Постанова № 39918427, 22.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2014 року Справа № 904/4389/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.,

за участю представників сторін:

від відповідача: Коваленко О.В. представник, довіреність №480 від 17.04.2014р.;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. по справі №904/4389/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про стягнення 241 028, 07 грн.

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" (далі КП "Жовтоводськтепломережа") про стягнення за договором від 30.09.2011р. №14/2306/11 на купівлю-продаж природного газу 3 696 600, 55 грн. основного боргу, 189 276, 90грн. пені, 13 895,79грн. інфляційних втрат, 37 855, 38 грн. 3% річних та 68 820, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2013р. по справі №904/4389/13 позов задоволено частково: стягнуто з КП "Жовтоводськтепломережа" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3 696 600, 55 грн. основного боргу, 77 594, 82 грн. пені, 31 037, 92 грн. 3% річних, 3 705, 83 грн. інфляційних втрат та 67 926, 99 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2013р. у справі №904/4389/13 апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково: рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2013р. у справі №904/4389/13 скасовано в частині зменшення пені. Резолютивна частина рішення викладена в наступній редакції: "Стягнути з КП "Жовтоводськтепломережа" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованість у розмірі 3 696 600, 55 грн., 155 189, 63 грн. пені, 31 037, 92 грн. 3% річних, 3 705, 83 грн. інфляційних, 67 926, 99 грн. судового збору." В іншій частині судове рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2014р. по справі №904/4389/13 касаційні скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та КП "Жовтоводськтепломережа" задоволені частково: рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2013р. у справі №904/4389/13 скасовано в частині вирішення спору щодо стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення та постанова залишені без змін.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. по справі №904/4389/13 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково: стягнуто з КП "Жовтоводськтепломережа" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 186 968, 72 грн. пені, 3 238, 82 грн. збитків від інфляції, 37 391, 74 грн. 3% річних та 658, 31 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням КП "Жовтоводськтепломережа" зобов'язання по оплаті природного газу, поставленого в жовтні - грудні 2012 року за договором №14/2306/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р.

Не погодившись з рішенням суду, КП "Жовтоводськтепломережа" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. по справі №904/4389/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до КП "Жовтоводськтепломережа" в частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання задовольнити частково в розмірі 28 163, 66 грн., зменшивши розмір пені, що підлягає стягненню до 15% від заявленої суми.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що КП "Жовтоводськтепломережа" створене з метою виробництва та забезпечення підприємств, організацій і населення м. Жовті Води тепловою енергією; передача імпортованого природного газу здійснювалась для виробництва теплової енергії для задоволення потреб населення та релігійних організацій; КП "Жовтоводськтепломережа" є єдиним постачальником теплової енергії в м.Жовті Води, споживачем теплової енергії є переважно населення (87, 99%); дебіторська заборгованість споживачів за теплову енергію станом на 31.12.2012р. становить 27 404, 00 грн.; збитковість господарської діяльності відповідача та наявність значної заборгованості споживачів за поставлену енергію свідчать про наявність підстав для зменшення розміру пені на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України; Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією винесені податкові повідомлення-рішення, за якими КП "Жовтоводськтепломережа" повинно сплатити податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності, в розмірі 425 354, 00 грн., а також податок на додану вартість в розмірі 1 526 440, 59 грн., що є непомірно великою сумою для підприємства та ще більше погіршує його фінансовий стан; господарським судом не наведено в рішенні будь-яке обґрунтування відхилення доводів відповідача щодо наявності виключних обставин, які дають право суду зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було повідомлене належним чином (т. 2 а.с.137, 141), відзив на апеляційну скаргу не надано.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

30.09.2011р. позивачем (продавець) та КП "Жовтоводськтепломережа" (покупець) укладено договір №14/2306/11 на купівлю-продаж природного газу, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди №4 від 28.12.2012р., продавець зобов'язався передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 та у 2012-2013 роках імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах договору (п.1.1. договору).

Відповідно п. 3.3 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4 договору).

За п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою №2 від 01.08.2012р. п. 5.2. договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. №14/2306/11 викладено в наступній редакції:

п.5.2. ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 1 091, 00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 1 091, 00 грн., крім того ПДВ - 20% -218, 20 грн., всього з ПДВ - 1 309, 20 грн.

Додатковою угодою №3 від 03.12.2012р. п. 2.1. договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р. №14/2306/11 викладено в наступній редакції: обсяги, що передаються за договором в ІV кварталі 2012р. складають 8 600, 00 тис. куб. м.

Відповідно п. 11.1 договору, з урахуванням додаткової угоди №4 від 28.12.2012р., договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивач протягом жовтня - грудня 2012р. передав відповідачу природний газ на загальну суму 6 687 517, 98 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.01.2013р. за жовтень 2012р. на суму 669 739,59 грн. (за природний газ - 482 138,84 грн., транспортування природного газу - 187 600,75 грн.); від 31.01.2013р. за листопад 2012р. на суму 2 311 941, 16 грн. (за природний газ - 1 664 343, 34 грн., транспортування природного газу - 647 597, 82 грн.); від 31.12.2012р. за грудень 2012р. на суму 3 705 837, 23 грн. (за природний газ - 2 667 795, 19 грн., транспортування природного газу - 1 038 042, 04 грн.).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2013р. у справі №904/4389/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2014р., з відповідача стягнуто заборгованість за поставлений по договору №14/2306/11 протягом жовтня - грудня 2012р. природний газ в сумі 3 696 600, 55 грн.

Порушенням зобов'язання, відповідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

Відповідно п. 7.2 договору, в редакції додаткової угоди №2/3 від 30.11.2012р., у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів за умови їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1 умов договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Господарський суд першої інстанції на підставі аналізу матеріалів справи, умов договору №14/2306/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011р., з урахуванням положень статей 526, 530, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України, статей 199, 343 Господарського кодексу України, приписів п. 1.4., п. 1.9., п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" дійшов вірного висновку про стягнення з КП "Жовтоводськтепломережа" на користь позивача інфляційних втрат в сумі 3 238, 82 грн. за прострочення зобов'язання за листопад 2012 року, нарахованих на індекс інфляції за січень 2013р., 37 391,74 грн. 3% річних та 186 968, 72 грн. пені за загальний період з 15.11.2012р. по 01.04.2013р., оскільки початком прострочення виконання зобов'язання по оплаті є дата наступна за датою визначеною у договорі як дата виконання зобов'язання.

Стосовно доводів скаржника щодо зменшення розміру пені до 15% від заявленої позивачем відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України слід зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідач, звернувшись до суду з проханням зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, не надав доказів щодо винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов'язання, доказів невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Відповідач не розрахувався в повному обсязі за поставлений в жовтні - грудні 2012р. природний газ, чим порушив строки розрахунків, які встановлені договором.

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Отже, наведеною статтею встановлено загальне правило, за яким боржник несе відповідальність за порушення зобов'язання за наявності його вини. Водночас ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено виняток з загального правила, а саме, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, з огляду на те, що розмір пені (186 968,72 грн.) є невеликим порівняно із вартістю оплаченого невчасно газу (3 696 600,55 грн.); враховуючи тривалість часу прострочення оплати, відсутність наведених виняткових обставин, що зумовили прострочення виконання зобов'язання, та відсутність доказів вжиття відповідачем всіх залежних заходів щодо належного виконання зобов'язання; з урахуванням дотримання балансу інтересів сторін, порушення майнових прав позивача, інтереси якого суд також має враховувати при вирішенні справи.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа", м. Жовті Води, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2014р. по справі №904/4389/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 25.07.2014р.)