Ухвала суду № 39917941, 24.07.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"24" липня 2014 р.Справа № 916/885/13

За скаргою Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області по справі № 916/885/13

За позовом: Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт"

До відповідача: Державна установа "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області"

Про стягнення

Суб'єкт оскарження: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області

Суддя РОГА Н.В.

Представники сторін:

Від скаржника: Перейма Д.О. - згідно довіреності № 133 від 25.12.2013р.,

Очколяс Д.В. - згідно довіреності № 38 від 21.07.2014р.

Від ДУ "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області": не з'явився.

Від суб'єкта оскарження: Масалов П.В. - згідно довіреності № 16-08/6-50 від 08.01.2014р.

В судовому засіданні брали участь:

Від скаржника: Очколяс Д.В. - згідно довіреності № 38 від 21.07.2014р.

Від ДУ "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області": не з'явився.

Від суб'єкта оскарження: Масалов П.В. - згідно довіреності № 16-08/6-50 від 08.01.2014р.

СУТЬ СПОРУ: До господарського суду Одеської області надійшла скарга Державного підприємства (далі - ДП) "Іллічівський морський торговельний порт" на дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Скарга розглядається в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.06.2013р. позовні вимоги Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" задоволені повністю, а саме: стягнуто з Державної установи "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області" на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" заборгованість у сумі 21 187 грн. 83 коп., пеню у сумі 675 грн. 38 коп., інфляційні у сумі 19 грн.05 коп., 3% річних у сумі 135 грн. 15 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп.

05 липня 2013р. на виконання вищезазначеного рішення господарським судом видано відповідний наказ.

01 липня 2014р. за вх. № 2-2700/14 до господарського суду Одеської області надійшла скарга ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

В обґрунтування скарги ДП "Іллічівський морський торговельний порт" зазначає, що ДП "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції із заявою про примусове виконання наказу № 916/885/13 від 05.07.2013р. 11 квітня 2014 ДП "Іллічівський морський торговельний порт" було вручено постанову Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 01.08.2013р. ВП № 39198976 про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа.

Скаржник зазначає, що у своїй постанові Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

16 квітня 2014 ДП "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області із заявою від 16.04.2014р. № 277/20.1-3-1100 про виконання судового наказу № 916/885/13 від 05.07.2013р. (про що свідчить відмітка почтового відділення на повідомленні про вручення поштового відправлення).

14 травня 2014р. на адресу ДП "Іллічівський морський торговельний порт" надійшов лист казначейської служби від 07.05.2014р. № 16-18/809-4691 про відмову у виконанні судового наказу № 916/885/13 від 05.07.2013р. у зв'язку з відсутністю у казначейській службі грошових коштів та на підставі пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Скаржник вважає такі дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області незаконними, посилаючись на те, що орган державної казначейської служби, виконуючи рішення суду, діє в межах Закону України "Про виконавче провадження" з особливостями, визначеними Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з ч. 2. ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Відповідно до п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р. "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду. При цьому у даній нормі права не вказано до якого суду оскаржуються дії органів Казначейства та не визначено порядок такого оскарження.

Скаржник зазначає, що виконання рішення, ухвали, постанови, господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, що унеможливлює порушення нового провадження за скаргою на дії органу стягнення.

Крім того, скаржник зазначає, що оскарження дій чи бездіяльності органу казначейства господарським процесуальним законодавством України не визначено. Відповідні скарги подаються до суду, який видав виконавчий документ. Зазначене знайшло своє відображення у постанові Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження". Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 28.10.2013р. №12/203 та постанові від 24.09.2013 р. у справі № 32/37-10.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Скаржник зазначає, що відповідно до ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч. 7 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Скаржник зазначає, що при вирішенні даного спору ДП "Іллічівський морський торговельний порт" керується нормами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з аналогії закону.

Крім того, скаржник зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно п. 1 якого цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення).

Пунктом 3 Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

У відповідності з п. 24 вищезазначеного Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

При цьому, у п. 9 згаданого Порядку визначений вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа, а саме, виконавчий документ повертається стягувачеві у разі, коли виконавчий документ:

- не підлягає виконанню органом Казначейства;

- подано особою, що не має відповідних повноважень;

- пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку;

- видано або оформлено з порушенням установлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

- стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

- наявні інші передбачені законом випадки.

На думку скаржника, в зазначеному пункті не значиться, як підстава для відмови, відсутність грошових коштів у казначейській службі та рахунків, з яких вбачалось б можливим здійснити безспірне списання грошових коштів.

На підставі зазначеного, ДП "Іллічівський морський торговельний порт" просить суд визнати незаконними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, які полягають у відмові від виконання рішення суду та у поверненні без виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/885/13 від 05.07.2013р., а також зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області прийняти до виконання наказ господарського суду Одеської області № 916/885/13 від 05.07.2013р. та безспірно списати з Державної установи "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області" (65089, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 76/1, код ЄДРПОУ 00485227) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.. Праці, 6, р/р 26009114761 в ПАТ "Марфін банк", м. Іллічівськ, код ЄДРПОУ 01125672) заборгованість у сумі 21 187 грн. 83 коп., пеню у сумі 675 грн. 38 коп., інфляційні у сумі 19 грн.05 коп., 3% річних у сумі 135 грн. 15 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп.

Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області проти задоволення скарги заперечує, посилаючись на те, що під час перевірки щодо можливості виконання наказу господарського суду Одеської області по справі № 916/885/13, Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області було встановлено, що Державна установа "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області" за кодом ЄДРПОУ 00485227 в мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що отримують фінансування з Державного та місцевих бюджетів у 2014р. не значиться та рахунки, з яких вбачалося б можливим здійснити безспірне списання грошових коштів, в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області відсутні.

Крім того, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області зазначає, що спори щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень вирішуються в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим зазначена скарга не підлягає розгляду у господарських судах у порядку ст..121-2 ГПК України.

Розглянув матеріали справи, керуючись чинним законодавством України, суд дійшов до такого висновку:

Згідно ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії , або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом Украни "Про виконавче провадежння".

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення господарського суду Одеської області від 03.06.2013р. по справі № 916/885/13, 05 липня 2013р. було видано наказ про стягнення з Державної установи "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області" на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" заборгованості у сумі 21 187 грн. 83 коп., пені у сумі 675 грн. 38 коп., інфляційних втрат у сумі 19 грн.05 коп., 3% річних у сумі 135 грн. 15 коп., витрат по сплаті судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Орган Державної казначейської служби, виконуючи рішення суду, діє в межах Закону України "Про виконавче провадження" з особливостями, визначеними Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно п. 1 якого цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення).

Пунктом 3 Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Як вбачається з матеріалів справи, Державна установа "Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області" за кодом ЄДРПОУ 00485227 в мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, що отримують фінансування з Державного та місцевих бюджетів у 2014 році не значиться та рахунки, з яких вбачалося б можливим здійснити безспірне списання грошових коштів, у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області відсутні.

За таких обставин, на думку суду, відсутні підстави для задоволення скарги Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, які полягають у відмові від виконання рішення суду та у поверненні без виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/885/13 від 05.07.2013р.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" на дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області по справі № 916/885/13 - відмовити.

Суддя Рога Н. В.