Ухвала суду № 39919249, 28.07.2014, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2506/6419/2012

Провадження № 1-в/750/167/14

У Х В А Л А

28 липня 2014 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Стебліни А.В.

секретаря Бублик Т.В.

за участю прокурора Федосієнко І.І.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові провадження за заявою захисника ОСОБА_1 про застосування амністії відносно засудженої

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Чернігова, українки, громадянки України, заміжньої, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, з базовою вищою освітою, не працюючої, не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

на підставі Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 р.

В С Т А Н О В И В :

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.12.2012 року ОСОБА_2 засуджена за ч. 3 ст. 307; ч. 2 ст. 306; ч. 2 ст. 307; ч. 2 ст. 309, 70 КК України до дев'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, та з позбавленням права обіймати посади в установах, організаціях та підприємствах незалежно від форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки. Даним вироком ОСОБА_2 зараховано у строк відбуття покарання період перебування у ІТТ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області з 06.04.2012 року по 09.04.2012 року.

Вказаний вище вирок ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 28.03.2013 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2014 року вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.12.2012 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 28.03.2013 року щодо ОСОБА_2 змінено і їй пом'якшено покарання за ч. 3 ст. 307; ч. 2 ст. 307; ч. 2 ст. 306; ч. 2 ст. 309, ст. 69, 70 КК України до шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в установах, організаціях та підприємствах незалежно від форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом та з конфіскацією майна.

21.07.2014 року до Деснянського районного суду м. Чернігова звернулась захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 з заявою про застосування амністії, в якій просить застосувати до ОСОБА_2 положення ст.ст. 8, 14 Закону України «Про амністію у 2014 році», скоротивши наполовину невідбуту нею частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.12.2012 року зі змінами згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2014 року, визначивши їй новий строк покарання, а також звільнити її від відбування додаткового покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади в установах, організаціях та підприємствах незалежно від форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом.

Засуджена ОСОБА_2 у своїй нотаріально посвідченій заяві на адресу суду просить застосувати до неї Закон України «Про амністію у 2014 році» та на підставі ст.ст. 8 цього Закону скоротити їй наполовину невідбуту частину покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.12.2012 року зі змінами згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2014 року, визначивши новий строк покарання, а також звільнити її від відбування додаткового покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади в установах, організаціях та підприємствах незалежно від форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом.

Захисник у судовому засіданні підтримала свою заяву і просила її задовольнити.

Прокурор висловив думку щодо можливості застосування до засудженої ОСОБА_2 ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році», скоротивши їй наполовину основне покарання у вигляді позбавлення волі, а в частині задоволення заяви щодо звільнення її від додаткового покарання просив відмовити.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення захисника та думку прокурора, вважає, що заява про застосування амністії підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, КК України та цього Закону.

Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року набув чинності 19.04.2014 року.

Згідно ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарання, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» передбачено скорочення наполовину невідбутої частини покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону.

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі № 233-757/04/4-14 від 26.05.2014 року «Про деякі питання застосування амністії у 2014 році з урахуванням останніх законодавчих змін», дія ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» розповсюджується на засуджених за вчинення злочинів будь-якої тяжкості, в тому числі й тяжких та особливо тяжких, незалежно від строку відбутого ними покарання, за умови, що ці особи не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону.

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.12.2012 року в частині зарахування у строк відбуття покарання засудженої ОСОБА_2 час перебування її у ІТТ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області з 06.04.2012 року по 09.04.2012 року залишено в силі.

Згідно вимог ст. 11 Закону України «Про амністію у 2014 році» особам, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання чинності цим Законом.

На день набуття Закону України «Про амністію у 2014 році» законної сили, а саме 19.04.2014 року невідбута частина покарання засудженої ОСОБА_2 складає п'ять років одинадцять місяців і двадцять вісім днів.

Встановлено, що ОСОБА_2 не підлягає звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 Закону України «Про амністію у 2014 році».

За таких підстав, суд вважає за можливе скоротити наполовину невідбуту частину основного покарання засудженій ОСОБА_2, яке призначене за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.12.2012 року зі змінами згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2014 року, до позбавлення волі на строк два роки одинадцять місяців двадцять вісім днів в силу ст.ст. 6, 11 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Обставини, передбачені ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», які б виключали можливість застосування амністії щодо засудженої ОСОБА_2 судом не встановлені.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність усіх підстав для задоволення заяви про застосування амністії щодо засудженої ОСОБА_2 в частині основного покарання.

Що стосується звільнення ОСОБА_2 від додаткового покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади в установах, організаціях та підприємствах незалежно від форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом, то в цій частині, заява про застосування до неї амністії задоволенню не підлягає, оскільки при прийнятті рішення щодо скорочення строку відбування основного покарання, вирішення питання про звільнення від додаткового покарання не передбачено.

Керуючись ст.ст. 369-372, 376, 537, 539 КПК України, ст.ст. 74, 85, 86 КК України, ст.ст. 6, 9, 11 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року суд -

У Х В А Л И В :

Заяву захисника ОСОБА_1 про застосування амністії до засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2 ст.ст. 6, 11 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року та скоротити наполовину невідбуту частину основного покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.12.2012 року зі змінами згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.04.2014 року у виді позбавлення волі п'ять років одинадцять місяців і двадцять вісім днів.

Встановити невідбуту частину покарання засудженій ОСОБА_2 два роки одинадцять місяців двадцять вісім днів.

В частині застосування до засудженої ОСОБА_2 Закону України «Про амністію у 2014 році» щодо звільнення її від додаткової міри покарання у вигляді позбавленням права обіймати посади в установах, організаціях та підприємствах незалежно від форм власності, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки з конфіскацією коштів, одержаних злочинним шляхом - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області протягом семи днів з дня її оголошення через суд, який ухвалив судове рішення.

Суддя А.В. Стебліна