Рішення № 39911441, 18.07.2014, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/633/14

Єдиний унікальний № 742/1746/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2014 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., при секретарі Голушко Н.А., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1, відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання майна подружжя, поділ майна та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про розподіл майна в натурі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4, в уточненому позові до суду, просить визнати автомобіль ВАЗ 21101 д.н. НОМЕР_2 об»єктом права спільної сумісної власності подружжя з ОСОБА_5; визнати право власності на ? частину транспорту та стягнути з відповідача половину його вартості в сумі 27200,00 грн., припинивши право власності на частку ОСОБА_4 Позов мотивований тим, що автомобіль набутий сторонами за час перебування між собою у шлюбі, але був зареєстрований одноособово на ОСОБА_5, а частки подружжя у такому майні є рівними.

У свою чергу відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом у якому остаточно просить визнати автомобіль ВАЗ 21101 д.н. НОМЕР_2 спільним сумісним майном подружжя, визнати за ОСОБА_4 право власності на автомобіль та стягнути на його користь грошову компенсацію в розмірі 27200,00 грн.

У судовому засіданні сторона ОСОБА_4 повністю підтримали свої вимоги, посилаючись на обставини викладені у позові, та заперечують проти позову до ОСОБА_5, оскільки вже після розлучення відповідач розпорядився автомобілем подружжя.

Представник ОСОБА_2 у письмових запереченнях вказує, що спірний автомобіль був проданий по довіреності з відома та згоди ОСОБА_4 у 2008 році ОСОБА_7, а тому ОСОБА_5 не є належним відповідачем і просить також застосувати строк позовної давності та у позові відмовити. Підтримуючи позов ОСОБА_5 про сплату саме йому грошової компенсації половину вартості автомобіля, представник вказує і на те, що ОСОБА_4 має посвідчення водія та право керування транспортним засобом.

У суді сторона відповідача ОСОБА_6 у письмових запереченнях вказує, що у 2008 році фактично було укладено грошовий договір купівлі-продажу спірного авто, покупцем був ОСОБА_8, на ім"я якого видана довіреність і він мав повне право розпоряджатися транспортним засобом. Саме з того часу автомобіль вибув з фактичного володіння сім"ї ОСОБА_4, а тому сплив строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові

Вислухавши пояснення сторін, представників, дослідивши та проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сім?я ОСОБА_4 з 20 жовтня 2001 року перебували у зареєстрованому шлюбі між собою, який рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 14 жовтня 2013 року (набрало законної сили) було розірвано (а.с. 6).

Під час шлюбу, у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_9, що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_3 (а.с. 5).

Згідно інформації Прилуцького Центру 7402 ДАІ УМВС України в Чернігівській області вбачається, що автомобіль ВАЗ 21101 д.н. НОМЕР_2 23.06.2006 зареєстровано на ОСОБА_5 на належав йому на підставі свідоцтва про реєстрації транспортного засобу НОМЕР_4 від 16.09.2006 (а.с. 21, 34).

Згідно довіреності від 26.01.2008 ОСОБА_5, як власник, уповноважив ОСОБА_7 розпоряджатися спірним автомобілем (а.с. 58).

Довіреністю від 27.08.2012 ОСОБА_5, як власник, уповноважив ОСОБА_10 та ОСОБА_6 розпоряджатися вищевказаним автомобілем (а.с. 45).

26.04.20014 вказаний автомобіль було перереєстровано на ім?я ОСОБА_6 на підставі довідки-рахунок ВІА 414912 від 26.04.2014, що також вбачається з тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_5 (а.с. 34, 44, 44 а, 57, 59).

Виниклі правовідносини сторін регулюються нормами сімейного права, зокрема главою 8 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтями 70, 71 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя.

Частиною першої статті 68 СК України передбачено, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. Згідно п. 30 вказаної постанови рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст.65 СК

За таких обставин, коли автомобіль ВАЗ 21101 д.н. НОМЕР_2 беззаперечно був придбаний за час перебування сторін ОСОБА_5 у шлюбі, а тому такий транспортний засіб є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя. За поясненнями сторін та згідно закону, частки кожного із них у такому майні є рівними, тобто по ? частині.

У судовому засіданні з"ясовано, що спірний автомобіль, як майно подружжя, знаходиться у відповідача ОСОБА_6, який є його новим власником згідно довідки-рахунок ВІА № 414912 від 26.04.2014 (а.с. 44а, 46 57, 59).

Причому транспортний засіб вибув із власності подружжя саме після розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зверненням до суду, у зв"язку з недобросовісною поведінкою останнього, щодо розпорядження майном подружжя без згоди дружини, як того вимагає ч.1 ст.65 СК України.

Належних доказів того, що спірний автомобіль був проданий ОСОБА_5 у шлюбі за довіреністю та згодою ОСОБА_4, і про отримання ними за це коштів, сторонами надано не було. Позивач-відповідач категорично заперечує такий факт і в однозначній формі наполягає на стягненні на її користь грошової компенсації в рахунок ? належної їй частини в автомобілі, як неподільної речі, а тому беручи до уваги і проживання з ОСОБА_4 малолітньої дитини сторін, суд вважає за необхідне задовольнити її такі вимоги.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи № С-153 від 12.06.2014 ринкова вартість автомобіля марки ВАЗ 21101, 2006 року випуску, на час розгляду справи становить 54400,00 грн. (а.с. 71), тому з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню 27200,00 грн. грошової компенсації вартості ? частини автомобіля.

Доводи відповідачів з приводу фактичного укладення договору купівлі-продажу спірного автомобіля ще у 2008 році шляхом надання довіреності, не заслуговують на увагу у зв"язку з наступним.

Так, здійснення у повному обсязі права власності на автомобіль пов"язується з його державною реєстрацією, яка у свою чергу, не може бути проведена за відсутності належних правовстановлюючих документів на транспортний засіб. За змістом норм законодавства, договір купівлі-продажу автомобіля повинен бути вчинений у письмовій формі.

Згідно зі ст.ст. 237, 244, 245 ЦК України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, грунтується на договорі та визначає правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов"язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Видача довіреності не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль.

Заперечення відповідача ОСОБА_6 щодо застосування строків позовної давності є безпідставними, оскільки спростовуються дослідженими у суді доказами та суперечать вимогам ст. 72 СК України згідно якої, позовна давність до вимог про поділ майна застосовується після розірвання шлюбу (25.10.2014) строком у 3 роки.

Враховуючи, що спір між сторонами регулюється нормами сімейного права та між подружжям ОСОБА_4, тому ОСОБА_6 не може бути належним відповідачем у справі, а значить у позові до нього необхідно відмовити.

Повністю задовольняючи таким чином позовні вимоги ОСОБА_4, згідно ст. 88 ЦПК України на її користь з ОСОБА_5 необхідно стягнути 833,00 грн. судових витрат, які складаються з судового збору (243,60 грн. + 121,80 грн.), витрат на проведення експертизи (468,00 грн.).

Керуючись ст.ст. 60-61, 70-71 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 - задовольнити повністю.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Визнати транспортний засіб ВАЗ 21101 реєстраційний номер НОМЕР_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частку автомобіля ВАЗ 21101 реєстраційний номер НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 -27200 (двадцять сім тисяч двісті) грн. 00 коп. грошової компенсації в рахунок її ? частки автомобіля ВАЗ 21101 реєстраційний номер НОМЕР_2, припинивши право власності ОСОБА_4 на транспортний засіб.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 - 833,40 грн. судових витрат у справі.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави - 28,40 грн. недоплаченого судового збору при подачі позову.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: О.Ільченко