Постанова № 39899182, 21.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2014 року №810/3956/14

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончевій О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Шабельна С.Я. (за довіреністю)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до проКолективного підприємства «Білоцерківхлібопродукт» Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Колективне підприємство «Білоцерківхлібопродукт» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області; скасування рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №0005221702/317 від 27 лютого 2014 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму штрафу 29494,35 грн. та пені 2949,43 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що рішення, яким до КП «Білоцерківхлібопродукт» застосовані штрафні санкції, прийнято відповідачем протиправно, оскільки підприємство у повному об'ємі та своєчасно внесло на рахунок податкового органу суму єдиного внеску. При цьому, позивач наголошує, що податковим органом в односторонньому порядку змінено місце обліку підприємства щодо сплати єдиного внеску з міста Біла Церква на Білоцерківський район, про що своєчасно позивача не повідомлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, в запереченнях зазначав, що перевіркою даних картки особового рахунку по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, станом на 21 жовтня 2013 року встановлено недоїмку у розмірі 294943,46 грн., що фактично сплачена 31 жовтня 2013 року. Водночас, єдиний внесок платники податків зобов'язані сплачувати у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним. За таких обставин, штрафні санкції до позивача застосовані обґрунтовано.

Також відповідач звертав увагу суду, що про зміну рахунків для сплати єдиного внеску, платників податків повідомлено засобами масової інформації, а позивача особисто листом від 29 жовтня 2013 року.

У судове засідання, призначене на 21 липня 2014 року представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши думку представника позивача, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Колективне підприємство «Білоцерківхлібопродукт» зареєстроване 15 грудня 1994 року як юридична особа, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 12).

7 жовтня 2013 року КП «Білоцерківхлабопродукт», на підставі платіжних доручень №2841 та 2842, сплатило суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування розмірі 294975,1 грн. (а.с. 7-8).

31 березня 2014 року на адресу КП «Білоцерківхлібопродукт» надійшло рішення №0005221702/317 від 27 березня 2014 року, яким до позивача, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застосовано штраф у розмірі 29494,35 грн. та нараховано пеню 2949,43 грн. (а.с. 11).

Не погоджуючись із штрафними санкціями, позивач звернувся із скаргами до Головного управління Міндоходів у Київській області та Міністерства доходів і зборів України.

За наслідками адміністративного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, а рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мнідоходів у Київській області - залишено без змін (а.с. 13-16,18-20).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам і вищезазначеному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд керується наступними мотивами.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Отже, КП «Білоцерківхлібопродукт» є платником єдиного внеску у розумінні положень Закону № 2464-VI .

Частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI встановлено обов'язок платника єдиного внеску, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

При цьому частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України № 2464-VI визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 3 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України від 04.07.2013 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" Пенсійний фонд України протягом десяти днів з дня набрання чинності цим Законом передає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, реєстр страхувальників станом на дату набрання чинності цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує новий реєстр страхувальників на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також інформаційного фонду єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Починаючи з 11 серпня 2013 року набрали чинності положення частини 5, 7 статті 9 Закону № 2464-VI, відповідно до яких сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

Таким чином, у зв'язку із реформою в органах державної влади, що здійснюють облік податків та інших платежів до бюджету, адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування віднесено до компетенції органів доходів і зборів.

На виконання відповідних положень Закону, Пенсійним фондом України передані органам доходів і зборів реєстри платників, а державним казначейством відкриті нові рахунки для сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, що єдиний соціальний внесок Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області адмініструє з 1 жовтня 2013 року. Про зміну рахунків для спалити єдиного внеску відповідачем опубліковано в газетах «Гриф» від 2 жовтня 2013 року №40, «Юр'ївська земля» від 3 жовтня №40, «Копейка» від 9 жовтня 2013 року №41.

Як пояснив у ході розгляду справи представник позивача, підприємство перед сплатою єдиного внеску за вересень 2013 року звернулось до податкового органу з метою отримання інформації про відкриті рахунки, на що відповідач повідомив реквізити аналогічні тим, що зазначені у газетних оголошеннях.

За таких обставин, 7 жовтня 2013 року позивачем, платіжними дорученнями №2841, №2842, єдиний соціальний внесок за вересень 2013 року перераховано за наступними реквізитами: рахунок №37195201001027, банк отримувача ГУ ДКСУ у Київській області, код банку 821018, призначення платежу - *;101;20608169; нарахування ЄСВ за вересень 2013 року(а.с. 7-8).

29 жовтня 2013 року позивач отримав листа від Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №2542/17-03-010, яким відповідач повідомив, що картка особового рахунку по єдиному соціальному внеску (код платежу 71010000) для КП «Блоцерківхлібопродукт» відкрита в Білоцерківському районі. Сплату соціального внеску підприємству необхідно здійснювати на р/р 37198201001002, відкритий в ГУДКСУ Київської області, МФО 921018, отримувач платежу Білоцерківська ОДПІ ГУ Міндоходів (а.с. 9).

Цього ж дня, позивач надав до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області заяву за №5845, якою помилково зараховані кошти, згідно платіжних доручень №2841 та №2842 від 7 жовтня 2013 року, сплачені на рахунок 37195201001027 (місто Біла Церква) просив перерахувати на рахунок 37198201001002 (Білоцерківський район) (а.с. 10).

Представник позивача зауважував, що до адміністративної реформи підприємство, як платник єдиного соціального внеску, знаходилось на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Білій Церкві (а.с. 22), тому, сплачуючи єдиний внесок за вересень 2013 року відповідні кошти спрямувало на рахунки, що відкриті для платників, які зареєстровані у місті Білій Церкві.

Натомість, про те, що картка особового рахунку підприємства закріплена за Білоцерківським районом, а не містом Біла Церква, і саме до районного бюджету підприємству слід сплачувати внески, позивач дізнався лише з відповідного листа, який отримано після спливу граничних строків сплати єдиного внеску за вересень 2013 року.

Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України 09.09.2013 № 458, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за № 1646/24178 (далі - Порядок)

Згідно пункту 1 розділу 2 Порядку, взяття на облік платників єдиного внеску, на яких поширюється дія Закону № 755, здійснюється органом доходів і зборів за місцезнаходженням чи місцем проживання на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органом доходів і зборів.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що дані про взяття на облік платників єдиного внеску в порядку взаємного обміну інформацією передаються державному реєстратору в день взяття їх на облік за місцезнаходженням чи місцем проживання із зазначенням: дати взяття на облік, найменування та коду за ЄДРПОУ органу доходів і зборів, в якому такого платника взято на облік, класу професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності, реєстраційного номера платника єдиного внеску.

Органи доходів і зборів передають дані про взяття на облік платників єдиного внеску Пенсійному фонду України та фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування в порядку взаємного обміну інформацією.

Пунктом 5 цього ж Порядку передбачено, що взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб - підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичний осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом № 755.

З аналізу викладених положень, суд приходить до висновку, що взяття на облік юридичних осіб як платників єдиного внеску, здійснюється органом доходів і зборів за місцезнаходженням платника єдиного внеску.

Також, як вбачається із змісту оголошень про зміну рахунків для сплати єдиного внеску, відповідач вказував, що сплата єдиного внеску має відбуватись виключно на рахунки, відкриті Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків.

Викладене узгоджується також із запереченнями відповідача, у яких він наголошував, що в органах Міндоходів облік платежів ведеться з обов'язковою ознакою належності платника до відповідних адміністративно-територіальних одиниць (абзац 3 а.с. 35).

Із Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців судом встановлено, що місцем знаходження КП «Білоцерківхлібопродукт» є: вул. Офіцерська, буд. 6, м. Біла Церква.

За таких обставин, суд зазначає, що спрямовуючи кошти до бюджету місті Біла Церква, позивач вірно обрав рахунок для сплати єдиного внеску.

Водночас, з огляду на те, що про відкриття картки особового рахунку в Білоцерківському районі відповідач повідомив КП «Білоцерківхлібопродукт» тільки 29 жовтня, суд дійшов висновку, що перерахування позивачем грошових коштів у рахунок сплати єдиного внеску за вересень 2013 року на підставі платіжних доручень від 7 жовтня 2013 року на розрахункові рахунки для платників міста Біла Церква, які у подальшому були перераховані на належні рахунки є такими, які здійснені у порядок, строки та відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, затримка надходження коштів, сплачених за платіжними дорученнями від 7 жовтня 2013 року сталась з об'єктивних причин, що не залежали від волі позивача, натомість вчинення позивачем дій щодо фактичної сплати внеску у строк встановлений законом, свідчать про належне виконання підприємством свої обов'язків.

Суд вважає неможливим застосовування до платника штрафів, у випадку, коли до порушення строків зарахування відповідних внесків призвели обставини створені штучно, або у випадку несвоєчасного виконання контролюючим органом своїх обов'язків.

Слід також зазначити, що згідно пункту 4 розділу 4 наказу Міністерства доходів і зборів України від 5 грудня 2013 року №765, зареєстрованого Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачується під час митного оформлення товарів інформацію про реквізити рахунків, відкритих органами Державної казначейської служби для зарахування єдиного внеску, територіальні органи Міндоходів доводять до платників шляхом її розміщення на дошці оголошень, установленій на доступному для огляду місці (біля входу до приміщення органу Міндоходів), на офіційному веб-порталі Міндоходів.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів розміщення відповідних повідомлень про зміну рахунків, у тому числі і про зміну місця обліку окремих платників з міста на район.

Беручи до уваги вищезазначене у сукупності, суд не вбачає підстав для застосування до КП «Білоцерківхлібопродукт» штрафних санкцій та нарахування пені, тому, рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 27 березня 2014 року №0005221702/317 підлягає скасуванню.

Розглядаючи вимоги позивача про визнання неправомірними дій щодо застосування штрафних санкцій та нарахування пені, суд зазначає що вони фактично дублюють позовні вимоги відносно рішення, яким ці санкції застосовані, оскільки дії відповідача застосуванню штрафу мали вираз саме в прийнятті спірного рішення, а тому обраний спосіб захисту відносно спірного рішення повністю відновлює порушені права позивача.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Суд також враховує, що позивач у ході розгляду справи не зміг сформулювати у чому конкретно мали вираз протиправні дії відповідача при застосуванні штрафних санкцій, а позовна заява містить лише абстрактну вимогу та виклад фактичних обставин, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача у цій частині.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження обґрунтованості свого рішення, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 27 лютого 2014 року №0005221702/317

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Колективного підприємства «Білоцерківхлібопродукт» судовий збір у розмірі 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 79 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2014 року.