Ухвала суду № 39910023, 17.07.2014, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/2032/14-а

2-а/504/102/14

У Х В А Л А

17.07.2014 смт. Комінтернівське

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В.К., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вказаною позовною заявою.

Процедурне питання судового провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано положенням ст.171-2 КАС України.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.06.2014 року адміністративний позов з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.106, ч.1 ст.108 КАС України, був залишений без руху, і позивачці був встановлений строк до 15 липня 2014 року на усунення виявлених суддею недоліків.

Зокрема, позивачка мала сплатити на р/р 31214206700270, Банку ГУДКСУ в Одеській області, код Банку 828011; отримувач УДКСУ у Комінтернівському районі Одеської області, код отримувача 37984056, код платежу 22030001, судовий збір в розмірі 0,06 розмірів мінімальної заробітної плати (73,08 грн.) в силу положення ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а також зазначити найменування відповідача, його поштової адреси, засобу зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі відомі.

25.06.2014 року позивач особисто отримала копію ухвали від 24.06.2014 року про залишення позову без руху, про що свідчить її власний підпис на супровідному листі.

На теперішній час ОСОБА_1 недоліки поданого нею позову не усунула, не зазначила найменування відповідача, не сплатила судовий збір.

Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.

Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 не зазначила у позові найменування відповідача, то це в повній мірі суперечить положенню ст.11, п.3 ч.1 ст.106 КАС України, і унеможливлює прийняття судом позову до розгляду, оскільки визначення відповідача іншою особою ніж позивачем, суперечить принципу диспозитивності процесу, тобто саме позивач має визначити особу, до якої пред'являються позовні вимоги.

Крім того, матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів звільнення позивачки від сплати судового збору з підстав, які визначені ст.5 Закону України «Про судовий збір».

У відповідності до п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.3 ст.108, 158, 165, 186 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - повернути заявнику.

Направити заявнику копію ухвали про повернення позовної заяви, а матеріали, що до неї додані, повернути після закінчення строку на апеляційне оскарження і набранням цієї ухвали законної сили.

Роз'яснити заявнику, що повернення судом позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається в адміністративний суд апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Копія апеляційної скарги одночасно направляється особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.К. Барвенко