Ухвала суду № 39918754, 28.07.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/293/2014(м)

264/5674/13-ц

Категорія 59 Головуючий 1 інстанції Пустовойт Т.В.

Суддя-доповідач Ткаченко Т.Б.

У х в а л а

Іменем України

23 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі :

Головуючого - Ткаченко Т.Б.,

Суддів - Песоцької Л.І., Мальцевої Є.Є.,

При секретарі - Бєльченко Б.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції на ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 грудня 2013 року у справі за скаргою публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2013 року публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») звернулось зі скаргою на дії державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції (далі Іллічівський ВДВС ММУЮ або ВДВС), посилалось на те, що 28 листопада 2013 року підприємством отримано постанову ВДВС від 18 листопада 2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 40768598 по примусовому виконанню судового наказу № 264/5674/13-ц, виданого Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 627,29 грн. та судового збору 114,7 грн. Постанову державним виконавцем винесено на підставі ст.18, п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у виконавчому документі індивідуального ідентифікаційного номеру або номеру і серії паспорту боржника. Просило визнати дії державного виконавця ВДВС та постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 40768598 від 18 листопада 2013 року незаконними, зобов'язати ВДВС усунути допущені порушення Закону України «Про виконавче провадження» шляхом скасування даної постанови.

Ухвалою Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 грудня 2013 року скаргу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця задоволено.

Визнано дії державного виконавця Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Андрієнко І.А. по винесенню постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню судового наказу №264/5674/13-ц, виданого 01.08.2013 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області, неправомірними.

Визнано незаконною постанову серії ВП № 40768598, винесену 18.11.2013 року державним виконавцем Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Андрієнко І.А. про відмову у прийнятті до провадження та відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню судового наказу №264/5674/13-ц, виданого 01.08.2013 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області.

Зобов'язано Іллічівський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції усунути допущені порушення закону шляхом скасування постанови серії ВП №40768598, винесеної державним виконавцем Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Андрієнко І.А. 18.11.2013 року про відмову у прийнятті до провадження та відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню судового наказу №264/5674/13-ц, виданого 01.08.2013 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» в особі Приазовських електричних мереж заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 627,29грн., судового збору в сумі 114,70грн.

В апеляційній скарзі Іллічівський ВДВС ММУЮ просить ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 грудня 2013 року скасувати, відмовити у задоволенні скарги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця та визнати дії останнього та постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження законними, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності представника Іллічівського ВДВС ММУЮ та ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи. Із заявою про відкладення розгляду справи до суду не звернулись.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши у межах апеляційного оскарження матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи скаргу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на дії державного виконавця Іллічівського ВДВС ММУЮ Андрієнко І.А., суд виходив з того, що приписами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені вимоги щодо виконавчого документу, зазначення яких є як обов'язковими так і такими, що ідентифікують стягувача та боржника (якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ) чи можуть сприяти примусовому виконанню виконавчого документу.

Суд прийшов до висновку, що відсутність ідентифікаційного номера боржника і повної дати народження у судовому наказі, які не були відомі суду під час розгляду справи, не є обставиною, яка надала б державному виконавцю підстави для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, передбаченою ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитись.

У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 103 ЦПК України судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України й ч. 1 ст. 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до п. 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частина 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено й індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом із тим п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Тому відсутність у виконавчому листі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2013 року Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області у справі № 264/5674/13-ц був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 627,29 грн. та витрати по оплаті судового збору у сумі 114 грн.70 коп. (а.с.8).

Судовий наказ у відношенні ОСОБА_2 надійшов 15 листопада 2013 року на примусове виконання до Іллічівського ВДВС ММУЮ.

Постановою головного державного виконавця Андрієнко І.А. від 18 листопада 2013 року ВП № 40768598 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання даного судового наказу про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 з тих підстав, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не вказано індивідуальний ідентифікаційний номер боржника та дата його народження (а.с.14).

У відповідності з ч. 2 ст. 102 ЦПК України, яка визначає судову процедуру розгляду заяв про видачу судового наказу, суддя видає судовий наказ без проведення судового засідання і виклику стягувача і боржника. Отже, у виданому судовому наказі зазначаються відомості, передбачені ст. 103 ЦПК України. Крім того, згідно зі ст.32 Конституції України, ст.302 ЦК України ніхто без згоди особи не може збирати та поширювати конфіденційну інформацію про неї чи її персональні дані. Право ж стягувача на стягнення боргу не може залежати від волі боржника.

Таким чином, державним виконавцем не було враховано, що в суду чи заявника відсутні можливості без згоди боржника, який не викликався до суду, отримати дані, про які в своїй постанові зазначив державний виконавець.

Посилання в постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження на положення ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», не можна визнати обґрунтованим, оскільки судовий наказ містить основні його реквізити, передбачені ч. 2 ст. 103 ЦПК України, дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання, судовий наказ підписаний суддею, скріплений гербовою печаткою.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за відсутності ідентифікаційного коду та дати народження боржника є неправомірними.

Керуючись ст. 307, ст. 312 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Б.Ткаченко

Судді Л.І.Песоцька

Є.Є.Мальцева