Постанова № 39900452, 22.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1845/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «АПТК» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «АПТК» ( далі - позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області ( далі - відповідач ) про:

1) визнання протиправними дій відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки від 24.12.2013 року № 461/22- 38615098;

2) зобов'язання відповідача відновити у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України бази «Податковий блок» стан податкової звітності позивача з ПДВ за серпень, вересень 2013 року, який існував до відображення в особовому рахунку приватного підприємства «АПТК» висновків, викладених в акті перевірки від 24.12.2013 року № 461/22-38615098.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «АТПК» ( далі - ПП «АТПК» ) є юридичною особою, яка перебуває на обліку Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області ( далі - Прилуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області ).

Прилуцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «АТПК» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Мірада Плюс» за період з 01.08.2013 року по 30.09.2013 року, ТОВ «Мейденгрін» за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт від 24.12.2013 року № 461/22-38615098.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення ПП «АТПК» вимог податкового законодавства, що призвело до завищення податкових зобов'язань за серпень 2013 року на суму ПДВ 189 054,02 грн., за вересень 2013 року - на 346 619,66 грн., а також до завищення податкового кредиту за серпень 2013 року на загальну суму 154 775,00 грн., за вересень 2013 року - на 346 619,66 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 15.11.2013 року № 1965/26-56-22-01-03/37826191 відповідачем було внесено відповідні зміни до особового рахунку позивача в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України бази «Податковий блок».

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), Порядком взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 ( далі - Порядок № 266 ).

Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

У п. 86.1 ст. 86 ПК України закріплено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пп. 2.10.3 п. 2.10 Порядку № 266, співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників податку на додану вартість здійснюється у складі автоматизованого контролю.

П. 2.14 Порядку № 266 передбачено, що інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України з метою виявлення платників податку на додану вартість, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Відповідно до п. 2.21 Порядку № 266, по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що висновок про правильність/недостовірність задекларованих платником податків даних податкового обліку може бути підставою для внесення змін до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» лише після визначення податковим органом суб'єкту господарювання податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. При цьому, до моменту здійснення податковими органами донарахування платнику податків податкового зобов'язання, у порядку ст. 54 ПК України, до нього не можуть бути застосовані правові наслідки, зокрема, у вигляді зміни в електронній базі даних задекларованих ним показників податкової звітності.

Таким чином, оскільки відповідач, діючи у порушення приписів ст.ст. 54, 74 ПК України та Порядку № 266, передчасно вніс зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України бази «Податковий блок» на підставі акту перевірки ПП «АПТК» від 24.12.2013 року № 461/22-38615098, то судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Міністерства доходів і зборів України бази «Податковий блок» стан податкової звітності позивача з ПДВ за серпень, вересень 2013 року, який існував до відображення в особовому рахунку ПП «АПТК» висновків, викладених в акті перевірки від 24.12.2013 року № 461/22-38615098.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки від 24.12.2013 року № 461/22- 38615098, оскільки дії податкових органів щодо складання акту перевірки не є кінцевим результатом реалізації суб'єктом владних повноважень своєї компетенції, який може бути об'єктом судового оскарження, а складають лише процес її реалізації, а сам акт перевірки є лише формою фіксації обставин та не являється рішенням суб'єкту влади. Тому, ані зазначені дії, ані такий акт не несуть жодних негативних наслідків для платника податків та, виходячи з приписів ст. 17 КАС України, мають лише доказове значення і не можуть бути оскаржені в адміністративному судовому порядку.

Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду України від 24 вересня 2013 року у справі № 21-255а13, яке у відповідності з приписами ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки від 24.12.2013 року № 461/22- 38615098, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області задовольнити частково, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки від 24.12.2013 року № 461/22- 38615098 та ухвалити нове рішення в цій частині.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки від 24.12.2013 року № 461/22- 38615098.

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «АПТК» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки від 24.12.2013 року № 461/22- 38615098 - відмовити.

У решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 25.07.2014 року.

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.