ОСОБА_18 пояснив, що працює лікарем судово-медичної експертизи Олександрівського райбюро СМЕ та ним проведено судово-медичну експертизу трупу ОСОБА_5 При проведенні дослідження встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок неправильної постановки ендотрахіальної трубки (в стравохід) при дачі наркозу, про що свідчить наявність циркулярно розташованого крововиливу і садна на слизовій оболонці стравоходу, заповнення газом перерозтягнутого шлунку і кишечника, піджаті до коренів легені, ознаки швидкої смерті (мілко крапкові крововиливи під плевру легенів і зовнішню оболонку серця, рідка темно - червона кров, повнокров'я внутрішніх органів). При встановленні причини смерті досліджено можливість настання смерті через наявність інших факторів, які не вказувались вище, проте таких не встановлено. Наркозну карту на дослідження йому не надавалась, проте її відсутність не вплинула на висновки експертизи.

Експерт ОСОБА_19 пояснила, що працює на посаді завідуючої відділення оперативної гінекології пологового будинку №2. Огляд ОСОБА_5 вона не проводила, а дізналась про смерть останньої зі слів лікаря - гінеколога ОСОБА_6 Вона була присутня при проведенні розтину трупу ОСОБА_5, проте будь-яких порушень щодо проведення оперативного втручання, а саме обсягу та техніки операції, не встановлено. При проведенні комісійної судово-медичної експертизи було досліджено медичну документацію, яку саме вона вже не пам'ятає, яка свідчила, що акушерсько - гінекологічна допомога ОСОБА_5 надана своєчасно та в повному обсязі, методика оперативного втручання, згідно встановленого діагнозу, обрана правильно та виконана вчасно. При проведенні операції оперуючий лікар може побачити темну кров, що може свідчити про неправильне встановлення ендотрахіальної трубки, а саме не в трахею, а в стравохід, а тому він звертається до лікаря - анестезіолога стосовно того чи можливо подальше проведення операції, проте саме останній вирішує питання щодо зупинки операції, оскільки він контролює стан оперуємої.

Експерт ОСОБА_20 пояснив, що він працює завідуючим Кіровоградським обласним бюро СМЕ та проводив розтин трупу ОСОБА_5, а в подальшому комісійну судово-медичну експертизу. Під час експертного дослідження встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок неправильної постановки ендотрахіальної трубки (в стравохід) при дачі наркозу, про що свідчить наявність циркулярно розташованого крововиливу і садна на слизовій оболонці стравоходу, заповнення газом перерозтягнутого шлунку і кишечника, піджаті до коренів легені, ознаки швидкої смерті (мілко крапкові крововиливи під плевру легенів і зовнішню оболонку серця, рідка темно - червона кров, повнокров'я внутрішніх органів). Хвора ОСОБА_5 мала коротку шию та підвищену вагу, що могло ускладнити проведення інтубації, проте в разі наявності ускладнень існує ряд заходів, які повинен був виконати лікар-анестезіолог, що дозволили б уникнути смерті хворої, однак їх не проведено. На момент проведення дослідження наркозна карта та матеріали службового розслідування були відсутні. Якщо наркозна карта не надана одразу після операції, то вона викликає сумніви в об'єктивності інформації, яку вона містить, а тому брати її до уваги не можливо. Не надання вказаних документів не вплинуло на висновки експертизи, оскільки експерти вивчали всі необхідні для них матеріали, які дозволили їм зробити відповідні висновки, а у разі не можливості надання висновку експерти вимагали б додаткові матеріали не висловлюючи будь-яких висновків, тобто в даному випадку експертам надано достатні матеріали, які дали можливість зробити відповідні висновки щодо поставлених на їх вирішення питань.

Експерт ОСОБА_21 суду пояснив, що він працює завідуючим відділенням інтенсивної терапії Кіровоградської обласної лікарні. Під час експертного дослідження встановлено, що наркозна карта заповнена неповно, проте зважаючи на наявні матеріали можливо зробити висновок, що смерть ОСОБА_5 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок проведення переінтубації, оскільки лікарем спочатку з другої спроби була проведена інтубація трубкою №3, а потім останню замінено на трубку №7, яку встановлено не до трахеї, а у стравохід, що підтверджується наявністю циркулярно розташованого крововиливу і садна на слизовій оболонці стравоходу, які залишено манжеткою від інтубаційної трубки. Крім цього, свідченням неправильної інтубації є заповнення газом перерозтягнутого шлунку і кишечника. Верифікація стояння ендотрахіальної трубки проведена недостатньо. У разі встановлення ендотрахіальної трубки не у трахею на тілі хворої видно посиніння та змінюється колір крові, яка темнішає, проте зважаючи на низький тиск та гемоглобін у хворої, вказані фактори могли явно не проявлятись і відповідно ні хірурги, ні анестезіолог, могли цього не помітити. Наркозну карту веде медсестра - анестезістка, а потім її перевіряє та підписує лікар - анестезіолог, що здійснюється одразу після операції. У разі наявності підстав, які заважають проведенню наркозу, лікар - анестезіолог самостійно вирішує питання щодо можливості проведення наркозу та необхідності додаткового обстеження хворого. Анестезіолог повинен перебувати в операційній постійно. Реанімаційні заходи проводились, проте їх неповно описано у наркозній карті, а тому оцінити їх повноту не можливо, проте перебування ендотрахіальної трубки у стравоході робило неефективними будь-які реанімаційні заходи.

Крім показань потерпілої, свідків і експертів, вина ОСОБА_4 підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження, які досліджено судом, а саме:

- рапортом від 29.10.2012 року про надходження повідомлення про смерть ОСОБА_5, яка настала під час проведення операційного втручання (т.2, а.п.7);

- протоколом огляду місця пригоди від 29.10.2012 року, яким вилучено історію хвороби ОСОБА_5 (т.2, а.п.17);

- протокол огляду предметів від 31.10.2012 року, яким оглянуто медичну карту стаціонарного хворого №3596/328 на ім'я ОСОБА_5 (т.2, а.п.18);

- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 (т.2, а.п.30);

- посадовою інструкцією лікаря - анестезіолога ОСОБА_4 (т.2, а.п.37-38);

- протоколом огляду предметів від 31.10.2012 року, яким оглянуто карту первинного огляду анестезіолога (т.2, а.п.39);

- висновком комісійної судово-медичної експертизи №126 від 25.01.2013 року, згідно якого смерть ОСОБА_5 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок неправильної постановки ендотрахіальної трубки (в стравохід) при дачі наркозу, про що свідчить наявність циркулярно розташованого крововиливу і садна на слизовій оболонці стравоходу, заповнення газом перерозтягнутого шлунку і кишечника, піджаті до коренів легені, набряк головного мозку, ознаки швидкої смерті (мілко крапкові крововиливи під плевру легенів і зовнішню оболонку серця, рідка темно - червона кров, повнокров'я внутрішніх органів). Смерть настала 29.10.2012 року в період часу з 13.10 год. до 13.45 год. При цьому, акушерсько - гінекологічна допомога ОСОБА_5 надана своєчасно та в повному обсязі, методика оперативного втручання, згідно встановленого діагнозу, обрана правильно та виконана вчасно. Смерть ОСОБА_5 знаходиться в прямому причинному зв'язку з неправильною постановкою інтубаційної трубки. Лікарем - анестезіологом не проведено верифікацію наявності стояння ендотрахіальної трубки у дихальних шляхах (т.2, а.п.93-98);

- висновком експерта №83 від 07.12.2012 року, згідно якого на тілі ОСОБА_5 виявлені легкі тілесні ушкодження в області підборіддя, нижньої щелепи, стравоходу та глотки (т.2, а.п.113-116);

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 (т.2, а.п.166);

- актом та рішення службового розслідування від 30.10.2012 року, якими встановлено наявність порушень при оформленні хворої ОСОБА_5 і формуванні медичної карти стаціонарного хворого, відсутня наркозна карта та не описано реанімаційні заходи, під час операції ОСОБА_4 декілька разів залишав хвору та виходив із операційної (т.2, а.п.181-182);

- висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи №84 від 11.06.2014 року, згідно якого додатково надані експертам карта первинного огляду анестезіолога на ім'я ОСОБА_5, яку заповнено не повністю, а також матеріали службового розслідування, не впливають на висновки експертів, які зроблено раніше, що смерть ОСОБА_5 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок неправильної постановки ендотрахіальної трубки (в стравохід) при дачі наркозу. Гінекологічні захворювання ОСОБА_5 не були причиною смерті (т.4, а.п.131-141).

Таким чином, проаналізувавши у сукупності вказані вище докази суд вважає, що вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину доведено, а дії останнього кваліфіковано правильно за ст.140 ч.1 КК України, як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Призначаючи покарання суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим вчинено злочин невеликої тяжкості.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_4 характеризується посередньо (т.2, а.п.196, 199), на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває (т.2, а.п.204), раніше судимий, проте судимість погашено (т.2, а.п.205-206).

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

Таким чином, врахувавши всі викладені обставини, суд вважає, що виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим можливо за умови призначення покарання у виді позбавлення волі.

Потерпілою ОСОБА_1 пред'явлено цивільний позов про стягнення з Олександрівської центральної районної лікарні матеріальної шкоди в сумі 42 625 грн., а також моральної шкоди в сумі 700 000 грн., який не визнано представником цивільного відповідача. На підтвердження позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди суду надано закази на виконання послуг, квитанції та розрахунки, якими підтверджено розмір матеріальної шкоди, що вказана в позовній заяві, а тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі. Оцінюючи обґрунтування потерпілою моральної шкоди, суд вважає, що ОСОБА_1, яка є опікуном ОСОБА_22, не наведено достатнього обґрунтування вказаної у позові суми моральної шкоди, проте суд враховує, що після смерті ОСОБА_5 залишилась малолітня дитина ОСОБА_22, яка залишилась без матері, чим останній заподіяно значних моральних страждань, а також порушено її нормальний спосіб життя, який не може бути відновлено жодним чином. Зваживши у сукупності викладені обставини, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 200 000 грн. (т.2, а.п.151-169).

Речовими доказами по даному кримінальному провадженню визнано медичну карту стаціонарного хворого №3596/328 та карту первинного огляду анестезіолога (т.2, а.п.19, 40), які підлягають зберіганню при матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати - відсутні.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався. У ході судового розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу не заявлялись. У судових дебатах прокурор висловилась про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі та взяття обвинуваченого під варту. Зваживши у сукупності всі обставини, враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що до набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого необхідно обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Керуючись ст.ст.368, 370, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.140 ч.1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання, після набрання вироком законної сили.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили обрати у виді домашнього арешту.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, за винятком випадків прибуття за викликом до суду, правоохоронних органів та у зв'язку із отриманням медичної допомоги;

- надати можливість працівникам органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_4 з'являтися у житло останнього з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Речові докази, а саме: медичну карту стаціонарного хворого №3596/328 та карту первинного огляду анестезіолога - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з Олександрівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 42 625 грн., а також моральну шкоду в сумі 200 000 грн.

Копію вироку вручити прокурору та засудженому, роз'яснити іншим учасникам процесу, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

Апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції може бути подана протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул