Рішення № 39917863, 14.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9343/14

14.07.14

За позовом: Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ"

до: приватного акціонерного товариства "ТЕЛЕСИСТЕМИ УКРАЇНИ"

про: стягнення 1.328.663,73 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з’явилися;

відповідача: не з’явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Державне підприємство "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" звернулося до Господарського суду із позовом до приватного акціонерного товариства "ТЕЛЕСИСТЕМИ УКРАЇНИ" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 1.328.663,73 грн.

Суть спору: позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов’язання перед позивачем за договором від 14.01.2009 № 2259/8м-09, оскільки не здійснив розрахунок за проведені роботи. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1.328.663,73 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1.328.663,73 грн, з яких: основна заборгованість складає 1.286.508,48 грн.; пеня в сумі 35.282,06 грн. та 6.873,13 грн. – 3 % річних.

Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позовні вимоги відхилив повністю з тих підстав, що відповідно до умов договору оплата вартості робіт здійснюється після спливу тридцятого банківського дня з дня надання відповідного рахунку на оплату. Оскільки позивач не надав доказів надання таких рахунків відповідачу, останній вважає, що обов’язок щодо оплати робіт за договором не настав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 прийнято позовну заяву Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/9343/14.

Відповідач свого повноважного представника у судові засідання не направив, та просив суд, розглядати справу без його участі.

В судовому засіданні 14.07.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між Державним підприємством "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" (далі – позивач) та приватним акціонерним товариством "ТЕЛЕСИСТЕМИ УКРАЇНИ" (далі – відповідач) укладено договір від 14.01.2009 № 2259/8м-09 про виконання робіт, пов’язаних з: розглядом заявочних документів, розрахунком електромагнітної сумісності (ЕМС), відповідними погодженнями, міжнародною координацією, оформленням висновків щодо ЕМС, оформленням дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів (РЕЗ), оформленням дозволів на ввезення РЕЗ, радіочастотним моніторингом, забезпеченням ЕМС РЕЗ (далі – Договір).

Як вбачається з предмету Договору, позивач взяв на себе зобов’язання здійснити роботи з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення ЕМС РЕЗ відповідача з РЕЗ інших користувачів, виявлення та усунення дії радіозавад роботи РЕЗ відповідача, оформлення дозволів на ввезення РЕЗ з-за кордону України, розгляд заяв та надання дозволів на експлуатацію РЕЗ відповідача, проведення міжнародної координації, проведення робіт з розрахунків ЕМС РЕЗ відповідача з РЕЗ загальних користувачів у відповідних смугах радіочастот (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2.3 Договору відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати на користь позивача плату за виконані роботи.

Документ, що підтверджує виконання робіт, є підписаний сторонами акт виконаних робіт (п. 3.11 Договору).

Пунктом 4.4 Договору передбачено що, оплата вартості робіт з радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС РЕЗ здійснюється відповідачем щоквартально (щомісячно) протягом 30 банківських днів з дня надання рахунку позивачем. Оплата робіт здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача суми, яка наведена у відповідному рахунку (п. 4.5 Договору).

У відповідності до п. 5.2 Договору, у випадку затримки оплати робіт, пов’язаних з радіочастотним моніторингом РЕЗ та забезпечення ЕМС РЕЗ понад один місяць, відповідач сплачує на користь позивача грошові кошти за проведені роботи з урахуванням пені за прострочення платежу у розмірі 0,1 % за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов’язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, позивач, на виконання своїх зобов’язань за Договором та на його умовах, своєчасно виконав роботи. Наведена фактична обставина підтверджується актами виконаних робіт від 29.11.2013 № 13-22099, від 31.12.2013 № 13-25049, від 28.02.2014 № 14-3218, від 31.03.2014 № 14-4859. Вказані акти підписані уповноваженими особами сторін та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії вказаних актів наявні в матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов’язання за Договором, відповідач оплату замовлених робіт на користь позивача не здійснив. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1.286.508.48 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов’язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені, розмір якої складає 35.282,06 грн, а також відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання, передбаченої ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 6.873,13 грн.

Відносно заперечень відповідача, викладених у відзиві, то вони судом відхиляються з таких підстав.

Як вбачається з актів виконаних робіт від 29.11.2013 № 13-22099, від 31.12.2013 № 13-25049, від 28.02.2014 № 14-3218 та від 31.03.2014 № 14-4859 підписаних, зокрема, уповноваженою особою відповідача, останній був обізнаний про об’єм виконаних робіт та загальну вартість робіт, які визначені в кожному вказаному акті з відповідним посиланням на дату та номер рахунку, а тому відповідач вважається таким, що отримав необхідні рахунки на оплату проведених робіт.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 1.286.508,48 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Оскільки відповідач своїми діями порушив зобов’язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи, що відповідачем допущено порушення у зобов'язанні за Договором, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 35.282,06 грн, а також 3 % річних в сумі 6.873,13 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов‘язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "ТЕЛЕСИСТЕМИ УКРАЇНИ" (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 7; ідентифікаційний код: 22599262, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, 15 КМ; ідентифікаційний код: 01181765, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 1.286.508,48 (один мільйон двісті вісімдесят шість тисяч п’ятсот вісім) грн 48 коп; пеню в сумі 35.282.06 (тридцять п’ять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 06 коп; три відсотки річних в сумі 6.873,13 (шість тисяч вісімсот сімдесят три) грн 13 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 26.573,27 (двадцять шість тисяч п’ятсот сімдесят три) грн 27 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23 липня 2014 року

Суддя С.В. Балац