Постанова № 39918431, 16.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2014 р. Справа№ 910/17074/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Власова Ю.Л.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Пась М.П.

за участю представників:

від апелянта: не з'явились

від позивача: Косинська О.М. за дов. №7/26-11/2205/05 від 22.05.2014

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2014 у справі №910/17074/13 (головуючий суддя: Ярмак О.М.,судді: Ващенко Т.М., Трофименко Т.Ю.)

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про приведення до попереднього стану самочинно реконструйованих нежитлових приміщень.

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про приведення до попереднього стану самочинно реконструйованих нежитлових приміщень.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2014 у справі № 910/17074/13 (головуючий суддя: Ярмак О.М., судді: Ващенко Т.М., Трофименко Т.Ю.) позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачем самовільним виконанням будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень АДРЕСА_1 після реконструкції з влаштуванням прибудови та вхідної групи без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку, було допущено істотне порушення будівельних норм і правил, а тому настають правові наслідки передбачені ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на думку апелянта, станом на день проведення Позивачем перевірки, нежитлові приміщення відповідача були належним чином прийняті в експлуатацію, а записи у документації БТІ про відсутність у відповідача дозволу на перепланування належних йому приміщень - втратили актуальність, про що є всі необхідні документи. Також апелянт зазначає, що Позивачем ніяким іншим чином, із додаванням необхідних документів, не доведено неправомірності здійснення відповідачем перепланування належних йому приміщень та прибудови до них балкону.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю.

На підставі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, згідно п.2.1. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012, розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 для розгляду даної апеляційної скарги Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3 сформовано колегію суддів у складі: Шаптала Є.Ю. (головуючий), судді: Гончаров С.А., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 колегією суддів у складі: головуючий суддя: Шаптала Є.Ю., судді: Гончаров С.А., Самсін Р.І. прийнято вказану апеляційну скаргу, порушено апеляційне провадження у справі № 910/17074/13, розгляд справи призначено на 16.04.2014.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2014, у зв'язку з перебуванням судді Самсіна Р.І. на лікарняному, сформовано для розгляду даної апеляційної скарги колегію суддів у складі: Шаптала Є.Ю. (головуючий), судді: Власов Ю.Л., Гончаров С.А.

В судовому засіданні 16.04.2014 по справі оголошено перерву до 27.05.2014.

В судовому засіданні 27.05.2014 по справі оголошено перерву до 11.06.2014.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, справу № 910/17074/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власова Ю.Л., Гончарова С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014 справу № 910/17074/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власова Ю.Л., Гончарова С.А., розгляд справи призначено на 16.07.2014.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014, враховуючи вихід судді Шаптали Є.Ю. з лікарняного, керуючись ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, справу № 910/17074/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Шаптала Є.Ю., судді: Власова Ю.Л., Гончарова С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 справу № 910/17074/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Шаптала Є.Ю., судді: Власов Ю.Л., Гончаров С.А.

В судове засідання 16.07.2014 апелянт свого представника не направив, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2014 заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2014 без змін.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника апелянта за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 26.10.2007 № 56 утворено її територіальний орган - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, а наказом від 24.02.2009 № 28 затверджено Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Згідно з п. 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 317, 19.11.07 основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль).

11.02.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Лисаком С.Ф. на підставі направлення заступника начальника Інспекції на проведення позапланової перевірки № б/н від 06.02.2013р., було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_3 щодо обєкта будівництва: імідж-студія "ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1.

За результатами вищевказаної перевірки 11.02.2013 було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначено, що головним державним інспектором встановлено наступне: ФОП ОСОБА_3 експлуатує самовільно реконструйовані нежитлові приміщення АДРЕСА_1, після реконструкції з влаштування прибудови та вхідної групи без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Категорія складеності об'єкта - ІІІ на підставі класу наслідків такого об'єкта будівництва відповідно до ДБН А.2.2-3:2012. Склад та зміст проектної документації на будівництво", ДБН В.1.2-14:2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель споруд будівельних конструкцій та основ".

Також, за результатами перевірки 11.02.2013, враховуючи вищенаведене позивачем було складено припис з наступними вимогами: 1) з 12.02.2013 заборонити експлуатацію нежитлових приміщень АДРЕСА_1 до усунення допущеного правопорушення; 2) усунути порушення вимог містобудівного законодавства у встановленому законодавством порядку в термін до 31.03.2013.

Листом №7/26-11/2002/02/1-Пд від 20.02.2013 позивач викликав ФОП ОСОБА_3 до інспекції для розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності на 28.02.2013.

28.02.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу №1 Лисаком С.Ф. складено протокол про правопорушення у сфері містобудування.

Листом № 7/26-113/2802/02/1-Пд від 28.02.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача протокол від 28.02.2013 та одночасно повідомив відповідача про те, що розгляд справи про правопорушення відбудеться 12.03.2013.

12.03.2013 заступником начальника Інспекції Алєксєєнко І.О. за результатом розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності на підставі акту перевірки від 11.02.2013, припису від 11.02.2013р., протоколу від 28.02.2013 винесено постанову № 68/13 про накладення штрафу на відповідача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 103 230,00 грн.

15.03.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу № 1 Управління контролю будівництва об'єктів Інспекції Лисаком С.Ф. на підставі направлення для проведення перевірки від 15.03.2013 було проведено позапланову перевірку виконання ФОП ОСОБА_3 вимог припису від 11.02.2013 та встановлено невиконання відповідачем вимог припису від 11.02.2013, а саме: ФОП ОСОБА_3 продовжує використовувати нежилі приміщення АДРЕСА_1 без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку, чим порушено п.3 ч. 4ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". За результатом вказаної перевірки позивачем було складено акт перевірки від 15.03.2013 та винесено новий припис від 16.03.2013, в якому запропоновано усунути виявлені порушення в термін до 29.03.2013.

Листом № 7/26-17/2103/02/1 від 21.03.2013 ФОП ОСОБА_3 було викликано на 29.03.2013 до інспекції для розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності.

10.04.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу № 1 Лисаком С.Ф. складено протокол про правопорушення у сфері містобудування, в якому встановлено невиконання позивачем вимог припису Інспекції від 11.02.2013 та призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудування на 23.04.2013.

Листом № 7/26-78/1204/02/1 від 12.04.2013 позивач надіслав на адресу відповідача протокол від 10.04.2013 та одночасно повідомив відповідача про те, що розгляд справи про правопорушення відбудеться 23.04.2013.

23.04.2013 заступником начальника Інспекції Алєксєєнком І.О. за результатом розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі акту перевірки від 15.03.2013, припису від 11.02.2013, припису від 16.03.2013, протоколу від 10.04.2013, винесено постанову № 123/13/1, якою ФОП ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 11 470,00 грн.

21.06.2013 за результатами позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3 дотримання вимог припису від 16.03.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу № 1 Лисаком С.Ф. складено акт перевірки, в якому встановлено, що вимоги припису Інспекції від 16.03.2013 відповідачем не виконані, а саме виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не усунені, чим порушено підпункт а п. 3 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У зв'язку із невиконанням відповідачем у добровільному порядку вимог приписів Інспекції від 11.02.2013 та від 16.03.2013, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати ФОП ОСОБА_3 привести до попереднього стану самовільно реконструйовані нежитлові приміщення АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту прав споживачів будівельної продукції, здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд, який забезпечує Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності", проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

У відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно із ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Наведеними нормами передбачається, що для здійснення будівельних робіт законодавець встановлює обов'язковість наявності документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та затвердженої проектної документації.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (ч. ч. 1, 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідач здійснює експлуатацію самовільно реконструйованих нежитлових приміщень АДРЕСА_1, після реконструкції з влаштуванням прибудови та вхідної групи без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Однак, апелянт проти доводів позивача заперечує вказуючи на те, що за розпорядженням Подільської районної у м.Києві державної адміністрацією № 1330 від 07.12.2004 надано дозвіл на влаштування балкону в приміщені АДРЕСА_1, яке в подальшому за розпорядженням КМДА від 30.05.2006р. було переведена у нежиле приміщення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи відповідач погодився з тим, що, протягом 2004-2006 ним було здійснено перепланування квартири без необхідного для цього дозволу, при цьому вказує, що в подальшому ОСОБА_3 отримала дозвіл на відповідне перепланування та за актом від 20.11.2007, який затверджений розпорядженням Подільської районної у м.Києві ради № 2135 від 27.11.2007 прийняла в експлуатацію нежиле приміщення АДРЕСА_1 після перепланування та переобладнання, влаштування (прибудови) балкону.

Відповідачем в якості доказів, що надають право на реконструкцію спірної будівлі, та документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію після проведення реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_1 подано до суду копії розпорядження Подільської районної у м.Києві адміністрації № 1330 від 07.12.2004 "Про надання дозволу на перепланування квартири, влаштування балкону, перепланування нежитлових приміщень, перепланування магазину", розпорядження Київської міської державної адміністрації № 880 від 30.05.2006 "Про переведення жилих приміщень квартири АДРЕСА_1", копію інвентарної справи КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" на квартиру АДРЕСА_1 від 08.09.2006, копії розпоряджень Подільської районної у м.Києві державної адміністрації № 1139 від 16.07.2007 "Про надання дозволу на внутрішнє перепланування нежитлового приміщення АДРЕСА_1, № 2135 від 27.11.2007 "Про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію після внутрішнього перепланування нежитлового приміщення АДРЕСА_1".

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши вищевказані документи, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що такі документи стосуються проведеного у вказаному приміщення відповідача внутрішнього перепланування, влаштування балкону, отримання відповідного дозволу та прийняття об'єкта в експлуатацію після проведення відповідних робіт, але надані документи не підтверджують наявності у відповідача дозволу на проведення саме реконструкції з влаштуванням прибудови та вхідної групи нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 та не підтверджують те, що вказані приміщення після проведеної реконструкції з влаштуванням прибудови та вхідної групи були прийняті в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, при здійсненні будівництва спірних споруд не було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт в порядку, що встановлений Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 № 945/5166 (чинний станом на момент виконання робіт).

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виконані відповідачем роботи з реконструкції та експлуатації після реконструкції здійснювалися за відсутності документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та проектної документації на виконання будівельних робіт з реконструкції, та не були прийняті в експлуатацію після проведеної перебудови (реконструкції), а тому в силу положень ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України таке будівництво є самочинним.

Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем не було виконано припис інспекції про усунення вимог законодавства від 11.02.2013, який в свою чергу, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 у справі № 826/20918/13-а залишено в силі, а також те, що відповідачем не надано належних доказів на спростування наведених у позові обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем самовільно виконані будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень АДРЕСА_1 після реконструкції з влаштуванням прибудови та вхідної групи без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку, чим були допущені істотні порушення будівельних норм і правил, у зв'язку з чим настають правові наслідки передбачені ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що доводи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2014 в справі № 910/17074/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2014 у справі №910/17074/13 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2014 у справі № 910/17074/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/17074/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді Ю.Л. Власов

С.А. Гончаров