Ухвала суду № 39900341, 22.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року Справа: № 826/5358/14

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Домобудівний комбінат № 3» ( далі - позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників ( далі - відповідач ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2014 року № 0000504203 № 0000514203.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 03 червня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство «Домобудівний комбінат № 3» ( далі - ПАТ «Домобудівний комбінат № 3» ) є юридичною особою та перебуває на податковому обліку Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників як платник податку на додану вартість ( далі - ПДВ ).

Між позивачем і Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було укладено договір про розстрочення податкового боргу від 31.07.2013 року № 14, відповідно до умов якого ПАТ «Домобудівний комбінат № 3» було надано відстрочку зі сплати податкового боргу під проценти строком з 31.07.2013 року по 27.12.2013 року та зазначено, що з наступного дня після настання визначеної у договорі кінцевої дати сплати товариством податкового боргу на суми, що залишаються не сплаченими нараховується пеня та штраф.

ПАТ «Домобудівний комбінат № 3» не виконав вчасно своїх зобов'язань за вказаним договором, у зв'язку з чим відповідачем було направлено товариству запит від 29.01.2014 року про надання пояснень з цього приводу.

06.02.2014 року позивач повідомив податкові органи, що несплата боргу була допущена ним через відсутність фінансових ресурсів.

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку даних ПАТ «Домобудівний комбінат № 3» з питань своєчасності перерахування до бюджету ПДВ за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 20.02.2014 року № 196/28-10-42-30/04012773.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення ПАТ «Домобудівний комбінат № 3» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ та податкових зобов'язань, нарахованих позивачу на підставі податкових повідомлень-рішень від 28.03.2013 року № 0000244230, № 0000254230 та від 25.06.2013 року № 0000654230, № 0000654230.

На підставі та на виконання акту перевірки від 20.02.2014 року № 196/28-10-42-30/04012773 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.03.2014 року № 0000504203, яким на позивача було накладено штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати ПДВ у розмірі 10 % від суми боргу, що склало 110 321,75 грн., та № 0000514203, яким на позивача накладено штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань зі сплати ПДВ у розмірі 20 % від суми боргу, що складає 921 101,93 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

П. 38.1 ст. 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У п.п. 57.1, 57.3 ст. 57 ПК України закріплено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених ним Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, законодавством регламентовано зобов'язання суб'єктів господарювання, які є платниками ПДВ, своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми ПДВ з урахуванням особливостей строків, які застосовуються до зобов'язань, самостійно визначених платниками, та до їх обов'язків щодо виконання податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, оскільки ПАТ «Домобудівний комбінат № 3» не було своєчасно виконано зобов'язання зі сплати ПДВ, то судова колегія вважає, що виносячи податкові повідомлення-рішення від 13.03.2014 року № 0000504203 № 0000514203, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема, ст. 126 ПК України, що свідчить про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень та відсутність жодних правових підстав для їх скасування.

Більш того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачу на підставі договору про розстрочення податкового боргу від 31.07.2013 року № 14 було надано додатковий час для погашення заборгованості з ПДВ, однак ПАТ «Домобудівний комбінат № 3» не виконало своїх договірних та, відповідно, податкових зобов'язань в межах строків, визначених умовами даної угоди.

Доводи апелянта стосовно того, що відповідачем в акті від 20.02.2014 року № 196/28-10-42-30/04012773, на підставі якого винесені спірні податкові повідомлення-рішення, не визначено, які саме документи були використані при проведенні перевірки, колегія суддів вважає безпідставними і такими, що повністю спростовуються матеріалами справи, оскільки на стор. 3 вказаного акту перевірки чітко визначено, що при його складанні податковими органами були прийняті до уваги відповідні декларації з ПДВ, уточнюючі розрахунки до них, платіжні доручення, договір про розстрочення податкового боргу від 31.07.2013 року № 14 та рішення про розстрочення податкового боргу від 31.07.2013 року № 18, а також наведено вичерпний перелік та розшифровку показників податкової звітності позивача, які містяться у перелічених документах.

Крім того, судова колегія відзначає, що жодних інших обґрунтувань, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом наведено не було. Натомість, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у відповідності з вимогами ч. 2 ст.71 КАС України, довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та переконав суд у своїй правоті.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності жодних правових підстав для задоволення позовних вимог і приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Домобудівний комбінат № 3» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 23.07.2014 року.

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.