Рішення № 39921467, 28.07.2014, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/840/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2014 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Гуц Ф.Л.

секретар - Самолюк А.В.

з участю представників позивача ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ОСОБА_3 до Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

до Острозького районного суду звернулась ОСОБА_3 з позовом до Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області, про визнання за нею в порядку спадкування за законом та заповітом права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_5 належав садибний житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1. Будинок з господарсько-побутовими будівлями було побудовано у 1972-1978 роках, господарсько-побутову будівлю, сарай "Б", було побудовано у 1938 році. Станом на 1991 рік житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями відносився до типу колгоспного двору. На даний час, відповідно до погосподарської книги № 2, особовий рахунок № НОМЕР_1 садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями рахується за ОСОБА_5

Зазначає, що в КП "РОБТІ" право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями зареєстровано не було за відсутністю правовстановлювальних документів на нього. Станом на 1991 рік в будинку з господарсько-побутовими будівлями, проживали та були зареєстровані ОСОБА_5 (голова двору), ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Вказує, що згідно ст. 120 ЦК УРСР, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності (ст. 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу, відповідно до ст. 123 ЦК УРСР, розмір частки члена двору встановлювався виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено в зв'язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Зазначає, що оскільки станом на 1991 рік в цьому житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями, що відносився до типу колгоспного двору що розташований в с. 09.09.2011 року.івської сільської ради Острозького району Рівнн двору. проживали та були зареєстровані ОСОБА_5 (голова двору), ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а тому їхні частки, як членів колгоспного двору є рівними та становлять по 1/3 частці від цілого садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за кожним.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, яка була матір'ю ОСОБА_7 померла. За життя вона склала заповіт на ім'я ОСОБА_7, якому як спадкоємцю за заповітом, який був посвідчений Оженинською сільською радою Острозького району Рівненської області 19.12.2000 року та зареєстрованим в реєстрі за №108, було подано до Острозької районної ДНК заяву про прийняття спадщини за наслідками якої було заведено спадкову справу № 440. 16.11.2001 року ОСОБА_7, як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_6 державним нотаріусом Острозької районної ДНК було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна - на право на земельну частку (пай), посвідченого Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0040644, виданого Острозькою райдержадміністрацією Рівненської області 26.03.1997 року на ім'я ОСОБА_6, тому оскільки їй, як члену колгоспного двору належала 1/3 частка цього садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, тому право на таку частку перейшло до ОСОБА_7, як спадкоємця після її смерті.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, яка на день смерті була зареєстрована та проживала в с. Країв Острозького району Рівненської області разом з своїми племінниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_9 було подано до Острозької районної ДНК заяву про прийняття спадщини, за наслідками якої було заведено спадкову справу № 247.

ОСОБА_9 була рідною сестрою ОСОБА_5 01.11.2005 року, ОСОБА_9, як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_5 державним нотаріусом Острозької районної державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстроване в реєстрі за № 1999), на частину спадкового майна, а саме на право на земельну частку (пай), посвідченого Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0037645 виданого 26.03.1997 року Острозькою райдержадміністрацією на ім'я ОСОБА_5 і оскільки для неї, як члену колгоспного двору належала 1/3 частка садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, а тому право на таку частку перейшло до ОСОБА_9, як спадкоємця після її смерті.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7, який був її двоюрідним дядьком, а вона його двоюрідною племінницею. На день смерті ОСОБА_7 постійно проживав в с. Країв Острозького району Рівненської області і разом з ним був зареєстрований та проживав ОСОБА_8, якого вироком Колегії суддів Острозького районного суду Рівненської області від 12.12.2013 року, було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді семи років позбавлення волі. Відповідно до вироку, ОСОБА_8 19.07.2013 року в період часу з 11 год. 30 хв. по 12 год., знаходячись по місцю свого проживання у АДРЕСА_1, під час сварки зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_7, яка раптово виникла на грунті неприязних відносин, умисно протиправно заподіяв смерть останньому, а тому ОСОБА_8 не має права на спадкування після смерті ОСОБА_7 Крім того, ОСОБА_8 подав заяву під час розгляду цивільної справи № 567/420/14-ц за її позовом до Острозької РДА, ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - управління Держземагенства в Острозькому районі Рівненської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, за якою він просив усунути його від спадкування після смерті ОСОБА_7

За рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 04.06.2014 року, ОСОБА_8 не має права на спадкування після смерті ОСОБА_7 та підлягає усуненню від спадщини. Зазначає, що після смерті ОСОБА_7 нею було подано до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу заяву про прийняття спадщини за наслідками якої було заведено спадкову справу № 131 за 2013 рік. Заповіти ОСОБА_7 не складались про що свідчить відсутність інформації у Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори). Вона є спадкоємцем п'ятої черги за законом після смерті ОСОБА_7 Родичів ближчого ступеня споріднення у ОСОБА_7 немає, про що свідчить те, що ОСОБА_6, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8 усунений від права на спадкування на підставі ч. 1 ст. 1224 ЦК України. В шлюбі ОСОБА_7, на день смерті, не перебував.

Крім того, відповідно до рішення Острозького районного суду Рівненської області від 04 червня 2014 року по цивільній справі № 567/420/14-ц за моїм - ОСОБА_3 позовом до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області, ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - управління Держземагенства в Острозькому районі Рівненської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, за нею, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7 було визнано право приватної власності на земельну ділянку.

Зазначає, що оскільки для ОСОБА_7, як члену колгоспного двору та як спадкоємцю після смерті ОСОБА_6 належали 2/3 частки садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, тому право на таку частку переходить до неї, як спадкоємцю після його смерті.

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_9, яка за життя склала заповіт за яким все своє майно заповіла їй - ОСОБА_3 На день своєї смерті вона проживала без реєстрації в с. Країв Острозького району Рівненської області разом з ОСОБА_8 Після смерті ОСОБА_9, нею було подано до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу заяву про прийняття спадщини за наслідками якої було заведено спадкову справу № 128 за 2014 рік. Спадкоємцем за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу 22.10.2013 року за реєстром № 1073, після смерті ОСОБА_9 є вона - ОСОБА_3

Зазначає, що оскільки для ОСОБА_9, як спадкоємцю після смерті ОСОБА_5, належала 1/3 частка садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, а тому право на таку частку переходить до неї як спадкоємця після її смерті.

На даний час вона здійснює догляд за садибним житловим будинком з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, обробляє земельну ділянку. Після звернення до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу за видачею свідоцтва про право на спадщину на садибний житловий будинок, у такій видачі їй було відмовлено в зв'язку з відсутністю правовстановлювальних документів на нього.

При зверненні до Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області, про видачу свідоцтва про право власності на це майно на ім'я ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцем після смерті якої була ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, спадкоємцем після смерті якої було отримано повідомлення про те, що видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно - немає можливості, оскільки ОСОБА_5 померла. Одночасно було роз'яснено про необхідність звернення до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно. Оскільки за життя ОСОБА_5 за якою рахується садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, не виготовила необхідної технічної документації, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та не здійснила державної реєстрації права власності на нього, тому на даний час на нього відсутній правовстановлювальний документ, що порушує її - ОСОБА_3 передбачені законом права та інтереси як спадкоємця після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_9, що і змусило її звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному об'ємі з підстав викладених в позові.

Представник відповідача Оженинської сільської ради Острозького району в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві позовні вимоги визнав та просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач позовні вимоги визнав та не заперечував проти задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів третіх осіб, а тому приймається судом.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

В рішенні Острозького районного суду Рівненської області від 04.06.2014 року по цивільній справі № 567/420/14-ц за позовом ОСОБА_3 до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області, ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - управління Держземагенства в Острозькому районі Рівненської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом зазначено, що :

«В ході судового розгляду судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2.

ОСОБА_7 був двоюрідним братом відповідача ОСОБА_8 та двоюрідним дядьком позивача ОСОБА_3, що підтверджується їх свідоцтвами про народження, свідоцтва про народження їх батьків та витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Згідно вироку колегії суддів Острозького районного суду Рівненської області від 12.12.2013 р. відповідача ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначено йому покарання у виді семи років позбавлення волі. Вищевказаним вироком встановлено, що ОСОБА_8 19.07.2013 р. в період часу з 11 год. 30 хв. до 12 год., знаходячись по місцю свого проживання у АДРЕСА_1 під час сварки зі своїм двоюрідним братом ОСОБА_7, яка раптово виникла на ґрунті неприязних відносин, умисно протиправно заподіяв смерть останньому. В ході розгляду кримінальної справи ОСОБА_8 вину у вчиненні злочину визнав повністю.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок.

Відповідно до ч.1 ст.1224 ЦК України не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

З урахуванням встановлених обставин, за відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача ОСОБА_8, суд приходить до переконання, що останній не має права на спадкування після смерті ОСОБА_7 та підлягає усуненню від спадщини.

Згідно довідки приватного нотаріуса ОСОБА_11 № 67/02-14 від 02.04.2014 р. після смерті ОСОБА_7 заведено спадкову справу № 131, спадкоємцем за законом є позивач ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів оглянутої в судовому засіданні спадкової справи № 131, заведеної після смерті ОСОБА_7, останній за життя заповітів не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 20.12.2013 р. Позивач ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а відтак в силу ст.1269 ЦК України вважається такою, що належним чином прийняла спадщину. Відомості про інших спадкоємців в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених ст.1259 цього Кодексу.

Згідно ст.1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що відділяють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

В матеріалах справи відсутні та в ході судового розгляду судом не здобуто доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_7 родичів ближчого ступеня споріднення, окрім ОСОБА_8 (який підлягає усунення від права на спадкування) та ОСОБА_3 (родич п'ятого ступеня споріднення)….

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав відповідає чинному законодавству.

Оскільки ОСОБА_3 належним чином прийняла спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_7 та беручи до уваги неможливість оформлення позивачем своїх спадкових прав в нотаріальному порядку, суд приходить до переконання про наявність підстав для захисту цивільних прав та інтересів позивача в судовому порядку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність фактичних і правових підстав для задоволення позовних вимог.»

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 належав садибний житловий будинок загальною вартістю 134 073 грн., що розташований в АДРЕСА_1 що підтверджуються технічним паспортом від 24.08.2013 року та повідомленням КП "РОБТІ" № 11163 від 24.10.2013 року. Садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями було побудовано у 1972-1978 роках, господарсько-побутову будівлю, сарай "Б", було побудовано у 1938 році, що підтверджується відповідними записами у технічному паспорті від 24.08.2013 року.

Станом на 1991 рік вказаний садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який належав для ОСОБА_5 відносився до типу колгоспного двору, що підтверджується довідкою Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області № 2108 від 03.07.2014 року.

На даний час, відповідно до погосподарської книги № 2, особовий рахунок № НОМЕР_1 даний садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями рахується за ОСОБА_5, що підтверджується випискою з погосподарської книги Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області № 2115 від 03.07.2014 року.

В КП "РОБТІ" право власності на вказаний садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями зареєстровано не було, що підтверджується відсутністю запису у графі "Реєстровий №" технічного паспорта від 24.08.2013 року, повідомленням КП "РОБТІ" № 11163 від 24.10.2013 року та відсутністю правовстановлювальних документів на нього.

Станом на 1991 рік в садибному житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, проживали та були зареєстровані ОСОБА_5 (голова двору), ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що підтверджуються довідкою Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області № 2109 від 03.07.2014 року.

Згідно до ст. 120 ЦК УРСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу.

Відповідно до статті 121 ЦК УРСР, володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору.

Відповідно до статті 123 ЦК УРСР, розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено в зв'язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Таким чином, станом на 1991 рік в цьому житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями, що відносився до типу колгоспного двору, який розташований в АДРЕСА_1 що розташований в с. 09.09.2011 року.івської сільської ради Острозького району Рівнн двору. проживали та були зареєстровані ОСОБА_5 (голова двору), ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а тому їхні частки, як членів колгоспного двору є рівними та становлять по 1/3 частці від цілого садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за кожним.

В суді встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3. Вона була матір'ю ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим 23.09.1959 року, та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00013388918 сформованого 30.01.2014 року, для ОСОБА_6 після державної реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище "ОСОБА_6" (актовий запис № 8 від 20.02.1959 року) (копії додаються).

Після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_7, як спадкоємцем за заповітом посвідченим Оженинською сільською радою Острозького району Рівненської області 19.12.2000 року та зареєстрованим в реєстрі за №108, було подано до Острозької районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за наслідками якої було заведено спадкову справу № 440.

Вказані вище обставини підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом виданим 16.11.2001 року та зареєстрованим в реєстрі за № 1610.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Суд вважає, що оскільки для ОСОБА_6, як члену колгоспного двору належала 1/3 частка садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 тому право на цю частку перейшло до ОСОБА_7, як спадкоємця після її смерті.

В суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

На день своєї смерті вона була зареєстрована та проживала в с. Країв Острозького району Рівненської області разом з своїми племінниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Дані обставини підтверджуються довідкою Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області № 2111 від 03.07.2014 року.

Після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_9 було подано до Острозької районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, за наслідками якої було заведено спадкову справу № 247. ОСОБА_9 була рідною сестрою ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_5 виданим 18.04.1970 року, відповідно до якого батьком ОСОБА_5 зазначений ОСОБА_12, а матір'ю ОСОБА_13, що підтверджується актовим записом № 74 від 18.04.1970 року та свідоцтвом про народження ОСОБА_9 НОМЕР_6.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

В суді встановлено, що 01.11.2005 року ОСОБА_9, як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_5 державним нотаріусом Острозької районної державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстроване в реєстрі за № 1999), на частину спадкового майна, а саме на право на земельну частку (пай), посвідченого Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0037645 виданого 26.03.1997 року Острозькою райдержадміністрацією на ім'я ОСОБА_5

Вказані вище обставини підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом виданим 01.11.2005 року та зареєстрованим в реєстрі за № 1999.

Згідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Суд вважає, що оскільки для ОСОБА_5, як члену колгоспного двору належала 1/3 частка садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, тому право на таку частку перейшло до ОСОБА_9, як спадкоємця після її смерті.

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 (актовий запис № 38 від 20.07.2013 року)., який був двоюрідним дядьком позивачки.

На день своєї смерті він проживав в с. Країв Острозького району Рівненської області і був там зареєстрований.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

В суді встановлено, що позивачка спадкоємцем п'ятої черги за законом після смерті ОСОБА_7

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Суд вважає, що оскільки для ОСОБА_7, як члену колгоспного двору та як спадкоємцю після смерті ОСОБА_6 належали 2/3 частки садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, тому право на таку частку переходить до позивачки, як спадкоємця після його смерті.

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_9 (актовий запис № 64 від 28.11.2013 року).

За життя вона склала заповіт посвідчений приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_11 та який зареєстрований в реєстрі за № 1073, за яким все своє майно заповіла ОСОБА_3

На день смерті заповідача - ОСОБА_9 заповіт змінено чи скасовано не було, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 36103249 видана 16.12.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

На день своєї смерті ОСОБА_9 проживала без реєстрації в с. Країв Острозького району Рівненської області разом з ОСОБА_8, що підтверджується довідкою Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області № 2110 від 03.07.2014 року.

Після смерті ОСОБА_9 позивачкою було подано до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_11 заяву про прийняття спадщини за наслідками якої було заведено спадкову справу № 128 за 2014 рік. Спадкоємцем за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_11 22.10.2013 року за реєстром № 1073, після смерті ОСОБА_9 є ОСОБА_3 Ці обставини підтверджуються довідкою приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_11 № 146/02-14 від 17.07.2014 року та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 36103368 виданим 16.12.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Суд вважає, що оскільки для ОСОБА_9, як спадкоємцю після смерті ОСОБА_5, належала 1/3 частка садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 тому право на таку частку переходить до позивачки як спадкоємця після її смерті.

В суді встановлено, що на даний час позивачка здійснює догляд за садибним житловим будинком з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, обробляє земельну ділянку, що підтверджується довідкою Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області № 2113 від 03.07.2014 року.

Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 147/02-14 від 17.07.2014 року вбачається, що позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину майно в зв'язку з відсутністю правовстановлювальних документів.

Крім того, в суді встановлено, що і при зверненні до Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області про видачу свідоцтва про право власності на садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями на ім'я ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцем після смерті якої була ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, спадкоємцем після смерті якої є позивачка було відмовлено.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється в разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Згідно частини 4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент зі смертю власника, що перешкоджає реєстрації за позивачкою права власності на спадкове майно, однак відповідно до вимог чинного законодавства вона має право на спадщину після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_9

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11,16,25,328,381,1216, 1218,1223,1233,12651268 ЦК України, ст.ст. 123, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.), ст.ст. 10, 11, 25, 61, 212, 214-215, 218 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_7, право приватної власності на 2/3 частки садибного житлового будинку (А-1), що складається з: коридору - 1-1, кладової - 1-2, кухні - 1-3, житлової - 1-4, житлової - 1-5, житлової - 1-6, загальною площею 62,0 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., вартістю 61 223 грн., та господарсько-побутових будівель: прибудови - а - вартістю 7 705 грн., ганку - а-1 - вартістю 368 грн., сараю - Б - вартістю 62 723 грн., колодязя - К - вартістю 1 009 грн., вбиральні - В - вартістю 1 045 грн., всього загальною вартістю 134 073 грн., що розташовані в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_9, право приватної власності на 1/3 частку садибного житлового будинку (А-1), що складається з: коридору - 1-1, кладової - 1-2, кухні - 1 3, житлової - 1-4, житлової - 1-5, житлової - 1-6, загальною площею 62,0 кв.м., житловою площею 38,4 кв.м., вартістю 61 223 грн., та господарсько-побутових будівель: прибудови - а - вартістю 7 705 грн., ганку - а-1 - вартістю 368 грн., сараю - Б - вартістю 62 723 грн., колодязя - К - вартістю 1 009 грн., вбиральні - В - вартістю 1 045 грн., всього загальною вартістю 134 073 грн., що розташовані в АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуГуц Ф.Л.