Постанова № 39902626, 02.07.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11119/14-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Антипової Л.О.,

при секретарі Філімоновій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Дніпровського району м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Управління пенсійного фонду Дніпровського району м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує тим, що 23.12.2013 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, однак їй було відмовлено у зв'язку із тим, що нею не було надано документів, підтверджуючих те, що заклади, в яких працювала позивач мають відповідні документи, а саме: ліцензію МОЗ на право займатись лікувальною справою та акредитаційний сертифікат, на підставі яких їй було б враховано відповідний стаж за вислугу років для призначення пенсії. Оскільки предметом даного спору є зарахування часу роботи медичною сестрою до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, позивач вважає безпідставним посилання відповідача на обов'язковість державної реєстрації та акредитації закладів охорони здоров'я для отримання даного виду пенсії, з огляду на те, що на працівника медичного закладу не може бути покладена відповідальність за несвоєчасне проведення акредитації відповідного закладу охорони здоров'я.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та пояснив, що дійсно позивач звернулася до нього з заявою про призначення пенсії за вислугу років та надала копію трудової книжки, з якої вбачається, що стаж позивача становить 18 років 7 місяців 5 днів (з урахуванням стажу за періоди з 01.08.1977 р. по 09.11.1981 р., з 18.11.1981 р. по 13.03.1996 р.). Для зарахування відповідачем періодів роботи старшою медичною сестрою та медичною сестрою у ТОВ «Геракс», ТОВ «Санодент», ТОВ «ДАО» та ТОВ «Медична клініка-Валерія» до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, необхідно надати документи, де зазначено, що вони є закладами охорони здоров'я та здійснюють медичну практику, в зв'язку із чим позивачу і було відмовлено.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, приходить до наступного. В судовому засіданні встановлено, що 23.12.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до УПФ Дніпровського району м. Києва з заявою про призначення пенсії за вислугу років та надала трудову книжку, згідно якої остання працювала з 01.08.1977 р. по 09.11.1981 р. - медичною сестрою в дитячій спеціалізованій клінічній лікарні №14, з 18.11.1981 р. по 13.03.1996 р. - старшою медичною сестрою стоматологічного відділення в міській студентській поліклініці, з 01.04.1996 р. по 02.01.1998 р. - старшою медичною сестрою в ТОВ «Геракс», з 05.01.1998 р. по 31.08.1998 р. - старшою медичною сестрою в ПП «ДАО», з 01.09.1998 р. по 18.02.2000 р., з 14.03.2000 р. по 27.11.2003 р. - старшою медичною сестрою в ТОВ «Санодент», з 03.06.2013 р. - медичною сестрою в ТОВ «Медична клініка-Валерія».

Таким чином позивач вважає, що стаж за вислугу років у неї становить 26 років 1 місяць 18 днів.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позову вказав на те, що позивачем не було надано документів, що підприємства, в яких остання працювала, а саме: ТОВ «Геракс», ТОВ «Санодент», ТОВ «ДАО» та ТОВ «Медична клініка-Валерія» є закладами охорони здоров'я та здійснюють медичну практику.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»працівники охорони здоров'я мають право на пенсію за вислугу років при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів, незалежно від віку.

Посади, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»від 04.1.1993 року № 909 (зі змінами та доповненнями внесеними Постановою Кабінету Міністрів від 26.09.2002 р. № 1436).

Норми п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та Постанови Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»від 04.11.1993 року № 909 наголошують на тому, що право на пенсію за вислугу років мають саме працівники закладів охорони здоров'я.

Пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року № 765 «Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я »дає визначення державної акредитації, згідно з яким це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявність в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.

З вищезазначеного вбачається, що для можливості встановлення статусу закладу охорони здоров'я певний заклад повинен пройти державну акредитацію.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року № 765 передбачено, що у разі прийняття рішення про віднесення закладу до відповідної категорії акредитаційна комісія, яка проводила акредитацію, видає йому акредитацій ний сертифікат (додаток № 2). Термін дії акредитаційного сертифіката визначається головною акредитаційною комісією, але він не повинен перевищувати трьох років. Чинним законодавством чітко передбачено порядок встановлення статусу закладу охорони здоров'я та затверджено форму документу, який даний факт підтверджує (акредитацій ний сертифікат). Іншого чинним законодавством не передбачено.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775 ліцензія-документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку у разі його встановлення Кабінетом Міністрів України за умови виконання ліцензійних умов.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суддею встановлено, що ліцензії, видані ТОВ «Геракс», ТОВ «Санодент», ТОВ «ДАО» та ТОВ «Медична клініка-Валерія» лише засвідчують їх право на провадження виду господарської діяльності, який зазначено в ліцензії, а тому, дані ліцензії не встановлюють статус закладу охорони здоров'я.

Враховуючи вищезазначене, для зарахування до вислуги років періоду роботи позивача у вищезазначених закладах немає законних підстав, в зв'язку із чим в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 6 - 10, 14, 71, 86, 159-163, 167, ч. 4 ст. 183-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду Дніпровського району м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у 10-ти денний термін з дня отримання копії постанови

Суддя: