номер провадження справи 12/56/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.07.2014 Справа № 910/9548/14-908/1931/14
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 910/9548/14-908/1931/14
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія Еколайн", смт. Квасилів
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп України" м. Запоріжжя
про стягнення 55 061,21 грн.
за участю представників:
від позивача - Марченко М.І., наказ №1 від 29.12.10 р.
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія Еколайн" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп України" про стягнення основного боргу в сумі 48224, 72 грн., пені в сумі 679, 65 грн., трьох процентів річних в сумі 156, 84 грн., залишку товару в сумі 6000, 00 грн. за Договором № 2097 (купівлі-продажу з відстрочкою платежу) від 03.09.2012 року.
Позивач зазначає, що його права порушено, а тому наполягає на задоволенні його позовних вимог.
Представник відповідача у справі - Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп України" в судове засідання не з'явився, правом на подання відзиву у справі не скористався, а тому неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 03.09.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Ікс 5 Рітейл Груп України", далі Покупець, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія Еколайн", далі Продавець, був укладений Договір № 2097 (купівлі продажу з відстрочкою платежу), далі Договір, предметом якого (п. 1.1.) є зобов'язання Продавця постачати Покупцю Товар ВТМ, далі Товар, а Покупець зобов'язується приймати та сплачувати товар на умовах та в порядку, визначених даним Договором. Товар ВТМ - товар, виготовлений за замовленням Покупця та маркований власною торговою маркою (ВТМ) Покупця.
Умовами розділу 2 Договору сторони диспозитивно домовилися, що у випадку виявлення невідповідності Товару ВТМ вимогам, вказаним у Договорі, Покупець вправі повернути Товар Продавцю. За фактом виявлення неякісного, простроченого або пошкодженого Товару, товару який не використовується попитом або втратив товарний вигляд, у присутності уповноважених представників Сторін складається відповідний Акт. У випадку повернення товару Покупцемё заміни на інший товар та ін., Продавець зобов'язаний на протязі 3-х днів передати Покупцю всі необхідні документи.
Відповідно до п. 2.12 Договору Продавець зобов'язується не створювати більш ніж 3-х місячний запас Товару ВТМ (із розрахунку середньомісячних об'ємів замовлень). По закінченню строку дії Договору Покупець зобов'язується викупити на умовах Договору запаси Товару ВТМ у межах, визначених вище, якщо Сторони письмово не узгодили іншого розміру запасів Товару ВТМ.
Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що Покупець зобов'язується оплачувати кожну партію Товару переданого Продавцем не пізніше 10 (десять) банківських днів з моменту передачі такої партії Товару, але у будь-якому випадку не раніше моменту надання Продавцем всіх необхідних документів що засвідчують момент передачі Товару, підтверджуючих його якість та відповідність встановленим стандартам, в т.ч. податкових накладних та розрахунків коректування.
Розділом 7 Договору визначено, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 01.01.2014 року. Якщо ні одна із сторін не заявить іншій стороні про припинення дії Договору не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати припинення його дії, Договір вважається переукладеним на кожний наступний календарний рік на тих же самих умовах. Дія даного Договору може бути припинена за письмовою вимогою однієї із Сторін, заявленої не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати припинення дії Договору за умови виконання Сторонами всіх своїх зобов'язань по даному Договору.
Позивач в позові вказує, що відповідач у справі в порушення умов договору не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, а саме: не здійснив оплату за поставлений товар у встановлені договором строки, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 48224, 72 грн., яку він і намагається стягнути.
Так, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, передбачений умовами договору, на загальну суму 51724, 70 грн. за наступними видатковими накладними:
- видатковою накладною № З-00000001 від 15.01.2014 року на суму з ПДВ 25341, 97 грн.;
- видатковою накладною № З-00000041 від 25.02.2014 року на суму з ПДВ 26382, 73 грн.
Разом з тим, видаткова накладна № З-00000041 від 25.02.2014 року відповідачем не підписана.
Однак, матеріали справи свідчать, що фактичне відвантаження товару за вказаною видатковою накладною було здійснено на підставі оформленої та підписаної сторонами у справі товарно-транспортної накладної б/н від 25.02.2014 року, з якої вбачається, що відповідач - Приватне акціонерне товариство "Ікс 5 Рітейл Груп України" (Покупець) отримав від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія Еколайн" (Продавець) напої б/а серії «Еколайн» в асортименті згідно накл. № З-00000041 від 25.02.2014 року на загальну суму 26382, 73 грн., про що свідчить його підпис та печатка на вказаній товарно-транспортній накладній. Отже, підпис та печатка відповідача на товарно-транспортній накладній № З-00000041 від 25.02.2014 року підтверджує факт отримання ним товару, зазначеного у видатковій накладній № З-00000041 від 25.02.2014 року.
Таким чином, товар, поставлений позивачем в рамках укладеного між сторонами у справі договору, згідно вказаних видаткових накладних був отриманий відповідачем в повному обсязі.
Втім, відповідач свої зобов'язання з оплати за поставлений товар виконав частково, у зв'язку з чим за ним утворився борг в розмірі 48 224, 72 грн. який позивач і намагається стягнути.
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за період з 26.01.2014 року по 28.03.2014 року в сумі 679, 65 грн.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 26.01.2014 року по 28.03.2014 року в сумі 156, 84 грн.
Одночасно, позивач посилається на ті обставини, що відповідно до акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 01.03.2014 року, який складено комісією позивача, у нього на складі знаходяться матеріальні цінності, а саме етикетки для Товару ВТМ на суму 6000, 00 грн., а тому просить суд стягнути з відповідача зазначені грошові кошти.
Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено змішаний договір, оскільки відповідно до вимог статті 628 ЦК України він містить елементи різних договорів (договору купівлі-продажу та поставки), до яких потрібно застосувати положення чинного законодавства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 655, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Одночасно, згідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам. Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача № З-00000001 від 15.01.2014 року та товарно-транспортна накладна б/н від 25.02.2014 року), його не повернув, а тому повинен здійснити за нього оплату за умовами договору. При цьому в матеріалах справі відсутні відомості щодо претензій Покупця відносно неякісного, простроченого або пошкодженого Товару, товару який не використовується попитом або втратив товарний вигляд та відсутні відповідні акти згідно розділу 2 Договору.
В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач довів суду факт приймання товару за Договором відповідачем, в т. ч. факт порушення останнім своїх договірних зобов'язань щодо не здійснення оплати поставленого товару, а наявність боргу в сумі 48224, 72 грн. підтверджується наданими до матеріалів справи доказами. Відповідач доказів оплати боргу суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.
Звірку розрахунків між сторонами не проведено належним чином, проте суд звертає увагу на те, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо. Надані первинні документи, а саме видаткові накладні та товарно-транспортна накладна є первинними документами, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно яких проводяться розрахунки між сторонами у справі, підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій за договором поставки, та виникнення дебіторської заборгованості у позивача, та, відповідно, кредиторської заборгованості у відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія Еколайн" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп України" основного боргу в сумі 48224, 72 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленого за умовами договору товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Щодо стягнення з відповідача пені та трьох процентів річних суд зазначає наступне.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено що розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При цьому, законодавець встановлює, що передбачений частиною шостою статті 231 ГК України розмір відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі. Однак, сторонами Договору не визначено ані відповідальність за невиконання Покупцем зобов'язання щодо оплати поставленої продукції, в т. ч. у вигляді пені, ані її розмір. За таких обставини, у задовленні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп України" щодо стягнення пені в сумі 679, 65 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, наданий позивачем розрахунок процентів річних судом перевірений та відповідає вимогам вказаної статті. Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 156, 84 грн. підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача вартості наявних у позивача матеріальних цінностей в сумі 6000, 00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2.12 Договору Продавець зобов'язується не створювати більш ніж 3-х місячний запас Товару ВТМ (із розрахунку середньомісячних об'ємів замовлень). По закінченню строку дії Договору Покупець зобов'язується викупити на умовах Договору запаси Товару ВТМ у межах, визначених вище, якщо Сторони письмово не узгодили іншого розміру запасів Товару ВТМ.
З аналізу вказаного пункту договору вбачається, що по перше у відповідача є зобов'язання викупити на умовах Договору запаси Товару ВТМ, по друге не більш ніж 3-х місячний запас, по трете по закінченню строку дії Договору. Тобто у відповідача виникнення такого обов'язку обумовлено вказівкою на подію, а саме на факт закінчення Договору. Втім, як свідчать фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження умови договору є дійсними і на момент розгляду даного спору судом, оскільки в матеріалах справи відсутня заява однієї із сторін про припинення його дії в порядку розділу 7 Договору, а відтак договір діє. При цьому, суд звертає увагу позивача, що за умови припинення дії Договору у відповідача з'являється зобов'язання саме викупити запаси Товару ВТМ, а не сплатити вартість виготовленої продукції. Наявний в матеріалах справи акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 01.03.2014 року суд оцінює критично, оскільки він складений комісією позивача за відсутності представників відповідача, тобто зацікавленими особами.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру позовних вимог відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 15.07.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 625, 629, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 181,193, 230, 231, 232, 265, 266 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія Еколайн" до Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп України" задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп України", 69500, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 3, код ЄДРПОУ 30725116, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія Еколайн", 35350, Рівненська область, Рівненський район, смт. Квасилів, вул. 1 травня, буд. 33, код ЄДРПОУ 3013250, основний борг в сумі 48224 (сорок вісім тисяч двісті двадцять чотири) грн. 72 коп., три проценти річних в сумі 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 84 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1605 (одна шістсот п'ять ) грн. 36 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія Еколайн" до Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп України" щодо стягнення пені в сумі 679, 65 грн. - відмовити.
4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія Еколайн" до Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп України" щодо стягнення вартості залишку товару в сумі 6000, 00 грн. - відмовити.
Повне рішення складено - 21.07.2014 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Судове рішення № 39901696, Господарський суд Запорізької області було прийнято 15.07.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/9548/14-908/1931/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: