Рішення № 39901682, 24.07.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/65/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2014 Справа № 908/2216/14

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради (вул. Перемоги, буд. 129А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 03327115),

до відповідача: Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (пр. Пролетарський, буд. 97, м. Бердянськ, Запорізька область, 71112, код ЄДРПОУ 37622628),

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Скворцова О.О. - дов. №01/1788 від 24.12.2013;

від відповідача: Ігнатьєва О.П. - дов. №1030 від 12.09.2011;

про: стягнення 3535593,13 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради про стягнення з комунального підприємства Бердянськводоканал» Бердянської міської ради 3535593,13 грн., які складаються з 3503737,65 грн. основного боргу, 18514,52 грн. пені, 3804,35 грн. річних та 9536,61 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 26.06.2014р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання, в порядку попередньої підготовки справи до слухання сторони зобов'язані вчинити дії та надати документи, необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду.

Від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача на його користь 54953,39 грн. пені, 11291,79 грн. річних та 24476,68 грн. втрат від інфляції. В частині стягнення суми основного боргу позовні вимоги залишилися без змін.

Заява КП «Облводоканал» відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін - учасників судового процесу та третіх осіб, забезпечена судовим збором, тому судом прийнята до розгляду.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №4/13 про надання послуг з водопостачання від 26.12.2012р. в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг. Тривала затримка оплати обумовила нарахування сум пені, 3% річних та втрат від інфляції. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнає, але просить суд скористатися наданим правом та зменшити розмір пені на 100%. Крім цього від відповідача надійшла заява, в якій він просить у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та великою заборгованістю споживачів надати розстрочку виконання рішення строком на 36 місяців з оплатою боргу рівними частинами, починаючи з серпня 2014 року.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

26.12.2012р. між комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради (виробник) та комунальним підприємством «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (споживач) був укладений договір № 4/13 про надання послуг з водопостачання, відповідно до умов якого, позивач прийняв на себе зобов'язання забезпечити безперебійне надання послуг з питного водопостачання, а відповідач, в свою чергу - прийняти та оплатити вартість наданих послуг у порядку та на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов договору протягом квітня-травня 2014 року позивач надав відповідачу послуг з питного водопостачання на загальну суму 3503737,65 грн., що підтверджується двохсторонніми актами про надання послуг по відпуску питної води № 4 від 30.04.2014р. та № 5 від 31.05.2014р., а також рахунками на сплату цих послуг № 205 та № 265.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідно до п. 8.1 договору розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, основний борг в сумі 3503737,65 грн. позивачу сплачений не був.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 9.2 договору у разі, коли оплата у встановлений термін не проведена, споживачу нараховується пеня за прострочку виконання грошових зобов'язань у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки.

За порушення строків оплати позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в сумі 54953,39 грн. за період з 26.05.2014р. по 21.07.2014р.

Відповідно до п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також, згідно п. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Позивач не надав суду належних доказів того, що порушення строків розрахунків за надані послуги призвела до виникнення у КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради збитків в сумі заявленої до стягнення пені - 54953,39 грн. Натомість, відповідач надав довідку про наявність значної кредиторської заборгованості та звіт про фінансовий стан підприємства. Крім того, на теперішній час відповідачу не відшкодовується різниця між тарифами на водопостачання та реальними витратами підприємства.

Виходячи з об'єктивної оцінки обставин справи, непомірно великого розміру штрафних санкцій наслідкам порушення господарського зобов'язання, та враховуючи те, що відповідач визнав заборгованість та довів своє бажання погасити її, суд вважає за можливе скористатись наданим ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України правом та зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За порушення строків виконання грошових зобов'язань позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 11291,79 грн. 3% річних та 24467,68 грн. інфляційних втрат.

Розрахунок річних та втрат від інфляції ретельно перевірений в судовому засіданні.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають 3503737,65 грн. основного боргу, 10000,00 грн. пені, 11291,79 грн. 3% річних та 24467,68 грн. втрат від інфляції (разом 3549497,12 грн.). Позовні вимоги в цій частині заявлені правомірно та обґрунтовано.

У відповідності до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок його виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема вчинення ним дій спрямованих на погашення існуючої заборгованості.

Норми Господарського процесуального кодексу України не визначають переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. За наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Оцінивши в сукупності фінансовий стан відповідача, враховуючи специфіку його роботи, складнощі з оплатою послуг кінцевими споживачами та відсутність державного відшкодування різниці між тарифами на відпуск і реальними витратами, суд вважає, що одноразове стягнення суми заборгованості ймовірно призведе зупинення діяльності підприємства, що в свою чергу призведе до негативних наслідків у сфері надання комунальних послуг у регіоні. Відтак, господарський суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити - розстрочити виконання рішення на тридцять шість місяців з щомісячними виплатами рівними частинами.

Судові витрати віднести на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (пр. Пролетарський, буд. 97, м. Бердянськ, Запорізька область, 71112, код ЄДРПОУ 37622628) на користь Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (вул. Перемоги, буд. 129А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 03327115) 3503737 (три мільйона п'ятсот три тисячі сімсот тридцять сім) грн. 65 коп. основного богу, 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. пені, 11291 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто одну) грн. 79 коп. 3% річних, 24467 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят сім) грн. 68 коп. втрат від інфляції, 71889( сімдесят одну тисячу вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 08 коп. судового збору.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення 3503737,65 грн. основного боргу, 10000,00 грн. пені, 11291,79 грн. 3% річних та 24467,68 грн. втрат від інфляції (разом 3549497,12 грн.) на 36 (тридцять шість) місяців з виплатами: до 24-го серпня 2014 року - 98597,22 грн., та до 24-го числа кожного місяця протягом вересня 2014 - липня 2017 року по 98597,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

В судовому засіданні 24.07.2014р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 25.07.2014р.

Суддя С.А.Гончаренко