Ухвала суду № 39915803, 22.07.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1548/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

при секретарі: Бондаренко С.А.

за участю:

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Коваля Т.І.,

представника відповідача: Сидоришина М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2014 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просили суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року - без змін

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований 20.07.1999р. виконавчим комітетом Хмільницької міської ради Вінницької області за реєстраційним номером 2 179 017 0000 000765, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на обліку в Хмільницькій ОДПІ з 20.07.1999р. та є платником, зокрема, податку на додану вартість.

Відповідно до направлення № 81 від 18.03.2014р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань достовірності відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов`язання та податкового кредиту за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р., наслідки якої відображені в акті 17/17-НОМЕР_1 від 27.03.2014р.

Позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_2, зокрема, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, ст.. 198 Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, в результаті чого за жовтень 2013 року занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 119 757 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Хмільницькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002871700 від 11.04.2014р., відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 179 636 грн., з них, за основним платежем - 119 757 грн., за штрафними санкціями - 59 879 грн.

Розглядаючи даний позов судом першої інстанції встановлено безпідставність висновків податкового органу викладеного в акті перевірки № 17/17-НОМЕР_1 від 27.03.2014р., з огляду на поверховість перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного

Так, перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р. встановлено їх завищення в сумі 667 968 грн.

В обґрунтування встановленого порушення перевіряючим зазначено, що за перевіряємий період, згідно наданих до перевірки документів, ФОП ОСОБА_2 до податкових зобов`язань за жовтень 2013 року включено суми ПДВ, сплаченого у зв`язку з реалізацією сої ТОВ "Агротрейд Продукт", придбаної у ТОВ "Мірада Плюс" в жовтні 2013 року в кількості 283,855 т на суму ПДВ 180439,57 грн.

Також, згідно наданих до перевірки документів, ФОП ОСОБА_2 до податкових зобов`язань за жовтень 2013 року включено суми ПДВ, сплаченого у зв`язку з реалізацією сої ДП ПАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10", придбаної у ТОВ "Мірада Плюс" в жовтні 2013 року в кількості 765,79 т на суму ПДВ 487528,00 грн.

В свою чергу, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р., з урахуванням уточнюючого розрахунку, встановлено його завищення всього у сумі 820 667 грн.

В обґрунтування встановленого порушення перевіряючим зазначено, що за перевіряємий період, згідно наданих до перевірки документів, ФОП ОСОБА_2 до податкових кредиту у жовтні 2013 року включено суми ПДВ, сплаченого у зв`язку з придбанням сої у ТОВ "Мірада Плюс".

При цьому, як зазначено в акті перевірки, Хмільницькою ОДПІ отримано акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мірада Плюс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за жовтень 2013 року від 25.02.2014р. № 130/3-22-08-38515541.

В змісті зазначеного акту вказано, що зустрічну звірку з ТОВ "Мірада Плюс" неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших наявних документів встановлено, що в період, який перевіряється, ТОВ "Мірада Плюс" декларувало операції з продажу та придбання, які дають право на формування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

За результатом аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено, що у штаті підприємства 1 працівник, основні фонди відсутні, транспортні засоби відсутні.

Виходячи з вищенаведеного, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зроблено висновок, що ТОВ "Мірада Плюс" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Перевіркою встановлено відсутність об`єкті оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період жовтень 2013 року, в розумінні ст. 22 та ст. 185 Податкового кодексу України.

В ході судового розгляду справи встановлено, що на виконання договору поставки № 10/10с від 10.10.2013р., ТОВ "Мірада Плюс" (постачальник) передано у власність ФОП ОСОБА_2 (покупець) зерно - сою (Товар).

Факт передачі у власність ФОП ОСОБА_2 сої підтверджується наступними первинними документами, а саме видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, додатками до договору поставки, які досліджувались судом першої інстанції та містяться в матеріалах справи.

Згідно розділу 4 договору поставки № 10/10с від 10.10.2013р., Постачальник поставляє Покупцю Товар на умовах ЕХW Франко-Склад. Датою поставки Товару вважається дата підписання додатку на кожну партію Товару.

Факт передачі Товару (сої) ТОВ "Мірада Плюс" ФОП ОСОБА_2 підтверджується складськими квитанціями на зерно № 669 від 23.10.2013р., № 734 від 25.10.2013р., № 729 від 25.10.2013р., № 794 від 28.10.2013р., № 858 від 30.10.2013р., № 580 від 18.10.2013р., № 546 від 16.10.2013р., виданими ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", та № 49 від 31.10.2013р., виданої ПАТ "Житомирський КХП".

Згідно вказаних складських квитанцій, Товар (Соя) переоформлено з ТОВ "Мірада Плюс" на ФОП ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі - Закон N 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що усі вище перераховані первинні документи, які були оформлені в результаті здійснення господарських операцій в жовтні 2013 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Мірада Плюс", відповідно до ст. 9 Закону N 996 XIV є первинним документами, оформленими належними чином.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. а) п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (надалі -ПК України) об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Постачання товару ФОП ОСОБА_2 відбулось на митній території України, що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Факт придбання товару у власність, згідно договору поставки, та виникнення в результаті даної події податкового зобов'язання в позивача зі сплати ПДВ в жовтні 2013 року в результаті здійснення господарських операцій з ТОВ "Мірада Плюс" підтверджується вище переліченими первинними документами.

Зазначена податковим органом така підстава для зменшення податкового кредиту, як встановлення здійснення фінансово-господарських відносин ФОП ОСОБА_2 з підприємством, яке на думку податкового органу, має ознаки фіктивної діяльності, є необґрунтованою, оскільки, податковим органом оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарських операцій повинні відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, так як відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Зі змісту акту перевірки № 17/17-НОМЕР_1 від 27.03.2014р. судом встановлено, що фактично реальність господарських операцій між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Мірада Плюс" не перевірялась, а висновки акту перевірки в цій частині були сформовані на підставі акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 130/3-22-08-38515541 від 25.02.2014р., що оцінюється судом критично.

Отже, вказані вище обставини, свідчать про те, що господарські операції щодо поставки товару між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Мірада Плюс", були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 відніс 820 667 грн. до податковою кредиту за жовтень 2013 року, внаслідок здійснення господарських операцій з "Мірада Плюс" на підставі відповідних первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарських операцій.

Наявність у позивача усіх первинних документів внаслідок здійснення господарських операцій з ТОВ "Мірада Плюс" необхідних для визначення правильності формування податкового кредиту не заперечувалась представником відповідача.

Висновок податкового органу про не реальність господарських операцій між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Мірада Плюс" носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Згідно з ч. 1 п. 188.1. ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (ч. 2 п. 188.1. ст. 188 ПК України).

Відповідно до п.п. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Крім того, згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Висновки податкового органу, викладені у вищевказаному акті, щодо завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2013 року в сумі 820 667 грн. є необґрунтованими та спростовуються первинними документами, які надано позивачем, досліджено в ході судового розгляду справи та приєднано до її матеріалів.

Враховуючи вищевикладене, суд також вважає, що під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки відповідача, викладені в акті перевірки, з приводу встановлення завищення ФОП ОСОБА_2 податкових зобов`язань за період з 01.10.2013р. по 31.10.2013р. в сумі 667 968 грн., в зв`язку реалізацією, придбаної у ТОВ "Мірада Плюс", сої ДП ПАТ "Київхліб" "Хлібокомбінат № 10" та ТОВ "Агротрейд Продукт.

При цьому, окремо необхідно зазначити, що факт такої реалізації підтверджується необхідними первинними документами, дослідженими під час судового розгляду справи, а саме: договорами поставки, накладними, податковими накладними, виписками по рахункам ФОП ОСОБА_2, складськими квитанціями на зерно, копії яких містяться в матеріалах справи.

Що стосується посилань відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, що підтверджували б поставку сої, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, як вже зазначалось судом вище, поставка сої ТОВ "Мірада Плюс" ФОП ОСОБА_2, здійснювалась на умовах ЕХW Франко-Склад, згідно яких продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці, в даному випадку на складах ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація та ПАТ "Житомирський КХП".

Вказаний факт підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями складських квитанцій на зерно.

Таким чином, з урахуванням викладеного, в даному випадку здійснення транспортних послуг з перевезення товару (сої) не відбувалось, чим пояснюється відсутність у ФОП ОСОБА_2 товарно-транспортних накладних.

Що стосується відсутності сертифікату відповідності на продукцію, то, в даному випадку, слід зазначити, що вказаний факт не є підставою для формування висновку про безтоварність господарських операцій.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 липня 2014 року .

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.