Постанова № 39913885, 28.07.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/2642/2011

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року 11 год. 51 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.С.,

За участю сторін:

представника Позивача Подпругіна О.О.,

представника Відповідача Дімова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ПАТ "АДМ Іллічівськ" до ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003572350/0 від 30.08.2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПАТ "АДМ Іллічівськ" до ДПІ у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою від 01.07.2014 року справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд у задоволені позову відмовити повністю.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення на позовну заяву, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

На підставі направлення від 30.06.2010 року №01-045/352, відповідачем, відповідно до плану -графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, за наслідками якої складено акт №2615/23-0301/32790234 від 17.08.2010 року (а.с. 18 - 60, том 1) та прийнято податкове повідомлення-рішення №0003572350/0 від 30.08.2010 року, яким ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств у сумі 267950 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 223292 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 44658 грн. (а.с.17, том 1).

Згідно акту перевірки відповідачем встановлено порушення ПАТ «АДМ Іллічівськ» пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі 223 292 грн., у тому числі: за 1 квартал 2010 року - 223 292 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 1729778 грн.

Згідно акту перевірки, позивачем в порушення п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до складу валових витрат віднесено витрати, не підтверджені первинними документами, які мають юридичну силу і доказовість зв'язку з господарською діяльністю, та відповідають вимогам вищезазначених нормативних актів на загальну суму 2 622 947 грн., у тому числі: 2 квартал 2009 року -969023 грн.; 3 квартал 2009 року - 574530 грн.; 4 квартал 2009 року - 546879 грн.; 1 квартал 2010 року - 532515 грн. Дані висновки здійснено податковим органом на підставі наданих під час перевірки документів по взаємовідносинам ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» та «АДМ Інтернешнл Сарл»(Швейцарія) за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що 01.01.2009 року між ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» (далі -отримувач послуг) та юридичною особою «АДМ Інтернешнл Сарл», що створена та здійснює свою діяльність за законодавством Швейцарії, (далі - постачальник послуг) укладено договір про надання послуг з питань управління, згідно якого отримувач послуг доручає, а постачальник послуг надає отримувачу послуг, послуги з питань управління у відповідності з обмеженнями, умовами та положеннями цього договору. Отримувач послуг приймає надані постачальником послуг послуги (їх результати) та сплачує їхню вартість відповідно до умов цього договору. Постачальник послуг погоджується у випадку необхідності надавати послуги отримувачу послуг, а отримувач послуг підтверджує замовлення та наступну оплату таких послуг: послуги з технічної підтримки; послуги з обслуговування систем інформаційних технологій; бухгалтерські послуги; послуги з питань охорони праці та здоров'я; послуги загального менеджменту; послуги з кадрових та питань трудових відносин; послуги у сфері оподаткування; юридичні послуги (а.с. 67-84, том 1).

На виконання умов вказаного договору сторонами складено та підписано акти прийому -передачі послуг з питань управління від 15.04.2009 року (а.с.85-86, том 1), від 01.01.2009 року (а.с. 92-93, том 1), від 30.09.2009 року (а.с. 100 -101, том 1), від 31.12.2009 року (а.с. 108-109, том 1), від 31.03.2010 року (а.с. 116, том 1) та звіти про послуги з питань управління протягом 1 -го кварталу 2009 року (а.с. 87-91, том 1), протягом 2 -го кварталу 2009 року (а.с. 94-99, том 1), протягом 3-го кварталу 2009 року (а.с. 102-107, том 1), протягом 4 -го кварталу 2009 року (а.с. 110-115, том 1), протягом 1-го кварталу 2010 року (а.с.117-122, том 1) на підставі яких ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» було віднесено до складу валових витрат витрати на консультаційні послуги.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Отже, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положень ст.3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, який, у свою чергу, є обов'язковим видом обліку для підприємств. Згідно ст.9 Закону бухгалтерський облік господарських операцій здійснюється підприємством виключно на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Зазначені первинні документи є одночасно документами, які відповідно до вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України підтверджують правомірність віднесення до складу валових витрат відповідного звітного періоду здійснених платником податку витрат.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (далі -Положення) первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно п. 2.15 та п. 2.16 Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши акти прийому -передачі послуг з питань управління на суму 2 622 947 грн. судом встановлено, що вони не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: відсутні обсяги наданих консультаційних та управлінських послуг, а також одиниці їх виміру. Крім цього, в звітах про послуги з питань управління, які є невід'ємною частиною зазначених актів прийому -передачі, відсутні вимірники господарської операції у вартісному виразі та особисті підписи, які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, а саме: ОСОБА_4 -послуги з технічної підтримки; ОСОБА_5 -послуги з технічної підтримки; ОСОБА_6 -бухгалтерські прослуги; ОСОБА_7 -бухгалтерські послуги; ОСОБА_8 -бухгалтерські послуги; ОСОБА_14 -послуги з питань охорони праці та здоров'я; ОСОБА_9 -послуги з питань охорони праці та здоров'я; ОСОБА_10 -послуги з загального менеджменту; ОСОБА_11 -маркетингові послуги; ОСОБА_15 -послуги з кадрових та питань трудових відносин; ОСОБА_12 -послуги в сфері оподаткування; ОСОБА_16 -послуги в сфері оподаткування; ОСОБА_13 -юридичні послуги; ОСОБА_17 - юридичні послуги; ОСОБА_18 -послуги безпеки.

Окрім того, у звітах про послуги з питань управління, які є невід'ємною частиною актів прийому -передачі, вказано, що як результат надання послуг з технічної підтримки, надані відповідні рекомендації під час візитів на Іллічівський маслоекстракційний завод ОСОБА_4, який є Європейським регіональним менеджером «АДМ Інтернешнл Сарл», та проведено перемови з керівниками підрозділів отримувача послуг. Проте Журнал реєстрації відвідувачів ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» зі штампом «служба безпеки ЗАТ «ІМЕЗ», який розпочато 25.07.2009 року, не містить відмітки про відвідування ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» ОСОБА_4, що не надає підстав для підтвердження факту надання даних послуг ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод». Копія паспорту ОСОБА_4 (а.с. 176- 178, том 1) із штампами про перетин кордону України також не є підтвердженням відвідування ним на території України саме ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод» та надання послуг з технічної підтримки.

Суд не бере до уваги твердження, щодо організації та надання послуг вищезазначеними особами за місцезнаходженням «АДМ Інтернешнл Сарл», оскільки, згідно договору від 01 січня 2009 року, а саме п. 3.8 питання щодо місця отримання послуг повинно було бути погоджено між сторонами. В свою чергу позивачем не було надано суду будь яких доказів щодо погодження місцезнаходження осіб, що надавали послуги.

Також в ході перевірки податковим органом встановлено, що в штаті ЗАТ «Іллічівський маслоекстракційний завод»значаться: головний бухгалтер; бухгалтер - 5 штатних одиниць; начальник відділу охорони праці і техніки безпеки; інженер відділу охорони праці і техніки безпеки; менеджери - 9 штатних одиниць; інспектор відділу кадрів; юрисконсульт; начальник служби безпеки; інспектор служби безпеки - 7 штатних одиниць; інспектор по пожарній безпеці; яким нараховується заробітна плата, яка відносить до валових витрат підприємства та відображається у рядку 04.3 декларацій «витрати на оплату праці».

Згідно матеріалів справи, послуги з питань управління надавалися шляхом усних консультацій, письмових рекомендацій та шляхом телефонних переговорів, які не можуть підтверджувати факт отримання даних послуг позивачем.

Суд зазначає, що звіти про надані послуги, в своїй більшості містять тотожні результати надання послуг, а саме зазначено: як результат надання послуг відповідні рекомендації були представлені та проведено перемовини з керівниками підрозділів отримувача послуг.

Окрім того, під час розгляду адміністративної справи позивач не довів суду необхідності придбання послуг з питань управління а саме: бухгалтерські послуги, послуги в сфері оподаткування, послуги з питань охорони праці та здоров'я, послуги з загального менеджменту, маркетингові послуги, послуги з кадрових та питань трудових відносин, юридичні послуги, послуги безпеки, у компанії - нерезидента при наявності у штаті підприємства фахівців, які відповідають за данні напрямки роботи та отримують заробітну плату, тобто має місце подвійні витрати.

Позивач також не надав до суду доказів на підтвердження фаховості осіб, які надавали відповідні послуги тощо.

Відтак, суд дійшов висновку, що надана первинна документація не є доказом правомірності врахування позивачем до складу валових витрат на загальну суму 2622947 грн.

Згідно з частиною першою ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником позивача, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію відповідача, а представником позивача не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, у задоволені позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 30.08.2010 року № 0003572350/0 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "АДМ Іллічівськ" не підлягає задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 23.07.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову ПАТ "АДМ Іллічівськ" до ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2010 року № 0003572350/0- відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 28.07.2014 року.

Суддя О.М. Тарасишина

У задоволені адміністративного позову ПАТ "АДМ Іллічівськ" до ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2010 року № 0003572350/0- відмовити повністю.

28 липня 2014 року.