увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| р. |
| Справа №
За позовом до про
Представники:
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мережа сервіс станцій "ТІДІСІ-ДаЛЬНОБОЙ" звернулось до суду з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7 932грн. 92 коп. -основного боргу, 4 759 грн. 75 коп. -штрафу, 936грн. 06 коп. -інфляційні , 173 грн. 43 коп. - 3% річні і витрат по справі. Позивач підтримав свої позовні вимоги і просив суд задовольнити. Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юричних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 25.12.2008 р.( за адресою АДРЕСА_1) , відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі. На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні 10.02.09 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , оцінивши докази в сукупності, суд,-
ВСТАНОВИВ: 31 серпня між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа сервіс станцій "ТІДІСІ-ДаЛЬНОБОЙ" (постачальник) та Фізичною особи -підприємцем ОСОБА_1 (покупець)було укладено договір поставки(відстрочка) № 1208/2007. На умовах якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві автомобільні товари, згідно асортименту вказаного у специфікації до даного Договору, а покупець зобов'язався придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов даного Договору Відповідно до п.3.1 Договору оплата за товар здійснюється шляхом авансового перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок постачальника в розмірі 14,29 % від вартості, вказаної у Додатках до Договору, які є невід'ємною його частиною, та наступної помісячної оплати, відповідно з графіком , визначеним Додатками до цього Договору. На виконання своїх договірних зобов'язань позивач здійснив поставку товару на 11 656 грн.00коп., що підтверджується видатковою накладною № ЄДФ08310011 від 31.08.2007 р. Відповідач розрахувався з позивачем частково у сумі 3 723 грн. 08 коп..(банківські виписки , які знаходяться в матеріалах справи). Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання. Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Таким чином, заборгованість відповідача складає 7 932грн. 92 коп і підлягає задоволенню. Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд. Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. У відповідності до Договору (п. 10.3 .), за неналежне або несвоєчасне виконання зобов'язань , передбачених п.3.1.2 Договору, відповідач сплачує штраф у розмірі 60 відсотків від загальної вартості невиконаного зобов'язання, що становить 4 759грн. 75 коп., і підлягає до стягнення. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, 936грн. 06 коп. -інфляційні , 173 грн. 43 коп. - 3% річні , що підлягає до примусовго стягнення . З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі 7 932 грн. 92 коп. -основного боргу, 4 759 грн. 75 коп. -штрафу, 936грн. 06 коп. -інфляційні , 173 грн. 43 коп. -3% річні і витрат по справі. Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог. Відповідач не скористався наданим йому право на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України). Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, п.1-1 ст.80 , 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ: Позов задовольнити. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,(АДРЕСА_1, іПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервіс станцій "ТІДІСІ-ДаЛЬНОБОЙ"(07400, м. Бровари , Київська область, вул.. Богунська, 26В, ЄДРПОУ 33212540) 7 932 (сім тисяч дев'ятсот тридцять дві)грн. 92 коп. -основного боргу, 4 759(чотири тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 75 коп. -штрафу, 936(дев'ятсот тридцять шість)грн. 06 коп. -інфляційні , 173(сто сімдесят три) грн. 43 коп. -3% річні , 138(сто тридцять вісім)грн.. 02 коп. --державного мита, 118(сто вісімнадцять) грн.,00 коп. -витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.
|
