Постанова № 39899971, 24.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 липня 2014 року 09:15 № 826/5858/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Перфетті Ван Мелле» в інтересах представництва «ТОВ «Перфетті Ван Мелле» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомленя-рішення від 06.03.2014 року №0000442206, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Перфетті Ван Мелле» в інтересах представництва «ТОВ «Перфетті Ван Мелле» (надалі - позивач або представництво ТОВ «Перфетті Ван Мелле») з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндодоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 року №0000442206.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дійшов до помилкового висновку про те, що представництво ТОВ «Перфетті Ван Мелле» в Україні є постійним, оскільки останнє здійснює лише допоміжну діяльність по відношенню до діяльності материнської компанії.

У судове засідання 01.07.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечували, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, зазначаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 року №0000442206 прийнято ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі та у межах наданих відповідачу повноважень на підставі виявлених порушень з боку представництва «ТОВ «Перфетті Ван Мелле», а саме: неправомірного користування у перевіряємому періоді перевагами про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.

Суд у судовому засіданні 01.07.2014 року за згодою сторін на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну виїзну планову перевірку представництва ТОВ «Перфетті Ван Мелле» (код ЄДРПОУ 26612545) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами чого складено акт від 18.02.2014 року №867/26-58-22-06-15/26612545 (надалі - акт перевірки).

На підставі вищезазначеної перевірки ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зроблені наступні висновки про порушення представництва ТОВ «Перфетті Ван Мелле» вимог податкового, валютного та іншого законодавства:

п. 44.5 ст. 44, п. 135, пп. 135.5.13, пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135, пп. 146.13 ст. 146, п.160.8 ст. 160 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого представництвом ТОВ «Перфетті Ван Мелле» занижено податок на прибуток за період з 04.10.2011 року по 31.12.2012 року всього у сумі 417 549,00 грн., у тому числі за ІІ-ІV кв. 2011 року - 84 446,00 грн., І кв. 2012 року - 45 753,00 грн., півріччя 2012 року - 117 700,00 грн., три квартали 2012 року - 163 453,00 грн., 2012 рік - 255 546,00 грн.;

п. 3, п. 4 п. 5, п. 6, п. 7 розділу ІV Порядку складання розрахунку податкових зобов'язань нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого Наказом ДПА України від 28.02.2011 року №115 (зі змінами та доповненнями);

пп. 164.2.17, пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, пп. «а» п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження сум податку на доходи фізичних осіб на суму 7 636,43 грн. за грудень 2011 року та за лютий, березень, червень, липень 2012 року;

п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку» від 24.12.2010 року №1020 щодо подання не в повному обсязі та з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за 4 кв. 2011 року.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, в якості підстави для вищезазначених висновків, зокрема, вказано про те, що протягом перевіряємого періоду представництво ТОВ «Перфетті Ван Мелле», користуючись перевагами п. 4 ст. 5 Угоди між Урядом України та Урядом Російської федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від сплати податків, дата підписання 08.02.1995 року (дата набуття чинності - 03.08.1999 року), ідентифікувало себе як непостійне представництво, що виконує допоміжний вид діяльності для материнської компанії.

Проте, контролюючим органом на підставі наданих до перевірки позивачем документів, згідно з якими у перевіряємому періоді представництво ТОВ «Перфетті Ван Мелле» уклало договори про надання послуг з ФОП ОСОБА_2, ПП «Фудсервіс», ТОВ «Асканія Лтд», ТОВ «Асканія Дістріб'юшн», ПП «Вінсо-Медіа» та ТОВ «Астера ТВ», а також статуту материнської компанії та положення про представництво ТОВ «Перфетті Ван Мелле», зроблено висновок про здійснення позивачем господарської діяльності у межах видів статутної діяльності материнської компанії, з огляду на що ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вказує про те, що представництво ТОВ «Перфетті Ван Мелле» відповідає критеріям постійного представництва, а тому безпідставно користувалося протягом перевіряємого періоду пільгами, встановленими п. 4 ст. 5 Угоди між Урядом України та Урядом Російської федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від сплати податків.

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки, позивачем подано до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві заперечення до вказаного акту, за результатами розгляду яких відповідач листом від 06.03.2014 року №4056/10/26-58-22-06-10 повідомив позивача про залишення без змін висновків акту перевірки.

На підставі викладеного вище, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м.Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «р» від 06.03.2014 року №0000442206, яким представництву ТОВ «Перфетті Ван Мелле» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб»

Вважаючи податкове повідомлення-рішення форми «р» від 06.03.2014 року №0000442206 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, що регулює питання декларування податків і зборів, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Так, у відповідності до п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Так, нерезиденти, у розумінні положень податкового законодавства - це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Приписами п. 133.2 ПК України визначено, що платниками податку з числа нерезидентів є:

юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Як було зазначено вище, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вказує про порушення з боку позивача вимог податкового законодавства, оскільки, за твердженнями останнього, представництво ТОВ «Перфетті Ван Мелле» відповідає критеріям постійного представництва, а тому безпідставно користувалося протягом перевіряємого періоду пільгами, встановленими п. 4 ст. 5 Угоди між Урядом України та Урядом Російської федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від сплати податків.

Згідно пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу).

Постійним представництвом не є використання споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.

Водночас, особливості оподаткування нерезидентів викладені у ст. 160 ПК України.

Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею (п. 160.1 ст. 160 ПК України).

При цьому, відповідно до п. 160.8 ст. 160 ПК України, про порушення яких з боку позивача йдеться в акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами, і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Разом з тим, у силу п. 3.2 ст. 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України (п. 103.1 ст. 103 ПК України).

Так, згідно ст. 5 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (дата підписання: 08.02.1995 року, дата ратифікації Україною: 06.10.1995 року, дата набрання чинності для України: 03.08.1999 року) (надалі - Угода), для цілей цієї Угоди вираз «постійне представництво» означає постійне місце діяльності, через яке підприємство однієї Договірної Держави повністю або частково здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі.

Вираз «постійне представництво» зокрема включає: а) місце управління; б) філію (відділення); в) контору; г) фабрику; д) майстерню; е) шахту, рудник, нафтову або газову свердловину, кар'єр, установку, споруду або будь-яке інше місце розвідки або видобутку природних ресурсів; ж) склад або іншу споруду, яка використовується для продажу товарів.

Будівельний майданчик, монтажний або складальний об'єкт вважаються постійним представництвом тільки у тому разі, якщо вони існують більше 12 місяців.

Незважаючи на попередні положення цієї статті, вираз «постійне представництво» не включає: а) використання споруд і утримання запасів товарів і виробів, які належать цьому підприємству, виключно з метою їх зберігання або демонстрації; б) утримання запасів товарів або виробів, що належать цьому підприємству, виключно з метою переробки іншим підприємством; в) утримання постійного місця діяльності виключно для закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для підприємства; г) утримання постійного місця діяльності виключно з метою здійснення для підприємства будь-якої діяльності підготовчого чи допоміжного характеру; д) утримання постійного місця діяльності виключно для здійснення будь-якої комбінації видів діяльності, перелічених у підпунктах а) - г).

При цьому, приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 7 Угоди визначено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується постійного представництва.

З урахуванням положень пункту 3 цієї статті, якщо підприємство однієї Договірної Держави здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво, то в кожній Договірній Державі до такого постійного представництва відноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим і самостійним підприємством, зайнятим такою ж або аналогічною діяльністю в таких же або аналогічних умовах і діяло в повній незалежності від підприємства, постійним представництвом якого воно є.

Як стверджує представник позивача, представництво ТОВ «Перфетті Ван Мелле» не відноситься до категорії «постійних представництв», оскільки здійснює лише допоміжну діяльність для материнської компанії.

Разом з тим, на виконання положень п. 160.8 ст. 160 ПК України наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року №115 затверджено Порядок розрахунку податкових зобов'язань нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво (надалі - Порядок №115), який набрав чинності 11.04.2011 року та втратив чинність 06.08.2013 року, тобто діяв станом на період, який перевірявся контролюючим органом.

Відповідно до п. 1 розділу V Порядку №115, загальний порядок застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування (далі - міжнародні договори) стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено статтею 103 розділу II Кодексу. Згідно з вказаним порядком підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 статті 103 розділу II Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Нерезиденти, які мають право на звільнення від оподаткування відповідно до міжнародного договору окремих видів доходів, які отримуються через постійне представництво, разом з податковою звітністю заповнюють і подають до органу державної податкової служби Відомості (п. 2 розділу V Порядку №115).

Розділи I - IV Відомостей передбачені для видів діяльності, доходи від яких, отримані постійним представництвом, звільняються від оподаткування в Україні відповідно до міжнародного договору. Кожен з розділів Відомостей заповнюється з урахуванням таких особливостей (п. 3 розділу V Порядку №115).

У відповідності до п. 4 розділу V Порядку №115, розділ I Відомостей заповнюється у випадку, коли постійне представництво нерезидента провадить у звітному (податковому) періоді виключно види діяльності, при здійсненні яких відповідно до міжнародних договорів не утворюється постійне представництво.

Види діяльності, стосовно яких постійне представництво отримало або йому було нараховано доходи, вказуються у цьому розділі так, як вони визначені у самому міжнародному договорі. Вказуються також інші види діяльності, які носять допоміжний або підготовчий характер.

Будь-який з вказаних у цьому розділі видів діяльності або сукупність всіх вказаних видів діяльності не повинні складати основну діяльність або один з видів основної діяльності нерезидента. При цьому під основною діяльністю розуміється діяльність нерезидента, визначена у його статутних документах, яка є регулярною і постійною протягом календарного року, на який припадає звітний (податковий) період.

Слід також зазначити, що аналогічне положення міститься у п. 4 розділу Порядок розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.06.2013 року №610, який є чинним станом на момент розгляду справи судом.

З огляду на викладене вище вбачається, що до постійних представництв, зокрема, не відносяться ті представництва, які здійснюють для материнського підприємства будь-яку діяльність підготовчого чи допоміжного характеру, тобто діяльності, яка не визначена у статутних документах нерезидента та є регулярною і постійною протягом календарного року, на який припадає звітний (податковий) період.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій статутів ТОВ «Перфетті Ван Мелле» (Російська Федерація), основними видами діяльності даного нерезидента, зокрема, вказано маркетинг, поширення та торгівля кондитерською продукцією та іншими товарами, які мають відношення до кондитерської продукції, на ринку Російської Федерації та поза її межами (п. 3.2).

При цьому, згідно п. 2.1 положення представництва ТОВ «Перфетті Ван Мелле» в Україні, копія якого наявна у матеріалах справи, метою відкриття вказаного представництва є представництво інтересів Компанії в Україні, маркетингові дослідження та вивчення ринка кондитерських виробів у даному регіоні (Україна).

Як було зазначено вище, контролюючим органом за результатами перевірки позивача встановлено, що у перевіряємому періоді представництво ТОВ «Перфетті Ван Мелле» уклало договори про надання послуг з ФОП ОСОБА_2, ПП «Фудсервіс», ТОВ «Асканія Лтд», ТОВ «Асканія Дістріб'юшн», ПП «Вінсо-Медіа» та ТОВ «Астера ТВ», які відповідають статним видам діяльності материнської компанії.

Так, між позивачем та ТОВ «Астера-ТВ» укладено договір №А-17/12 від 17.05.2012 року, предмет якого сторони визначили наступним чином: Рекламодавець (позивач) замовляє Виконавцю (ТОВ «Астера-ТВ»), а Виконавець приймає на себе зобов'язання провести рекламну компанію на спеціальних конструкціях на території метрополітену шляхом виготовлення, розміщення та експонування рекламного матеріалу Рекламодавця, а Рекламодавець в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги відповідно до умов цього Договору і Додатків до нього, які є його невід'ємною частиною.

Між тими самими сторонами також укладено договір №А-16/12 про надання послуг від 15.05.2012 року, згідно умов якого Виконавець (ТОВ «Астера-ТВ») бере на себе зобов'язання надавати Замовнику (позивач) послуги з розміщення Рекламних матеріалів замовника, а Замовник зобов'язується приймати належним чином надані послуги та оплачувати їх на умовах, передбачених цим Договором.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Вінсо-Медіа» укладено договір №020412 від 02.04.2012 року, згідно з яким Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (ПП «Вінсо-Медіа») приймає на себе зобов'язання надати послуги з проведення маркетингового заходу з формування та підтримці обізнаності споживачів про торгівельні марки «Perfetti Van Melle» та «Chupa Chups».

Між тими самими сторонами також укладено договір №5 про надання маркетингових послуг від 01.11.2011 року, предметом якого визначено надання маркетингових послуг та виконання робіт з розробки та реалізації маркетингових компаній Замовника (позивач).

Фінансово-господарська операція позивача з ТОВ «Асканія Дістріб'юшн» оформлена договором №122-08 про надання послуг від 31.08.2012 року, згідно умов якого Виконавець (ТОВ «Асканія Дістріб'юшн») в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги з вивчення керівними працівниками та менеджерами Замовника (позивач) нормативних актів, що стосуються їх діяльності, та з правових питань, що стосуються представницької діяльності Замовника, а Замовник, в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

В свою чергу, між позивачем та ТОВ «Асканія Лтд» укладено договір №1-29/2012 про надання послуг від 29.08.2012 року, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Асканія Лтд») в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги щодо забезпечення Замовника (позивач) інформацією стосовно ситуації на кондитерському ринку України в Дніпропетровській області, а Замовник, в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Між позивачем та ПП «Фудсервіс» укладено договір №1-02/04 про надання послуг від 02.04.2012 року, згідно умов якого Виконавець (ПП «Фудсервіс») в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги, а Замовник, в свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.

Відповідно до звітів до вказаного договору, копії яких наявні у матеріалах справи, Замовнику надавалася інформація відносно територій та торгових точок розповсюдження, споживання, попиту та наявності асортименту, позначеного торговими знаками «Perfetti Van Melle» («Перфетті Ван Мелле») та «Chupa Chups» («Чупа Чупс») по торговим точкам мережі «Сільпо» на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір №2 про надання рекламно-консультаційних послуг від 13.12.2011 року, предмет якого сторони визначили наступним чином: Виконавець (ФОП ОСОБА_2) за дорученням Замовника (позивач) бере на себе обов'язок надавати рекламо-консультаційні послуги щодо формування та впровадження рекламних стратегій по підтримці свідомості споживачів щодо ТМ «Перфетті Ван Мелле», супровід рекламних компаній з використанням будь-яких медійних, інформаційних, фізичних чи інших рекламних носіїв, доступних у межах запланованих витрат, будь-яких інших рекламно-консультаційних послуг, які не суперечать діючому законодавству у межах та на умовах, передбачених діючим Договором.

Таким чином, зі змісту вищенаведених господарських операцій вбачається, що предмет останніх відповідає видам статутної діяльності материнської компанії позивача, що у відповідності до вищенаведених правових норм, позбавляє представництво ТОВ «Перфетті Ван Мелле» в Україні на пільгу, передбачену положеннями Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків. При цьому, іншого суду позивачем не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

Враховуючи все викладене, суд дійшов висновку, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 року №0000442206, а, відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок