Постанова № 39906599, 24.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2014 року № 813/4156/14

10 год. 25 хв. зал судових засідань № 8

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Перчак С.В.

за участю:

представника позивача Стефака Т.В.

представників відповідача Юрченка Ю.А., Червінського М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «НПК-Галичина» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень, -

встановив:

Відкрите акціонерне товариство «НПК-Галичина» (далі по тексту - позивач, ВАТ «НПК-Галичина») звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю проведення відповідачем камеральної перевірки та протиправністю прийняття на підставі акта камеральної перевірки податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили повністю, вважають вимоги позивача безпідставними, зазначають про відсутність порушень при проведенні камеральної перевірки, просять у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи та матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідачем 04.01.2013 р. проведено камеральну перевірку ВАТ «НПК-Галичина» щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до бюджету, про що складено акт від 04.01.2013 року № 1/34-00/00152388.

На підставі складеного за результатами перевірки акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.01.2013 року № 0000023400, яким ВАТ «НПК-Галичина» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 1 560 485,00 грн. за платежем - податок на додану вартість та № 0000013400, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 695 167,47 грн. за платежем - податок на прибуток підприємств.

Вказані податкові повідомлення рішення прийняті згідно викладених у акті камеральної перевірки висновків про порушення позивачем п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, оскільки ВАТ «НПК-Галичина» несвоєчасно сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання з ПДВ (із затримкою, більшою 30 календарних днів) в сумі 7 802 425,00 грн. - штрафна санкція за несвоєчасну сплату у розмірі 1 560 485,00 грн.; з податку на прибуток (із затримкою, більшою 30 календарних днів) в сумі 3 475 837,34 грн. - штрафна санкція за несвоєчасну сплату у розмірі 695 167,47 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

У відповідності до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою відповідно до п.75.1.2 ст. 75 вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Камеральною вважається згідно п.75.1.1. ст. 75 ПК України перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться згідно п.76.1 ст.76 ПК України посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється згідно п.76.2 ст.76 ПК України відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Статтею 200 ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Наказом ДПА України від 5 грудня 2008 року N 761 «Про затвердження Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток» затверджено Примірний порядок проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток (далі - Примірний порядок).

Відповідно до п.2.1 Примірного порядку, перевірка податкової звітності з податку на прибуток здійснюється у три етапи:

підготовчий - аналіз та узагальнення інформації про платника податку з внутрішніх (установчі документи, декларації та результати документальних перевірок тощо) та зовнішніх джерел про можливі ризики мінімізації податкових зобов'язань або ухилення від оподаткування тощо;

перевірочний - безпосереднє проведення камеральних або невиїзних документальних перевірок на підставі виявлених факторів ризику;

підсумковий - оформлення результатів проведених перевірок та (або) формування обґрунтованих висновків, передача Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України, камеральна перевірка заявлених у податковій декларації даних проводиться податковим органом протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Згідно п.2.8 Примірного порядку, під час перевірки податкової звітності з податку на прибуток з'ясовується правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованої суми податку, порівнюються дані відповідних рядків звітності з податку на прибуток з даними додатків, іншою звітністю та інформацією, отриманою з інших джерел (за наявності).

Відповідно до п.2.13 Примірного порядку, якщо при визначенні податкового зобов'язання платника податку з податку на прибуток контролюючим органом використано лише декларації, то складається Акт про результати камеральної перевірки платника податку на прибуток (додаток 2).

Якщо при визначенні податкового зобов'язання платника податку з податку на прибуток крім декларацій використано інші документи, то складається Акт про результати невиїзної документальної перевірки платника податку на прибуток (додаток 6).

Результати перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платника податку оформлюються Актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету (додаток 7).

Згідно листа ДПА України від 27.04.2011 р. N 11920/7/15-0217 "Щодо оформлення акта проведення камеральних перевірок з податку на прибуток підприємств" під час перевірки з'ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання.

Вся податкова звітність з податку на прибуток повинна бути камеральною перевірена до настання термінів подачі наступної за поданою звітністю.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскільки під час проведення камеральної перевірки не передбачено перевіряти інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком, то документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. А у разі якщо під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача.

Водночас згідно складеного акта камеральної перевірки, відповідач проводив камеральну перевірку не податкової звітності позивача і своєчасної сплати визначеного позивачем грошового зобов'язання, а перевірку своєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання визначеного відповідачем позивачеві згідно податкових повідомлень-рішень, що згідно п.75.1.2 ст. 75 ПК України є предметом документальної перевірки, а не камеральної.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначено ст. 79 Податкового кодексу України.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77, 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України).

У відповідності до п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

За умов виконання цієї норми у посадових осіб органу державної податкової служби виникає право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Проте у матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази прийняття керівником відповідача наказу на проведення документальної перевірки позивача, що б було підставою перевіряти своєчасність сплати позивачем податкових зобов'язань.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

У відповідності до п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як свідчать матеріали справи вказані положення відповідачем не дотримані, що зумовило необхідність звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Відповідач діяв поза межами наданих йому повноважень. Правомірність проведення перевірки та оформлення її результатів податковим органом не доведена. Відтак акт від 04.01.2013 року № 1/34-00/00152388 не може бути підставою для прийняття податковим органом рішень щодо застосування штрафних санкцій до позивача за порушення граничного строку сплати сум грошових зобов'язань, а тому податкові повідомлення - рішення від 24.01.2013 року № 0000023400, яким ВАТ «НПК-Галичина» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 1 560 485,00 грн. за платежем - податок на додану вартість та № 0000013400, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 695 167,47 грн. за платежем - податок на прибуток підприємств, є неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000023400 від 24.01.2013 року та № 0000013400 від 24.01.2013 року винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові Державної податкової служби.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина" (Львівська область, м. Дрогобич. вул. Бориславська 82, ЄДРПОУ 00152388) судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 25.07.2014 року.

Суддя Братичак У.В.