Постанова № 39918476, 16.07.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Справа № 922/79/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Хомякова А.Л., Лисенко І.Е.,

відповідача - Щастливець Є.О., Шуть О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1545 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 19.05.14 у справі

за позовом ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", м. Харків,

до Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії", м. Харків,

про стягнення 118 837,43 грн.

та за зустрічним позовом Державної установи "Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії", м. Харків,

до ПАТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", м. Харків,

про визнання договору виконаним в обсязі 14,38% від загального обсягу та припиненим,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство „Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача за первісним позовом - Державної установи „Державний науково-дослідний інститут основної хімії" про стягнення 118 837,43 грн., з яких: сума боргу 110 236,00 грн., сума інфляційних 881,89 грн., 3% річних 7 719,54 грн. та просить суд покласти на відповідача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 376,75 грн. Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом зобов'язань за договором №12/1-Д від 16.06.2011р. в частині повної та своєчасної оплати робіт згідно п.3.2.2 договору №12/1-Д від 16.06.2011р., в зв'язку з чим, окрім суми боргу, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України відповідачу за первісним позовом нараховані інфляційні та 3% річних, в якості правових підстав вказує на норми ст.ст. 526, 625 ЦК України та ст.193 ГК України.

Відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" про часткове виконання та припинення договору(вх. №2682 від 27.01.2014р.), згідно якої просить суд визнати договір №12/1-Д від 16.06.2011р. на виконання проектних робіт по розробленню робочої документації «Промислової котельні. Котельні та вугледробильного відділення (16-4.1-АР, КМ та 16-4.4-АР, КЖ, КМ), части АР, КЖ, КМ (надземна частина), розрахунки каркаса» виконаним у обсязі 14,38% від загального об'єму договору, внаслідок чого Публічне акціонерне товариство «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» має укласти з Державною установою «Державний науково - дослідний і проектний інститут основної хімії» акт приймання-передавання робіт, передбачений п. 3.1.2 та п.6.1 договору, в якому має бути зазначено, що відповідач передав у 1 примірнику технічну (проміжну) документацію: 16-4.1-АР а.а. 2…10; 16-4.1-КМ а.а. 4…9, 14…16, 61, 67; 16-4.4-КМ а.а. 3, 4; чим сторони припиняють обов'язки за договором, яка була прийнята ухвалою суду від 28.01.2014р. до спільного розгляду з первісним позовом.

Також відповідач за зустрічним позовом звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог №юр-139 від 05.02.104р. (вх. №4095 від 06.02.2014р.), в якій просить суд визнати договір від 16.06.2011 № 12/1-Д на виконання проектних робіт по розробленню робочої документації «Промислової котельні. Котельні та вугледробильного відділення (16-4.1-АР, КМ та 16-4.4-АР, КЖ, КМ), части АР, КЖ, КМ (надземна частина), розрахунки каркаса» виконаним у обсязі 19,25 % від загального об'єму договору, внаслідок чого Публічне акціонерне товариство «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» має укласти з Державною установою «Державний науково - дослідний і проектний інститут основної хімії» акт приймання-передавання робіт, передбачений п. 3.1.2 та п.6.1 договору, в якому має бути зазначено, що відповідач виконав роботу у обсязі 19,25 % та передав у 1 примірнику технічну документацію: 16-4.1-АР а.а. 2…10; 16-4.1-КМ а.а. 4…9, 14…16, 61, 67; 16-4.4-КМ а.а. 3, 4; 16-4.4-АР а.а. 1…9; згідно чого зобов'язання за договором припиняються, яка була прийнята ухвалою суду від 11.02.2014р. до спільного розгляду с первісним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.05.2014 року (суддя Прохоров С.А.) первісні позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Державної установи „Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії" на користь Публічного акціонерного товариства „Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" 110 236,00 грн. основного боргу, 881,89 грн. інфляційних витрат, 7 719,54 грн. 3% річних та 2 376,75 грн. судового збору. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Відповідач за первісним позовом із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати.

В судовому засіданні представники відповідача за первісним позовом апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Крім того, відповідачем за первісним позовом заявлено клопотання про призначення по справі судової експертизи з метою встановлення дійсного обсягу робіт, що були виконані позивачем на час укладання протоколу від 19.08.2011 року до договору №12/1-Д від 16.06.2011 року.

Позивач за первісним позовом у відзиві та його представники в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

16.06.2011р. між позивачем за первісним позовом, як виконавцем, та відповідачем за первісним позовом, як замовником, укладено договір №12/1-Д, згідно якого виконавець зобов'язаний власними або залученими силами та засобами в рахунок ціни договору виконати та передати замовнику усі роботи про проектуванню об'єкта в обсязі, передбаченому даним договором, додатками та доповненнями до договору, в установлені договором строки. Згідно цього договору замовник зобов'язаний своєчасно прийняти виконані виконавцем роботи по проектуванню об'єкта, в повному обсязі і своєчасно оплатити рахунки, що виставлені виконавцем.

Згідно статті 1 Договору №12/1-Д від 16.06.2011р. дано визначення деяким термінам, зокрема:

об'єкт - „Будівництво заводу кальцинованої соди потужністю 400 тис. тон в рік у Республіці Казахстан";

роботи - виконання проектних робіт по розробці робочої документації „Промислова котельна. Котельна та вугольнодробильне відділення (16-4.1-АР, КЖ, КМ і 16-4.4-АР, КЖ, КМ) частини АР, КЖ, КМ (надземна частина), розрахунки каркаса".

За своєю правовою природою договір №12/1-Д від 16.06.2011р. є договором підряду, з огляду на норму ч.1 ст.837 ЦК України, якою встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, та норму ч.1 ст.887 ЦК України, якою встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 договору №12/1-Д від 16.06.2011р. передбачено порядок розрахунків та встановлено, що замовник протягом 5 банківських днів після підписання цього договору перераховує на поточний рахунок виконавця аванс у розмірі 20% від загальної вартості по договору у сумі 55 118,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.06.2011р. на виконання підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 договору №12/1-Д від 16.06.2011р. відповідач за первісним позовом перерахував на поточний рахунок позивача за первісним позовом грошові кошти у сумі 55 118,00 грн.

Відповідно до підпункту 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 договору №12/1-Д від 16.06.2011р. передбачено другий етап оплати робіт за договором та встановлено, що замовник перераховує на поточний рахунок виконавця аванс у розмірі 40% від загальної вартості по договору у сумі 110 236,00 грн. протягом 5 банківських днів після пред'явлення виконавцем виконаних робіт по договору в обсязі 60%, засвідченого протоколом, підписаним повноважними представниками сторін.

Аналіз даного положення договору дозволяє дійти висновку, що єдиною правовою підставою виникнення зобов'язань відповідача за первісним позовом щодо перерахування на поточний рахунок позивача за первісним позовом авансу у розмірі 40% від загальної вартості по договору у сумі 110 236,00 грн. є факт пред'явлення позивачем за первісним позовом виконаних робіт по договору в обсязі 60%, засвідченого протоколом, підписаним повноважними представниками сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що 19.08.2011р. позивачем за первісним позовом було пред'явлено відповідачу за первісним позовом виконані роботи по договору №12/1-Д від 16.06.2011р. а саме: - Котельна (16-4.1): 16-4.1 - АР л.л. 2-10. Поверхові плани, розрізи, фасади, фрагменти планів; 16-4.1 - КЖ-1 л.л. 1-14. Схеми розташувань желізобітонних конструкцій, конструкцій фундаментів каркасу; 16-4.1 - КМ-1 л.л. 4-9, 14-16, 61, 67. Схеми розташувань металоконструкцій балок перекриття, покриття. колон каркасу, зв'язків, конструкції каркасу та фахверкових колон; - Вугольнодробильне відділення (16-4.4): 16-4.4 - АР л.л. 1-9. Плани, розрізи, фасади, вузли; 16-4.4 - КМ л.л. 3,4. Схеми розташування металоконструкцій балок перекриття, покриття, колон каркаса, зв'язків, конструкції каркаса.

Факт пред'явлення виконаних робіт по договору №12/1-Д від 16.06.2011р. засвідчений протоколом розгляду проектних робіт АТ „НТІ ТТР" об'єктів промислової котельні у складі заводу кальцинованої соди потужністю 400 тис. тон в рік в Республіці Казахстан від 19.08.2011р., який підписаний з боку ДУ «НІОХІМ» заступником директора по проектній роботі Кузенко Ю. М., головним інженером проекту Єрьоменко В. П. та затверджений директором Вєлієвим Е. І., з боку АТ «НТІ ТТР» - Віце-президентом по архітектурній діяльності та проектуванню Лисенко І. Е.

Згідно вказаного протоколу позивач за первісним позовом та відповідач за первісним позовом зафіксували той факт, що станом на 19.08.2011р. позивачем за первісним позовом виконані проектні роботи по об'єктам та спорудам промислової котельні в обсязі 60%, а саме: - Котельна (16-4.1): 16-4.1 - АР л.л. 2-10. Поверхові плани, розрізи, фасади, фрагменти планів; 16-4.1 - КЖ-1 л.л. 1-14. Схеми розташувань желізобітонних конструкцій, конструкцій фундаментів каркасу; 16-4.1 - КМ-1 л.л. 4-9, 14-16, 61, 67. Схеми розташувань металоконструкцій балок перекриття, покриття. колон каркасу, зв'язків, конструкції каркасу та фахверкових колон; - Вугольнодробильне відділення (16-4.4): 16-4.4 - АР л.л. 1-9. Плани, розрізи, фасади, вузли; 16-4.4 - КМ л.л. 3,4. Схеми розташування металоконструкцій балок перекриття, покриття, колон каркаса, зв'язків, конструкції каркаса.

Відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем за первісним позовом не надано доказів пред'явлення до позивача за первісним позовом претензій щодо якості пред'явлених робіт згідно протоколу розгляду проектних робіт АТ „НТІ ТТР" об'єктів промислової котельні у складі заводу кальцинованої соди потужністю 400 тис. тон в рік в Республіці Казахстан від 19.08.2011р. робіт.

З огляду на зазначене,підписавши вказаний протокол відповідач за первісним позовом втратив право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі у відповідності до приписів ч.1 ст.853 ЦК України.

Колегія суддів вважає безпідставним твердження відповідача за первісним позовом щодо порушення позивачем за первісним позовом термінів здачі робіт та передачу виконаних робіт в обсязі 19,25% поза межами строку дії договору №12/1-Д від 16.06.2011р., з огляду на п.12.1 договору №12/1-Д від 16.06.2011р., яким передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання та згідно п.12.2 цього договору залишається в силі до повного виконання сторонами їх зобов'язань по цьому договору. Крім того, як вже зазначалося підписавши протокол розгляду проектних робіт АТ „НТІ ТТР" об'єктів промислової котельні у складі заводу кальцинованої соди потужністю 400 тис. тон в рік в Республіці Казахстан від 19.08.2011р. відповідач за первісним позовом втратив право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі у відповідності до приписів ч.1 ст.853 ЦК України.

Отже суд дійшов висновку про безпідставність твердження відповідача за первісним позовом про те, що позивачем за первісним позовом виконано роботи по договору №12/1-Д від 16.06.2011р. в обсязі 19,25%.

За таких обставин протокол розгляду проектних робіт АТ „НТІ ТТР" об'єктів промислової котельні у складі заводу кальцинованої соди потужністю 400 тис. тон в рік в Республіці Казахстан від 19.08.2011р. є належним та допустимим доказом в розумінні ст.34 ГПК України, що підтверджує факт належного виконання позивачем за первісним позовом зобов'язань по договору №12/1-Д від 16.06.2011р. та наявність заборгованості відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом по договору №12/1-Д від 16.06.2011р. у розмірі 110 236,00 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення суми інфляційних у розмірі 881,89 грн. та 3% річних у розмірі 7 719,54 грн.

Отже, місцевий господарсткий суд дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення 118 837,43 грн., з яких: сума боргу 110 236,00 грн., сума інфляційних 881,89 грн., 3% річних 7 719,54 грн. правомірними, обґрунтованими та такими що підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

Розглянувши зустрічну позовну заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Проаналізувавши позовні вимоги позивача за зустрічним позовом колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що чинне законодавство не встановлює такого способу захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи, який відповідав би заявленим позовним вимогам позивачем за зустрічним позовом. Зазначена вимога не може бути предметом спору та розглядатися самостійно. Це юридичний факт, який може бути лише проміжним предметом доказування у спорі про право цивільне і застосовуватися лише разом із способами захисту права, які є дійсно передбаченими законом чи договором.

Вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для застосування обраного позивачем за зустрічним позовом способу захисту права і унеможливлює задоволення зустрічного позову в частині такого предмета.

Відповідно до п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування ГПКУ судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договорам способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Крім того, висновок суду про обґрунтованість позовних вимог позивача за первісним позовом виключає можливість задоволення зустрічних позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд правомірно вважав, що у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.

Щодо заявленого представниками відповідача за первісним позовом клопотання про призначення судової експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 1 сттатті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до сттатті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування

Клопотання про проведення первинної будівельно-технічної експертизи залишається без задоволення колегією суддів, оскільки представники відповідача за первісним позовом не навели жодного доказу, які ставили б під сумнів дійсність протоколу розгляду проектних робіт АТ „НТІ ТТР" об'єктів промислової котельні у складі заводу кальцинованої соди потужністю 400 тис. тон в рік в Республіці Казахстан від 19.08.2011р., яким підтверджено факт виконання 60% робіт по Договору №12/1-Д від 16.06.2011р. та їх пред'явлення ДУ „НІОХІМ".

За своєю правовою природою протокол розгляду проектних робіт АТ „НТІ ТТР" об'єктів промислової котельні у складі заводу кальцинованої соди потужністю 400 тис. тон в рік в Республіці Казахстан від 19.08.2011р. є правочином, який підписаний повноважними представниками сторін, що є кваліфікованими спеціалістами у галузі проектних робіт.

Даний протокол є дійсним, жодних зауважень, щодо якості виконаних АТ „НТІ ТТР" робіт, факт виконання яких був ним зафіксований, від ДУ „НІОХІМ" не надходило.

Таким чином, що заявлене позивачем за зустрічним позовом клопотання не спрямоване на з'ясування обставин справи, які входять до предмету доказування по даній справі.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючтсь статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.05.2014 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15.07.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.