Постанова № 39913858, 21.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2014 року 810/3983/14

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 11 год. 00 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С. , за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Оболонь" "Пивоварня Зіберта" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства "Оболонь" "Пивоварня Зіберта" з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009601502 від 01.04.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.04.2014р. Васильківською об'єднаною Державною податковою інспекцією головного управління Міндоходів у Київській області було проведено камеральну перевірку Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» в частині дотримання вимог податкового законодавства порядку дотримання своєчасності сплати податку на прибуток за звітний податковий період 2014р.

По закінченні перевірки 01.04.2014р. Відповідачем складено Акт камеральної перевірки дотримання своєчасності сплати податку на прибуток №1354/1502-00382533, яким встановлено, що позивач порушив термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по сплаті (перерахуванню) податків передбачених п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., а саме: граничний термін сплати порушено на один день.

01.04.2014р. відповідачем, на підставі Акта камеральної перевірки №1354/1502- 00382533 від 01.04.2014р., винесено податкове повідомлення рішення форми «Ш» №0009601502 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств позивачем на загальну суму 114774,90 грн.

Позивач не може погодитись з висновками Акту камеральної перевірки про несвоєчасну сплату від 01.04.2014 року №1354/1502-00382533 та вважає податкове повідомлення-рішення №0009601502 від 01.04.2014 року протиправним, оскільки ним не було порушено строків сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2013 рік.

Представник позивача Філіпова І.М у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити, підтвердила обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

У судовому засіданні представник відповідача Літвінов О.А. позов не визнав, заперечував проти позовних вимог, з підстав зазначених у письмових запереченнях на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є таким, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ст. 21 Податкового Кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечуючи сумлінне виконання покладених на них функцій, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій а також забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень.

Згідно із п 20.1.4. ст. 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1. ст.75 ПКУ органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1.).

Згідно з н. 76.1 ст. 76 Податкового Кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з п. 37.2 Податкового Кодексу України, податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс пов'язує сплату ним податку.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 Податкового Кодексу України)

Як свідчать обставини справи, на підставі пп. 20.1.4., п.20.1. ст.20 та п.75.1 ст.75, п. 76.1, ст. 76 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VI із змінами та доповненнями, 1 квітня 2014 року відповідачем проведено камеральну перевірку за звітний податковий період - 2014 рік, щодо своєчасної сплати податку на прибуток за звітний податковий період 2014 року, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки дотримання своєчасності сплати податку на прибуток від 01.04.14 №1354/1502-00382533 .

В ході проведення перевірки встановлено: ДП ПАТ «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток: порушено на 1 день термін сплати податку на прибуток в сумі 1147749 грн.

01.04.2014р. відповідачем, на підставі Акта камеральної перевірки №1354/1502- 00382533 від 01.04.2014р., винесено податкове повідомлення рішення форми «Ш» №0009601502 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств позивачем на загальну суму 114774,90 грн.

08.04.2014р. позивач звернувся з скаргою №6 до Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення рішення форми «III» відповідача №0009601502 від 01.04.2014 року.

22.04.2014р. ГУ Міндоходів у Київській області винесло рішення №954/10/10-36-10- 01-04/370 про продовження строку розгляду скарги позивача №6 від 08.04.2014р. по 10.06.2014р.

23.05.2014р. ГУ Міндоходів у Київській області винесено рішення про результати розгляду скарги №1249/10/10-36-10-01-04/370, яким залишено без змін, рішення відповідача №0009601502 від 01.04.2014р., а скаргу №6 від 08.04.2014р. позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням ГУ Міндоходів у Київській області №1249/10/10-36-10- 01-04/370 від 23.05.2014р., позивач 02.06.2014р. звернувся зі скаргою №12 до Міністерства доходів і зборів України про скасуванні рішення відповідача №0009601502 від 01.04.2014р. та рішення ГУ Міндоходів у Київській області №1249/10/10-36-10-01-04/370 від 23.05.2014р.

17.06.2014р. Міндоходів і зборів України винесло рішення про результати розгляд скарги №10683/6/99-99-10-01-02-15, яким залишено без змін, податкове повідомленні рішення відповідача №0009601502 від 01.04.2014р. та рішення ГУ Міндоходів у Київській області №1249/10/10-36-10-01-04/370 від 23.05.2014р., прийняте за розглядом первини скарги, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач не погоджується з податковим повідомленням - рішенням №0009601502 від 1 квітня 2014 року, тому оскаржив його до суду.

На підставі наданих документів та інших зібраних по справі матеріалів судом встановлено наступне.

Згідно із статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 41 ПКУ контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляють до бюджетів та державних цільових фондів.

Судом встановлено, що під час перевірки позивача було виявлено, що позивач порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме: сплачено з затримкою податковий борг у розмірі 1147749грн. (граничний термін сплати -11.03.2014 року, кількість днів затримки сплати-1).

Так, відповідно до положень 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначене у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України); календарнохму кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України); календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Згідно із п.49.20 ст.49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Податковим кодексом України.

Отже, термін сплати податків і зборів не переноситься у зв'язку з перенесенням термінів подання податкових декларацій.

Якщо останній день сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, то Податковим кодексом України також не передбачено перенесення термінів сплати.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації без урахування перенесення термінів подання звітності у зв'язку з вихідними чи святковими днями.

Отже виходячи з вище зазначеного ДП ПАТ "Оболонь" "Пивоварня Зіберта" мало сплатити самостійно визначене грошове зобов'язання у Декларації з податку на прибуток №9090865151 від 28.02.2014 року в сумі 114774 грн. 90 коп. у визначені граничні терміни сплати - до 11.03.2014 року.

Згідно ст. 126 Податкового Кодексу України передбачена відповідальність за порушення сплати (перерахування) сум самостійно визначеного грошового зобов'язання - при затримці на 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів - 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, перевіркою було правомірно встановлено порушення ПАТ "Оболонь" "Пивоварня Зіберта" п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14, п. 57.1 ст. 57, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами і доповненнями, в результаті чого було нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) з податку на прибуток у розмірі 10% від суми самостійно визначеного податкового зобов'язання за звітний податковий період.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення №0009601502 від 01.04.2014 року винесено згідно норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення №0009601502 від 01.04.2014 року, а отже оскаржуване рішення є обґрунтованим і повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства «Оболонь» «Пивоварня Зіберта» задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства "Оболонь" "Пивоварня Зіберта" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0009601502 від 01.04.2014 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 липня 2014 р.