Ухвала суду № 39901588, 24.07.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1969/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 51, 53 Кравчук В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Пономаренко В. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПономаренка В. В.суддівВишні Н. В. , Ювшина В. І. при секретаріРибасюк О.С. за участю:

представників відповідача Гнатика М.С., Коваленка М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Лип'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 03 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_8 до Лип'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

28 квітня 2014 року ОСОБА_8 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що позивач працював на посаді сторожа Лип'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 02.04.2012 року.

30.11.2013 року ОСОБА_8 було звільнено з роботи за власним бажанням. Однак, заяву про звільнення з роботи позивач не писав, з наказом про звільнення ознайомлений не був, та у день звільнення перебував на лікуванні в неврологічному відділенні Шполянської ЦРЛ.

У зв'язку з перебуванням на лікуванні позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, тому просив його поновити.

Враховуючи наведене, ОСОБА_8 просив суд поновити його на роботі з 30.11.2013 року та стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 30.11.2013 року по день поновлення на роботі та моральну шкоду в сумі 3000 грн.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 03 червня 2014 року позов задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_8 строк звернення до суду.

Поновлено ОСОБА_8 на посаді сторожа Лип'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 30 листопада 2013 року.

Стягнуто з Лип'янської загальноосвітньої школи на користь ОСОБА_8 заробітну плату за час вимушеного прогул із розрахунку середньомісячної заробітної плати в розмірі 1605,80 грн. з 30 листопада 2013 року по 03 червня 2014 року.

Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Лип'янська загальноосвітня школа подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції винесено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, а справу провадженням закрити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача суд першої інстанції, з чим погоджується і колегія суддів, виходив з того, що позивач ОСОБА_8 працював сторожем Лип'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів з 02.04.2012 року по 30.11.2013 року.

Згідно наказу №32 від 30.11.2013 року ОСОБА_8 було звільнено з роботи за власним бажанням (а.с. 8).

Згідно довідок Шполянської центральної районної лікарні імені братів М.С. і О.С. Коломійченків №315 від 18.04.2014 року та №389 від 20.05.2014 року відповідно, ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 11.11.2013 року по 30.11.2013 року, в інфекційному відділенні з 02.12.2013 року по 13.12.2013 року та в Черкаській обласній психіатричній лікарні з 20.12.2013 року по 09.01.2014 року (а.с. 11, 28).

Відповідно до довідки Комунального закладу «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер» № 532 від 23.04.2014 року ОСОБА_8 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні легеневого туберкульозу №1 з 09.01.2014 року по 07.04.2014 року (а.с. 12).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно встановив, що позивача було звільнено з роботи під час його перебування на лікуванні в Шполянській ЦРЛ, що суперечить вимогам законодавства про працю України.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідач заперечував написання ним заяви про звільнення з роботи за власним бажанням, а позивачем не доведено наявність вказаної заяви.

Таким чином, відсутні відповідні докази того, що позивач виявив бажання звільнитись з роботи з 30.11.2013 року, про що надав директору Лип'янської загальноосвітньої школи відповідну письмову заяву, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо необхідності поновлення позивача на посаді сторожа з 30.11.2013 року.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено встановлений ст.233 КЗпП України строк звернення до суду за захистом порушеного права з поважних причин, у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в Шполянській ЦРЛ та Комунальному закладі «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер», тому відповідно до ст.234 КЗпП України такий строк підлягає поновленню.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Судом першої інстанції вірно визначено, що з відповідача слід стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку середньомісячної заробітної плати в розмірі 1605,80 грн. з 30 листопада 2013 року по 03 червня 2014 року.

Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому колегія суддів відповідно до ст. 303 ЦПК України не переглядає його в частині відмовив задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів в задоволенні апеляційної скарги Лип'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів відмовляє, а оскаржуване рішення по даній справі залишає без змін.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-

у х в а л и л а :

В задоволенні апеляційної скарги Лип'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - відмовити.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 03 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_8 до Лип'янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :