Рішення № 39909852, 24.07.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.14р. Справа № 904/3185/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Дочірнього підприємства "ВАСИЛЬКІВКАТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради", смт. Васильківка, Дніпропетровська область

про стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних за договором купівлі-продажу природного газу

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Мельник В.В., дов. №24-93 від 18.04.14р.

від відповідача: Буляк О.Г., дов № 188 від 18.06. 14 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "ВАСИЛЬКІВКАТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення пені у розмірі 16 292,27грн., штрафу в розмірі 36 685,37грн., 3% річних у розмірі 3 258,45грн. та інфляційних у розмірі 1 677,77грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №024101-БО-3 від 01.08.2012р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленого газу.

Відповідач позов визнає частково, зазначає, що позивач незаконно враховує дату сплати заборгованості у кількість днів прострочення виконання зобов"язання, а також несвоєчасно надіслав акти приймання-передачі природного газу. Крім того, відповідач, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, просив суд зменшити розмір пені та штрафу.

У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

17.07.2014 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Дочірнім підприємством "ВАСИЛЬКІВКАТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №024101-БО-3, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, що використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець - приймати та оплачувати газ на умовах договору.

Відповідно до п.11.1. договору договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.08.2012р. і діє в частині поставки газу до 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно п.2.1. договору продавець передає покупцеві з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 580тис.куб.м.

За п.3.3. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п.5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ.

За ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач на виконання умов договору протягом жовтня - грудня 2012р. поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 880 712,13грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за жовтень від 31.10.2012р., за листопад 2012р. від 30.11.2012р., за грудень 2012р. від 31.12.2012р. (а.с.17-19).

Згідно п.6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач розрахувався за поставлений природний газ несвоєчасно, чим порушив умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. умов договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за листопад 2012р. за період з 14.12.2012р. по 28.12.2012р. у розмірі 2 321,12грн., 3% річних за період з 14.12.2012р. по 28.12.2012р. у розмірі 464,22грн., а також інфляційні у розмірі 755,14грн.

Згідно п.1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Оскільки відповідач оплатив залишок заборгованості за листопад 2012р. 28.12.2012р., нарахування пені та 3% річних слід рахувати з 14.12.2012р. по 27.12.2012р.

Господарський суд, перерахувавши пеню, 3% річних та інфляційні, встановив, що пеня за листопад 2012р. становить 2 166,38грн., 3% річних - 433,28грн., інфляційні - 755,14грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за грудень 2012р. на суму 724 076,70грн. за період з 14.01.2013р. по 31.01.2013р. у розмірі 5 356,18грн., на суму 524 076,70грн. за період з 01.02.2013р. по 12.03.2013р. у розмірі 8 614,96грн., що разом складає 13 971,14грн. Крім того, позивач просить стягнути 3% річних за ті самі періоди, і на ті самі суми, у розмірі 2 794,23грн., а також 7% штрафу у розмірі 36 685,37грн.

Оскільки відповідач оплатив частину заборгованості за грудень 2012р. 31.01.2013р. у розмірі 200 000,00грн., нарахування пені та 3% річних слід рахувати з 14.01.2013р. по 30.01.2013р. на суму 724 076,70грн. Крім того, відповідач оплатив залишок заборгованості у розмірі 524 076,70грн. 12.03.2013р., у зв"язку з чим нарахування слід роботи з 31.01.2013р. по 11.03.2013р.

Господарський суд, перерахувавши пеню, 3% річних та 7% штрафу, встановив, що пеня за грудень 2012р. становить 13 673,58грн., 3% річних - 2 734,71грн., а штраф - 36 685,37грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума інфляційних за зобов"язаннями грудня 2012р. становить 922,63грн. та підлягає до стягнення.

09.07.2014р. відповідач, посилаючись на тяжкий фінансовий стан, просив суд зменшити розмір пені та штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи тяжкий фінансово-економічний стан відповідача, а також те, що сплата штрафних санкцій у повному обсязі у даному випадку зачіпає майнові інтереси не лише відповідача, а й інші інтереси, зокрема, можливість постачання теплової енергії бюджетним установам та організаціям та іншим споживачам, суд вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу на 50%, стягнувши 7 919,98грн. пені та 18 342,69грн. штрафу.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача пені у розмірі 7 919,98грн., штрафу в розмірі 18 342,69грн., 3% річних у розмірі 3 167,99грн. та інфляційних у розмірі 1 677,77грн.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно абз. 4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Відповідно до 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "ВАСИЛЬКІВКАТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" (52600, Дніпропетровська область, смт. Васильківка, вул. Фрунзе, 177А, ЄДРПОУ 20242337) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 7 919,98грн. (сім тисяч дев"ятсот дев"ятнадцять грн. 98коп.), штраф у розмірі 18 342,69грн. (вісімнадцять тисяч триста сорок дві грн. 69коп.), 3% річних у розмірі 3 167,99грн. (три тисячі сто шістдесят сім грн. 99коп.), інфляційні у розмірі 1 677,77грн. (одна тисяча шістсот сімдесят сім грн. 77коп.) та 1 809,88грн. (одна тисяча вісімсот дев"ять грн. 88коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2014р.

Суддя В.І. Петрова